1.3.Функції учасників освітнього процесу

Зміна функцій викладача

Діяльність викладача при дистанційній формі навчання вимагає істотної перебудови навчальних методик. Першочерговою задачею викладача тут стає підготовка дистанційного навчального курсу на основі вже наявних джерел чи авторських оригінальних розробок з включенням у нього тематичних розділів. У створенні електронної версії курсу викладачу можуть допомагати фахівці в області інформаційних технологій.

Другою найважливішою педагогічною задачею, як було сказано вище, є управління учбово-пізнавальною діяльністю слухачів, що визначається завданнями навчання і розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Реалізація цієї задачі, здійснюється як опосередковано, так і шляхом прямого педагогічного впливу. Вона має в ДН свої особливості. Опосередковане управління учбово-пізнавальною діяльністю слухачів закладається в логічну структуру побудови навчального матеріалу курсу і в аудиторному навчанні підтримується вербальною формою управління діяльністю слухачів, за допомогою якої в них відбувається засвоєння знань, формування і розвиток відповідних вмінь і навичок. Еквівалентом такої підтримки в ДН є інструкція з навчання. Прямі педагогічні впливи в ДН викладач може робити як у режимі реального часу (режим “on-line”), так і в асинхронному режимі (режим “off-line”). Режим реального часу реалізується у формі групових чи індивідуальних занять і консультацій із застосуванням відповідних технологій “on-line”- телеконференцій чи відеоконференцзв’язку, що через порівняно високу їхню вартість звичайно складають дуже невелику частку контактів у цілому. Тому пряме управління учбово-пізнавальною діяльністю слухачів в ДН здійснюється, в основному, шляхом “off-line”- чи телеконференцій з використанням електронної пошти, забезпечуючи, таким чином, переписування з групою в цілому чи з кожним слухачем окремо. В обох розглянутих вище випадках реалізується невід’ємний компонент процесу навчання – зворотний зв'язок, тобто діалог між викладачем та слухачем, що навчається. Як правило, в людей, що навчаються, часто виникають загальні запитання, тому викладач може організувати спеціальну базу найбільш загальних питань і відповідей на них, забезпечивши відкритий доступ до неї. Оскільки реалізація курсу ДН, як правило, здійснюється відтерміновано і часто без особистої участі в ній його розроблювачів, у прямому управлінні учбово-пізнавальною діяльністю слухачів повинен брати участь викладач-консультант, чи тютор. Особливо велика роль тютора в умовах, коли процес ДО проходить на базі місцевих НКП.

Третьою найважливішою задачею викладача є контроль знань, умінь і навичок слухачів. Ця традиційна викладацька задача зважується в дистанційному навчанні при розробці тестових завдань поточного і підсумкового контролю, процедура ж реалізації процесу тестування може здійснюватися як самим викладачем, так і тютором з наданням результатів викладачу. Варто помітити, що підсумкове (екзаменаційне) тестування в системі ДН звичайно проводиться або в очній формі в навчальному закладі-постачальнику освітніх послуг, або в місцевому центрі підтримки дистанційного навчання (НКП). В останньому випадку підсумкове тестування відбувається або також в очній формі, або дистанційно (стосовно навчального закладу-постачальника освітніх послуг), але в присутності представника навчального закладу (тютора). Таким чином, головними задачами викладача в ДН є:

• розробка навчального курсу
• розробка інструкції з навчання
• консультування слухачів з предмету і допомога у скрутних ситуація
• контроль результатів навчання.

Навчальний курс у системі ДО найчастіше орієнтований на самостійне вивчення, так що процес навчання слухачів включає два обов'язкових компоненти:

• індивідуальну роботу, що припускає використання різних форм навчальних матеріалів і учбово-технологічних засобів (програмно-комп'ютерних продуктів, аудіо/відеозаписів і т.п.)
• діалог з викладачем, тютором та учнями.

Функції тюторів

Як правило, у діяльності тютора виділяють наступні основні функції, що визначають його обов'язки:

• допомога тим, хто вчиться у їхньому професійному самовизначенні
• організаційне управління учбово-пізнавальною діяльністю слухачів
• розвиток учбово-пізнавального потенціалу слухачів
• допомога тим, хто вчиться, у правильному й ефективному використанні учбово-методичного супроводу курсу
• проведення групових і індивідуальних консультацій з питань використання учбово-методичного супроводу курсу
• контроль виконання слухачами графіку навчального процесу
• забезпечення навчальних і сприяння в здійсненні соціальних контактів між слухачами.