Всеукраїнська партія жіночих ініціатив (ВПЖІ)
Партія радикального прориву (ПРадП)
Партія малого і середнього бізнесу України (ПМСБУ)
Всеукраїнське об'єднання християн (ВОХ)
Прогресивно-автомобільна партія (ПАП)
Жіноча народна партія (об'єднана) (ЖНП/о/)
Патріотична партія України (ППУ)
Партія "Молода Україна" (МУ)

І. Основною метою діяльності Всеукраїнської партії жіночих ініціатив є: побудова в Україні громадянського суспільства, яке забезпечує рівність прав та можливостей її членів на підставі ідеалів представницької демократії.

Основними завданнями партії є: сприяння утворенню ефективної ринкової економіки в Україні, спроможної забезпечувати гідний життєвий рівень громадянам держави; поширення ідеології й цінностей відкритого демократичного суспільства; сприяння забезпеченню рівних прав чоловіків та жінок на засадах Конституції України; сприяння розвитку вітчизняної культури, науки, освіти, спорту; проведення ефективної соціальної політики; відстоювання екологічних приорететів в розвитку економіки України.

Складається з:

- первинних організацій (створюватися в містах, районах, селищах, селах при наявності не менше трьох членів партії);
- обласних організацій.

Керівні органи:

- для первинної організації - загальні збори, голова, контрольно-ревізійна комісія (якщо організація реєстується як юридична особа);
- для обласної організації - конференція, рада, голова, секретаріат, Ревізійна Комісія (якщо організація реєстується як юридична особа);
- для партії в цілому - з'їзд, велика рада (21 особа), мала рада (8 осіб), голова, чотири заступники голови, Центральний секретаріат, керівник Секретаріату, Контрольно-Ревізійна Комісія.

Найвищим статутним органом партії є з'їзд, який скликається не рідше як один раз на чотири роки.

ІІ. ПРЕАМБУЛА

Визначаючи свої цілі та завдання Всеукраїнська партія жіночих ініціатив виходить з того, що ситуація в сучасній Україні характеризується наступним:

І. За роки, що пройшли після отримання незалежності та перетворення в незалежну, суверенну державу, що проголосила та виборює демократичні ідеали, Україна має незаперечні успіхи в утвердженні незалежності, в інституалізації нових форм суспільного життя.

2. Разом з тим, ці роки були надзвичайно складними для народу України - криза суспільства боляче відбилась на його соціально-економічному становищі. В Україні накопичувались соціальні проблеми, які не вирішувалися або ставали об'єктом політичних спекуляцій, що підривало саму ідею незалежності, як вільний вибір українського народу, запоруку його інтеграції в світ сучасної демократії та цивілізованості.

3. В основі цієї кризи - глибока трансформація суспільства, його перехід від одного виду суспільних відносин до іншого, який в сучасних історичних умовах вже не міг проходити в еволюційній формі поступових суспільних змін. Криза була об'єктивна і неминуча, оскільки нова якість суспільних відносин могла формуватись лише за умов рішучих, радикальних змін.

4. Специфічною рисою суспільної трансформації в Україні є те, що ці процеси починались "зверху" (хоча і під суттєвим тиском "низів") як прояв політичної волі традиційних політичних еліт. Відсутність розвинутих інститутів громадянського суспільства обумовлює залежність загального напряму суспільних перетворень та їх типу і термінів від політичного керівництва, його ціннісних орієнтацій, професіоналізму, волі. Саме це в значній мірі призводило до того, що ціна, яку український народ сплачував за перетворення суспільства, в останні роки ставала все більш високою, а часто навіть виявлялась непідсильною для нього.

Виходячи з цього, свою загальну стратегічну мету партія вбачає в тому, щоб реформувати і зміцнювати інститути громадянського суспільства, які здатні надати дійсно нову якість розвитку суспільства, на основі ініціювання та підтримки соціально-політичної активності жінок.

