Частина III

Частина III. Оцінювання учнів

Оцінка результатів роботи учнів у суспільних дисциплінах

Л. Мак Брайд, Д. Дрейк, М. Левінскі

У попередніх главах ми говорили про те, що зміст і методи навчання, а також використання джерел змінюються в класі з активними видами діяльності. У такий же спосіб змінюється й оцінювання учнів. На традиційних заняттях від учнів очікують, що вони усього лише згадають те, чому їх учили на попередньому уроці, і відтворять основні факти і положення курсу наприкінці року.

У класі з активними видами діяльності учень повинен не тільки опанувати новими знаннями, але і використовувати їх для досягнення більш високих результатів. Учні повинні учитися думати за себе, проводити дослідження в групі і самостійно вивчати й інтерпретувати джерела. Іншими словами, вони повинні стати більш незалежними від учителя як основного джерела інформації.

Але як повинен вчитель оцінювати виконання завдань в активному класі? На мій погляд, необхідно виходити з таких позицій :

1. Оцінювання має бути близьким до реального життя. Воно повинно бути засноване на життєвих чи ситуаціях "ситуаціях з контекстом". Наприклад, якщо громадянознавство - це громадянська освіта, учні повинні вміти діяти в умовах громадянського суспільства, беручи участь у рольових іграх, навчаючи в співробітництві, аналізуючи газети, критично переглядаючи телевізійні програми і т.д.

2. Оцінювання повинно використовувати альтернативні і комбіновані методи. Учитель не може покладатися тільки на усні опитування і контрольні роботи, щоб з'ясувати, як багато матеріалу учні можуть відтворити за певний відрізок часу. Щоб оцінити виконання завдань, учителю доводиться використовувати різні методи. Тепер учні повинні не тільки сприймати інформацію, але і розвивати навички аргументування і спілкування. Саме в цьому значенні ми використовуємо визначення "альтернативне оцінювання". Логіка така: виконання завдань розраховане не тільки на оволодіння матеріалом, але і на навички більш високого рівня - навички аргументування і спілкування. Це готує учнів до справжнього життя активних громадян. Традиційні усні опитування і письмові контрольні роботи не відповідають новим вимогам. Таким чином, повинні бути знайдені нові форми оцінювання!

3. Оцінювання повинно забезпечити постійний зворотний зв'язок. У старі часи оцінювання учнів складалося з перевірки "усього чи нічого". Учні не повинні були знати, що буде на перевірці. В активному класі вони повинні знати ті критерії, за якими їх будуть оцінювати.

4. Оцінювання повинне бути засноване на виконанні завдань. Основа оцінки - це якість виконаного завдання. Завдання повинні бути розбиті на підпункти, що повинні відповідати теоретичному і практичному матеріалу навчальної програми. Учні не повинні просто заповнювати порожні рядки, їм необхідно вирішувати завдання, шукати і поєднувати необхідну інформацію. Пошук рішення лежить в основі форм оцінювання в активному класі, чи це математика чи громадянознавство. На уроці громадянознавства наприклад, результат завдання стосовно виборів і передвиборних кампаній може бути таким: добірка й аналіз газетних статей, лист учня до редактора газети, інтерв'ю з кандидатом, дослідження думок товаришів, рекламний плакат кампанії, участь в іграх у вибори.

5. Портфоліо - це гарний спосіб оцінити кінцевий чи загальний результат. Існує два види таких портфоліо. Перший вид - це добірка робіт - не тільки остаточних варіантів, але і чернеток, що відбивають хід думки учнів. Другий тип - для виставки. Тут особливий упор робиться на остаточному варіанті. В обох випадках портфоліо найкраще використовувати, коли всі попередні методи уже випробувані: життєві умови, альтернативне оцінювання, постійний зворотний зв'язок, завдання на виконання.

Альтернативна оцінка в суспільних дисциплінах

У практиці будь-якого шкільного викладача зустрічалися учні, що не отримували хороших оцінок на традиційних тестах і контрольних роботах, хоча він був упевнений, що вони знають більше, ніж показують результати тесту, і можуть учитися краще. Одним зі способів виявити реальну глибину знань і умінь є альтернативні методи оцінювання. На користь застосування альтернативних методів говорить як педагогічна теорія, так і викладацька практика. З одного боку, учні засвоюють матеріал по-різному. Навчання - складний процес; кожен учень "конструює" свої знання, ґрунтуючись на особистому досвіді. Індивідуальні розходження засвоєння матеріалу учнями й активною природою процесу навчання диктують необхідність використання альтернативних методів оцінювання. З іншого боку, досвідчені викладачі знають, що результати роботи учнів тоді кращають, коли хлопці знають мети, і те, як буде оцінюватися їхня робота. Альтернативні методи відповідають обом вищезгаданим критеріям.