Жінки складають більше половини населення України, мають високий освітній, культурний потенціал. Але в останні роки цей потенціал реалізується все менше та менше, а соціальна роль жінки звужується до виконання простих функцій відтворення. Така тенденція не відповідає як загальноцивілізаційній тенденції зростання соціального значення жінок, так і потребам сучасної ситуації в Україні в активних, свідомих учасниках суспільних перетворень.

Інтереси, на які партія орієнтується і які вона має проводити в своїй політичній діяльності, є по своїй природі загальнолюдськими, хоча й можуть за певних обставин проявлятись та сприйматись як "жіночі інтереси". Методологія політичної ідеології партії будується на положенні, що немає чисто жіночих суспільних проблем та інтересів і відповідно не може бути політичної діяльності, заснованої виключно на їх реалізації. Мова має йти про вирішення тих проблем, які в громадській думці існують як "жіночі проблеми" і які в цій якості традиційно висуваються жінками та їх організаціями, все в більшій мірі залежить від загальної ситуації в країні, від стану вирішення загальних проблем. Саме в цьому розумінні сучасна актуалізація "жіночих проблем" є відображення необхідності проведення радикальних перетворень в усіх сферах життя українського суспільства.

ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ

Для досягнення проголошеної мети побудови в Україні вільного, демократичного суспільства розриву з будь-якими формами тоталітаризму необхідно створення ефективно функціонуючої політичної системи, яка здатна втілювати цю мету в усіх сферах суспільного життя.

Саме тому своєю метою в політичній сфері партія вважає вдосконалення конституційної системи влади, ініціювання політичної активності всіх верств населення, і в першу чергу жінок.

Базовими принципами функціонування політичної влади в Україні мають бути наступні:

найвищою соціальною цінністю суспільства, що визначає цілі та форми його розвитку, є людина, її розвиток та самореалізація;

права та свободи особи визначають фундаментальний зміст діяльності держави, загальні критерії доцільності в політичній сфері;

єдиним носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в країні є народ, який здійснює свою владу безпосередньо та через органи державної влади та місцевого самоврядування;

демократичний політичний режим в Україні існує як безпосередня та представницька демократії, що поєднують національні традиції організації політичного життя в Україні та досвід передових країн, спираються на загальноцивілізаційні принципи демократичності;

в Україні діє принцип верховенства права, який закріплений конституційно, забезпечений відповідними гарантіями та здійснюється в визначених інституційних формах;

існують соціальні та правові гарантії від узурпації влади будь-ким;

існує республіканський лад, унітарна держава, суверенітет України поширюється на всю її територію;

державна влада функціонує на умовах її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову, органи яких діють виключно в межах повноважень, що визначаються Конституцією України;

в країні послідовно проводиться розподіл повноважень, податкової бази та бюджетів між загальнодержавними та регіональними рівнями влади при безумовному пріоритеті загальнодержавного;

всім громадянам гарантовані рівні політичні права, включаючи право на створення політичних партій та інших об'єднань громадян, крім тих, діяльність яких прямо заборонена Конституцією і Законами України;

ідеологічний та культурний плюралізм є конституційною нормою, підкріплений відповідними політично-правовими та соціально-економічними гарантіями;

послідовно в діяльності всіх гілок влади проводиться розширення соціальних та правових гарантій контролю органів влади з боку інститутів громадянського суспільства.

Виходячи з необхідності реалізації цих принципів в політичному житті сучасної України, партія вважає першочерговими наступні напрями діяльності в політичній сфері:

1. Участь в діяльності законодавчих та виконавчих органів з метою утвердження принципів та ідеалів Конституції в політичному житті сучасної України, досягнення програмних цілей партії. Організаційними формами такої участі мають бути:

представництво в Верховній Раді з орієнтацією на формування самостійної фракції або блокування з іншими політичними партіями на базі єдності програмних установок;

представництво в органах місцевого самоврядування, що спирається на активно працюючі, авторитетні територіальні організації партії;

представництво в органах виконавчої влади;

використання різних форм участі в законотворчому процесі, в нормотворчій діяльності місцевих органів;

безпосередня участь або організаційна взаємодія з державними та недержавними органами, що мають на меті контроль органів влади, дотримання конституційних норм та принципів.