В арсеналі викладачів безліч методів оцінювання роботи учнів. Ці методи часто називають оцінюванням "за участю у роботі", "автентичним" чи щирим оцінюванням і "альтернативним". Незалежно від того, який з термінів ужитий, для справжнього оцінювання, необхідно, щоб учень виконав складні і важливі завдання, які вимагають від нього застосування раніше отриманих знань і умінь. Учні можуть взяти участь у випуску газети, у тематичних сценках, написати твір (есе), підготувати виставку чи зібрати матеріал з якоїсь теми (портфоліо) і в такий спосіб продемонструвати ріст рівня своїх знань і умінь. Справжнє оцінювання також нерозривне пов'язане з плануванням змісту освіти і методів навчання. Це означає, що цілі і зміст навчання варто розробляти відповідно до методів навчання й оцінки. Оцінювання грає свою роль у трикутнику "зміст і методи навчання - цілі і зміст навчання - оцінювання" тим, що допомагає викладачам установлювати стандарти і розробляти шляхи навчання, а також установлює "зворотний зв'язок", тобто допомагає учням і викладачам краще зрозуміти один одного.

Часто викладачі не впевнені у тому, як правильно оцінювати альтернативні види діяльності. Ця проблема має кілька аспектів. По-перше, педагоги можуть використовувати широкий спектр альтернативної діяльності учнів, але не усвідомлювати величезного потенціалу цієї діяльності для оцінювання. По-друге, у викладачів може не бути систематизованої системи оцінювання роботи учнів. Багато викладачів інтуїтивно почувають, якими мають бути хороша доповідь чи проект, але не мають сталих критеріїв. По-третє, викладачі можуть не розуміти логічного обґрунтування критеріїв оцінки.

Мета цього розділу полягає в тому, щоб допомогти викладачам суспільних дисциплін повчитися оцінювати роботу учнів. Тут подані критерії (рекомендації) оцінювання альтернативних видів діяльності, логічне обґрунтування цих критеріїв і приклади альтернативної діяльності учнів, проведеної з метою визначити їхні знання й уміння, здатність до логічного мислення й уміння чітко подавати інформацію. Цю систему розробила група педагогів суспільних дисциплін спеціально для шкільних викладачів. Їм допомагали понад 120 викладачів (з 1-го по 12-й клас), що перевіряли на практиці критерії оцінювання і десятки видів альтернативної діяльності під час занять із суспільних дисциплін. Найкраще використовувати наші рекомендації як базу при створенні власної системи оцінювання.

* Джерело: John C. Craig, ed., Lawrence W. McBride, Frederick D. Drake, Marcel Lewinski - text authors, Alternative Assessment in the Social Sciences, 1996. Published by Authority of State of Illinois, Illinois State Board of Education, Springfield, IL. Reprinted by permission.

Критерії оцінювання альтернативної оціночної діяльності в суспільних дисциплінах

Оцінювання альтернативної оцінної діяльності являє собою особливу складність для викладачів суспільних дисциплін. По-перше, для правильно поставленого завдання існує, як правило, кілька прийнятних рішень і правильних відповідей. По-друге, оцінювання роботи учня може стати складною задачею, якщо брати до уваги його діяльність у трьох площинах - знання й уміння, здатність до логічного мислення (розумові навички) і уміння ясне піднести інформацію (тобто комунікативні навички). Для забезпечення надійного, справедливого і всеосяжного оцінювання необхідно розробити чіткі критерії оцінки по кожній із площин. По-третє, критерії оцінки повинні бути співвідноситися з цілями навчання в кожній із площин, тобто критерії повинні відбивати розвиток таких показників, як знання й уміння, здатність до логічного мислення й уміння чітко подавати інформацію. Справедливе і всеосяжне оцінювання вимагає постійної оцінки діяльності. Що чіткішими є критерії, то більша імовірність того, що низка викладачів однаково оцінять роботу того чи іншого учня. Чіткі критерії допомагають уникнути не стосовної до справи інформації і суб'єктивної думки в оцінюванні. Нарешті, самі учні повинні знати критерії оцінювання, щоб представляти, чого від них очікують.

Усвідомлюючи складності оцінювання альтернативних видів діяльності, ми пропонуємо такі критерії (рекомендації) і їхнє логічне обґрунтування.

КРИТЕРІЇ ДЛЯ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ У СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ КУРСАХ
ЗНАННЯ

Знання даних із суспільних наук: факти, що підтримують деталі; теми, проблеми; поняття, ідеї

* Ключові поняття, теми, проблеми, ідеї ретельно відбираються, даються визначення й опис

* Значні факти, що підтримують деталі включаються і докладно описуються

* Немає фактичних неточностей

* Ключові поняття, теми, проблеми, ідеї добре відбираються, чітко визначаються й описуються

* Включаються факти, що підтримують деталі

* Невеликі фактичні неточності

* Ключові поняття, теми, проблеми, ідеї частково відбираються, визначаються й описуються

* Включаються деякі факти, що підтримують деталі

* Можуть мати місце значні фактичні неточності, але більшість інформацій правильно

* Деякі ключові поняття, теми, проблеми, ідеї відбираються, визначаються й описуються

* Включається невелика кількість фактів, що підтримують деталей

* Деяка інформація правильна, деяка - неправильна

* Незначна кількість ключових понять, тем, проблем, ідей відбирається, визначається й описується

*Факти, що стосуються деталей, не включаються

* Інформація в основному неправильна чи не стосується справи

* Ключові поняття, теми, проблеми, ідеї не відбираються, не визначаються і не описуються

* Факти, що стосуються деталей, не включаються

* Інформація не точна, або зовсім відсутня

РОЗУМОВІ НАВИЧКИ

Аналіз, оцінка і синтез даних
6

* Учень знаходить (відбирає) і логічно організовує всі дані, які стосуються справи

* Використовує усі відповідні навички критичного мислення і розумові навички для аналізу, оцінки і синтезу даних

* Робить інформовані висновки, ґрунтуючись на даних

* Знаходить і логічно організовує більшість даних, що стосуються справи

* Використовує відповідні навички критичного мислення і розумові навички для аналізу, оцінки і синтезу даних

* Робить інформовані висновки, ґрунтуючись на даних

* Знаходить певні дані, що стосуються справи

* Частково використовує навички критичного мислення і розумові навички для аналізу, оцінки і синтезу даних

* Робить інформовані висновки, ґрунтуючись на даних

* Знаходить мало даних, що стосуються справи, і пропускає інші дані

* Використовує не всі навички критичного мислення і розумові навички для аналізу, оцінки і синтезу даних

* Робить неповні висновки, ґрунтуючись на даних

* Знаходить мало даних, що стосуються справи, і пропускає більшість з них

* Використовує нечітко чи неправильно навички критичного мислення і розумові навички для аналізу, оцінки і синтезу даних

* Робить неточні висновки, ґрунтуючись на даних

* Не знаходить важливих даних, що стосуються проблеми

* Відсутні навички критичного мислення і розумові навички

* Висновки відсутні або нечіткі

Комунікативні навички
Уміння висловлювати свої думки в письмовій і усній формі. Знання й уміння, а також здатності до логічного мислення демонструються під час участі в усних, письмових, візуальних, сценічних чи інших презентаціях

6

* Всі ідеї в презентації подані в такій манері, що говорить про те наявність в учня глибоких знань про предмет і здатність мислити логічно

* Тема презентації чітко визначена і добре розроблена

* Презентація поділена на розділи, відмінно організована

* Дотримуються загальноприйняті норми проведення презентацій

* Більшість ідей у презентації подані в такій манері, що говорить про має глибокі знання учня з предмета і здатність мислити логічно

* Тема презентації чітко визначена і добре розроблена, але зустрічаються незначні нестиковки у розповіді

* Презентація поділена на частини, добре організована

* Зустрічаються незначні порушення загальноприйнятих норм проведення презентацій

* Багато ідей у презентації подані в такій манері, що говорить про глибокі знання учня з предмета і здатність мислити логічно

* Тема презентації чітко визначена і добре розроблена, але зустрічається кілька нестиковок у розповіді

* Презентація розділена на частини, досить добре організована

* Зустрічаються порушення загальноприйнятих норм проведення презентацій

* Лише деякі ідеї в презентації подані в такій манері, що говорить про глибокі знання учня з предмета і здатність мислити логічно

* Тема презентації визначена нечітко і недостатньо добре розроблена

* Презентація недостатньо добре організована

* У презентації приділяється незначна увага загальноприйнятим нормам проведення презентацій

* Більшість ідей у презентації виражені нечітко

* Тема презентації визначена нечітко і погано розроблена

* Презентація погано організована

* У презентації зустрічається безліч порушень загальноприйнятих норм проведення презентацій

* Всі ідеї в презентації виражені нечітко

* Тема презентації визначена нечітко і не розроблена

* Презентація дуже погано організована

* Не дотримуються загальноприйняті норми проведення презентацій.