2. Визначення політичних засобів постановки та вирішення соціальних проблем жінок.

3. Здійснення організаційної та ідейно-виховної роботи по підвищенню політичної активності жінок, розширенню їх участі в законодавчих та виконавчих органах. Враховуючи суспільну значимість цієї роботи, партія має на меті розробку комплексної цільової програми підвищення представництва жінок в органах влади. Реалізацію такої програми партія має проводити на основі створення широких політичних блоків, куди мають входити всі політичні сили (партії, рухи, об'єднання, тощо), що розділяють таку мету.

4. Ініціювання постановки в громадській думці та правотворчому процесі питання про необхідність сприйняття та конструктивного використання Україною досвіду західних демократичних держав по використанню "тимчасових, спеціальних заходів" по гарантованому представництву жінок в органах влади (квотування та інші), які отримали підтримку Ради Європи і рекомендовані як демократичні механізми усунення нерівних можливостей чоловіків і жінок в політичній сфері.

5. Участь в програмах по захисту загальногромадянських прав жінок, лоббіюванню політичних рішень, що спрямовані на завершення ратифікації в Україні міжнародних угод відносно прав людини та приведення національного законодавства та політико-правової практики у відповідність з міжнародно-правовими стандартами в області прав людини.

ПРИНЦИПИ ПРОВЕДЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ

Загальна направленість суспільних реформ в Україні започатковується в сфері економічних відносин, перетворення яких в сучасних умовах може здійснюватися при взаємодії всіх гілок влади на основі цілісної, стабільної законодавчої бази та високій соціально-економічній активності всіх верств населення. Досвід останніх нелегких для країни років свідчить, що тільки спираючись на зацікавленість та безпосередню участь громадян, економічні концепції будь-яких політичних сил здатні стати реальністю.

Метою економічних перетворень в сучасних умовах має бути досягнення такої спільної форми господарювання, в якій би знайшли втілення наступні принципи:

панування приватної власності, що є важливою складовою частиною прав та свобод особи, умовою її самостійності, ініціативності, відповідальності та свободи;

наявність економічно ефективної державної власності як матеріальної основи реалізації суспільних функцій держави, її соціальних програм;

забезпечення рівних умов та можливостей для всіх форм власності, організаційно-правових форм здійснення підприємницької діяльності;

наявність соціальних та правових гарантій для здійснення права займатися підприємницькою діяльністю в формах, що дозволені законом;

активна, науково обґрунтована, виважена економічна політика держави, що:

1) забезпечує роль держави як гаранта існування і розвитку ринкової економіки;

2) встановлює пріоритети та принципи податкової та бюджетної політики з урахуванням як соціальних цілей (обмежень), так і необхідності стимулювання виробництва та обігу;

3) забезпечує захист конкуренції, прав споживачів, контроль за якістю та безпекою;

4) встановлює правові та соціально-економічні гарантії зайнятості, права на працю, основи соціального захисту населення;

повна реалізація економічних основ ринкової економіки: функціонування ринків капіталу, праці, землі, забезпечення конкуренції і т.ін.;

наявність ефективних механізмів соціального захисту населення, який включає в себе право на забезпечення у випадках повної, часткової, тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття і т.ін.;

екологічна безпека: стимулювання виробників екологічно чистої продукції та впровадження природоохоронних технологій та програм;

забезпечення гарантій для зайняття трудовою діяльністю, що створює реальні можливості соціальнодостатніх доходів та реалізацію потреби в праці як основи розвитку та самореалізації особи.

Висуваючи таке бачення економічних принципів суспільного ладу, партія виходить з того, що тільки на основі такої моделі господарювання в сучасних умовах можуть існувати інститути громадянського суспільства, дістануть закінчений, цілісний вигляд проголошені Конституцією принципи конструювання політичного життя, розвиватимуться різні форми соціальної ініціативи та активності громадян.