Це модель аналітичних критеріїв оцінювання. Вона розділяє навички учня на три категорії: знання й уміння, здатність до логічного мислення і комунікативні навички. Ці категорії взаємозалежні. Усі разом вони показують, що учень знає і що він уміє. Кожна категорія підрозділяється на шістьох рівнів. Кожен рівень визначається декількома критеріями, що відображають можливості, знання й уміння учня. Рівні 6, 5, 4 застосовні до учнів із уже сформувалися знаннями й уміннями, здатністю до логічного мислення і комбінаційними навичками. Рівні 3, 2, 1 визначають учнів із ще несформованими знаннями й уміннями, здатністю до логічного мислення і комбінаційними навичками. Рівень 6 представляє учня з найбільш глибокими знаннями і розвинутими уміннями. Рівень 1 - учня з найменш глибокими знаннями й уміннями.

Розходження між Рівнем 3 і Рівнем 4 найбільш відчутні, тому що вони розділяють учнів із уже сформованими і ще несформованими знаннями й уміннями.

Аналітичні критерії оцінювання найбільш прийнятні в суспільних дисциплінах. Викладачі можуть порівняти підготовленість учнів у тому чи іншому аспекті. Наприклад, учень може відповідати вимогам Рівня 6 у розділі "Знання", Рівня 5 у розділі "Розумові навички" (здатність до логічного мислення) і Рівня 3 у розділі "Комунікативні навички". Аналітичні критерії дозволяють викладачеві враховувати ці особливості при оцінюванні роботи учнів.

Логічне обґрунтування критеріїв оцінювання

Категорія 1: Знання

Знання даних із суспільних наук: факти, що підтримують деталі; теми, проблеми; і поняття, ідеї

Знання даних - основа вивчення суспільних дисциплін. Учні з уже сформувалися знаннями й уміннями - Рівні 6, 5, 4 - здатні знайти, дати визначення і пояснити основні поняття, теми, проблеми, ідеї; вони розуміють взаємозв'язок між фактами і підтримуючими деталями; використовують факти і деталі належним чином. Розходження між рівнями визначаються тим, як учні показують свої знання, тобто наскільки ретельно вони вивчили матеріал, наскільки детально розглянули проблему, наскільки точно і доречно використовували дані.

Аналогічно учні з ще несформованими знаннями й уміннями - Рівні 3, 2, 1 - нездатні знайти, дати визначення і пояснити основні поняття, теми, проблеми, ідеї; погано розуміють взаємозв'язок між фактами і допоміжними деталями; використовують факти і деталі недоречно.

Категорія 2: Розумові навички (здатність до логічного мислення)

Аналіз, оцінка і синтез даних

Хоча знання фактів і є точкою відліку у вивченні суспільних наук, учні повинні володіти і здатністю до логічного мислення. Міркування наповнюють факти, проблеми і поняття змістом. Міркуючи над вивченим матеріалом, учень приходить до більш повного розуміння предмета. Цей процес складається з декількох складових: тлумачення, застосування, аналіз, синтез і оцінка інформації. Учень змушений знаходити зв'язок між фактами й узагальненнями, загальноприйнятими цінностями й особистими думками. Здібності і навички логічно мислити також містять у собі пошук, класифікацію і використання інформації при пошуку вирішення проблеми, формулювання судження чи логічного висновку. Учень із уже сформованими навичками логічного мислення повинен уміти правильно організовувати дані, вибирати і застосовувати придатні методи аналізу, оцінки і синтезу. Для того щоб ефективно проаналізувати й оцінити дані, незалежно від того, у якій формі (документа, пісні, вірша, візуальної картини чи статистичної таблиці) вони представлені, учень повинен ставити релевантні питання.

Ці питання традиційні: хто? що? де? коли? і чому? Учень з навичками сформованого логічного мислення, використовує також і критичне мислення, і розумові здібності для оцінки даних. Ці навички мислення і розумові здібності містять у собі порівняння і протиставлення, причинно-наслідкові зв'язки, розробку альтернативних рішень, демонстрацію зв'язку між поняттями, визначення головного, відділення фактів від думок, виявлення несумісних понять, уміння поставити себе на місце іншого. Ці уміння показують не тільки те, що учні знають, але і подають додаткову інформацію про їхній внутрішній світ. Учні, що володіють цими якостями, здатні самостійно приймати рішення зі складних питань. Ці уміння допомагають учням набути звички глибоко аналізувати дані при вивченні суспільних наук, брати участь у дискусіях із досліджуваного питання. Проекти, розроблені учнями зі сформованими навичками мислення, відрізняються точністю використаної інформації і глибиною аналізу.