Разом з тим має бути враховано те, що це лише загальні принципи, які реалізуються в конкретно-історичних умовах в різних варіантах, створюючи багато перехідних форм організації соціально-економічного життя.

Тому в умовах існування в Україні саме такого посуті перехідного суспільства партія вважає за необхідне орієнтацію політичної діяльності в економічній сфері на наступних напрямках:

1. Завершення приватизації державного сектора економіки як найважливішої передумови переходу до ринкових форм господарювання, виходячи з наступних принципів:

збереження в державній власності загальнодержавних систем життєзабезпечення, оборонної промисловості, базових галузей енергетичного комплексу;

посилення відповідальності нових власників за результати господарювання з використанням як крайнього заходу реприватизації;

реальне розширення можливостей залучення в приватизаційні процеси внутрішніх та зовнішніх інвесторів;

заборона приватизації існуючої соціокультурної сфери (освіта, культура, наука);

завершення переходу сфери послуг та торгівлі на недержавні форми господарювання;

використання процедури банкрутства як форми переходу власності до ефективних власників.

2. Зміни податкової та бюджетної політики, виходячи з пріоритету наступних принципів:

перерозподіл податкових надходжень між регіонами та центром, виходячи з необхідності зміцнення матеріальних передумов місцевого самоврядування;

зміни в ідеології оподаткування: спрощення процедур та нормативної бази, загальна лібералізація, посилення стимулюючої ролі податкової системи;

зменшення долі валового продукту, що розподіляється через бюджет до розмірів, які дозволять фінансувати першочергові загальнонаціональні програми, маючи на меті розширення інвестиційних можливостей в економіці;

зміни в структурі державних видатків, їх зменшення та оптимізація;

зменшення розмірів та зміни в структурі оподаткування фонду заробітної плати для підвищення її мотиваційної ролі;

зменшення оподаткування особистих доходів громадян, стимулювання їх інвестиційної активності за рахунок використання спеціальних податкових ставок та процедур;

3. Реформування сільського господарства:

поступова, з урахуванням традицій та можливостей, трансформація сільгосппідприємств в реальних суб'єктів ринкових відносин;

збереження податкових пільг для агропромислового комплексу;

встановлення економічних пільг для промислової інфраструктури сільського господарства з метою зниження кінцевої вартості сільгосппродукції;

формування ринку землі, капіталу, праці в сільському господарстві;

стимулювання інвестиційної активності в АПК.

4. Створення цілісної системи соціального захисту в сфері соціально-трудових відносин.

5. Створення принципово нової для України концепції використання праці жінок, що має включати наступні базові положення:

нормотворча діяльність у сфері регулювання економіки має враховувати специфічні інтереси та потреби жінок, орієнтуючись на науково обґрунтовані соціальні нормативи, що не обмежуються санітарно-гігієнічними вимогами, а відображають більш широкі соціальні функції жінок;

зміцнення та створення нових суспільних гарантій рівного доступу чоловіків та жінок до професій, посад і т.ін., оновлення нормативної бази відносно дискримінації жінок в сфері трудових відносин;

стимулювання роботодавців до використання праці жінок;

стимулювання розвитку ефективних форм побутового та соціокультурного обслуговування, що дозволить жінкам більш успішно поєднувати сімейні та трудові функції;

розширення умов для використання надомної праці;

ініціювання жіночого підприємництва, його організаційна та фінансова підтримка.

СОЦІАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ

Визначаючи українську державу як "соціальну, правову державу", Конституція України проголосила пріоритетність соціальної орієнтації та, відповідно, соціальних критеріїв в усіх сферах суспільних перетворень.

Партія виходить з того, що будь-які програми політичних чи економічних реформ мають чіткі соціальні ліміти, підпорядкованість соціальним цілям.