Всі учні з навичками мислення, що сформувалися, повинні вміти знаходити правильні, засновані на результатах ретельного дослідження рішення. Однак існує кілька способів оцінювання розумових навичок учнів на рівнях 6, 5 і 4. Учні цих трьох категорій отримують кращий чи гірший бал у залежності від того, наскільки добре вони вміють знайти і логічно організувати інформацію, а потім вибрати і застосувати адекватний метод її аналізу, оцінки і синтезу. При оцінці учнів також враховується їхня здатність використовувати як навички критичного мислення, так і розумові навички в процесі логічного мислення. Наприклад, учень Рівня 6 проаналізує й оцінить факт із декількох можливих точок зору; тоді як учень Рівня 4 зробить тих же саме, але лише з однієї з можливих точок зору. Незважаючи на однобічність підходу до вирішення завдання останнього, його шлях вирішення буде прийнятний.

Учні з ще несформованими розумовими навичками не вміють організувати інформацію у форми, прийнятні і зручні для аналізу. Більш того, вони нерідко уникають використання фактів. Такі учні можуть також вибрати невідповідні методи аналізу, оцінювання і синтезу фактів. Учні, що відносяться до даної категорії, не мають необхідні навички критичного мислення. Наприклад, вони можуть прийняти на віру якийсь факт, не спробувавши проаналізувати чи оцінити його. Нарешті, відмітною якістю учня з ще несформoваними розумовими навичками буде нездатність досягти розумного рішення, що базувалося б на аналізі й організації дотичної до справи інформації.

Категорія 3: Комунікативні навички

Уміння показати знання і розумові навички шляхом усної, письмової, візуальної, рольової чи іншої форми презентації.

Для того щоб знання і розумові навички учнів були корисні іншим, потрібно вміти їх передати, а виходить, учень повинен володіти необхідними комунікативними навичками.

Для забезпечення ефективності комунікації від учня потрібні уважність до деталей і правильна організація інформації. Наприклад, на заняттях з історії учень повинен чітко визначити тему своєї доповіді і розповісти в зрозумілій і привабливій формі про якісь історичні факти. На заняттях з інших суспільствознавчих дисциплін учень повинен уміти чітко визначити теми й ідеї, пояснити різні аспекти проблеми і запропонувати можливі рішення.

Найважливішим аспектом комунікації є уміння учня чітко і ясно викласти свої думки. Ясність викладу залежить від організації інформації. Концентрація на сутності проблеми, відповідних прикладах, що підтримують основні ідеї, і висновки, засновані на фактичній інформації, - необхідні умови добре організованої презентації. Більше того, добре організована презентація, незалежно від її виду, свідчить про високий ступінь знань і розумових навичок учня.

Викладач сам чи разом з учнем визначає вид презентації й умови, у яких вона буде проведена: усна доповідь, прочитана для однокласників, лист до газети, експонат чи модель, виставлена на огляд місцевої громадськості.

Учень може сам вибрати такий спосіб презентації, який, на його думку, допоможе йому найефективніше розповісти про здійснену ним роботу, поділитися знаннями. Кожен вид презентації має свої власні правила і традиції, що повинні враховуватися викладачем. Наприклад, при оцінюванні усної презентації враховуються такі фактори, як грамотне використання голосу, жестикуляції і фото-, відео- і інших додаткових матеріалів; при оцінюванні експоната чи моделі - вибір кольору, акуратність, супровідні матеріали, підбір ілюстрацій, фотографій, карт і інших матеріалів.

Презентації учнів зі сформованими комунікативними навичками, відрізняються чіткістю і гарною організацією, особливою уважністю до дотримання правил і загальноприйнятих норм проведення того чи іншого типу презентації. Високого балу - Рівень 6, 5, 4 - заслуговують ті учні, чиї презентації відзначаються чіткістю викладу матеріалу і гарною організацією інформації, високою якістю ілюстрацій і прикладів, грамотно зробленими висновками.

Презентація учня з ще несформованими комунікативними навичками відзначається поганою організацією інформації. Іншими словами, такий учень не може сформулювати тему презентації, розповісти про суть проблеми, навести приклади, що підтверджують і розвивають головну ідею, грамотно сформулювати висновок. Нарешті, такий учень не приділяє належної уваги правилам і традиціям проведення того чи іншого виду презентації. Розходження між учнями Рівнів 3, 2, 1 визначаються головним чином тим, наскільки були не дотримані вищенаведені критерії.

Уміння і навички критичного мислення