Своє завдання партія вбачає в тому, щоб послідовно, на всіх рівнях політичного керівництва відстоювати та проводити принцип пріоритетності соціальних цілей. Держава існує заради того, щоб забезпечувати ріст соціального благополуччя людей, реалізацію їх прав та свобод. Якщо економічний прогрес досягається шляхом посилення соціальної напруги, знедолення та соціальної деградації, то така економічна політика має бути визнана невідповідною.

Разом з тим, партія буде рішуче виступати проти політичних спекуляцій на соціальних проблемах, гри в "піклування про благо людей", проголошення об'єктивно недосяжних соціальних цілей та завдань. Держава має відкрито та чесно заявляти про те, що реально може бути досягнуто в сфері соціального захисту населення, розвитку соціокультурної сфери. Проявом політичного реалізму має бути визнання того, що соціалізм з його патерналізмом та рівністю "вбогих та неголодних" закінчився і спроби його повернення вольовим шляхом може призвести до нових суспільних потрясінь. В Україні йдуть складні процеси суспільної трансформації, що обмежує соціальні ресурси та можливості створення соціальних механізмів, що відповідають міжнародним стандартам демократичного, соціально орієнтованого суспільства.

Саме з урахуванням перехідного характеру українського суспільства повинні здійснюватись загальнодержавні програми створення пенсійної системи, механізмів соціального захисту населення, розвитку соціокультурної сфери. Такі програми мають спиратись на наступні принципи:

1. пріоритетність, первинність соціальних цілей розвитку держави та суспільства;

2. створення реальних та ефективних механізмів профілактики соціальної деградації населення, що спирається на жорстку прив'язку всіх політико-правових та економічних рішень до науково обґрунтованих соціальних нормативів: мінімальна зарплата, прожитковий мінімум і т.ін.;

3. підтримка та розвиток державних установ культури, освіти, як приоритетних напрямів державного фінансування, матеріальної основи вирішення загальнонаціональних завдань по формуванню суспільної свідомості, вихованню молоді і т.ін., гарантії конституційних прав особи;

4. забезпечення умов для створення і розвитку недержавних соціокультурних установ, які мають стати доповненням державних установ і працювати на основі державних стандартів та нормативів і під контролем держави.

Стосовно перехідного періоду приоритетними повинні бути наступні напрямки діяльності в соціальній сфері:

1. соціальна політика по регулюванню доходів та споживання;

2. оптимізація системи пенсійного забезпечення;

3. житлова політика;

4. молодіжна політика та формування інститутів громадського виховання, ідеологічної роботи;

5. розвиток системи соціальної допомоги та взаємодопомоги з поєднанням державних та недержавних форм.

Партія розглядає екологічну безпеку як важливу складову частину умов життя, гідних людини, і буде активно приймати участь в розробці та реалізації державних програм ліквідації наслідків екологічних катастроф та їх запобігання, екологічного виховання та просвіти.

УКРАЇНА І СВІТ

Сучасний світ побудований так, що розвиток України, як самостійної, незалежної держави, пов'язаний з поглибленням її інтеграції з міжнародним співтовариством. У цьому проявляється системна характеристика світу - його цілісність, взаємопов'язаність та взаємозалежність. Саме цим, а також геополітичним розташуванням в центрі Європи має визначатися загальна направленість зовнішньої політики української держави.

Проголошений Україною курс на інтеграцію з європейськими та трансатлантичними структурами в останні роки втілився в ряд важливих політичних акцій, що створили в цілому позитивний міжнародний імідж України, сприяли проведенню внутрішніх економічних і політичних реформ.

Партія вбачає своє завдання в тому, щоб використовуючи всі дозволені політичні та ідеологічні засоби впливу, сприяти вирішенню наступних завдань:

1. Розширювати широкомасштабне співробітництво з європейськими структурами безпеки, що є важливою передумовою переходу на вищі рівні інтеграції.

2. Послідовно проводити курс на зміцнення позицій України як без'ядерної держави.

3. Завершити процес укладання повномасштабних політичних договорів з сусідніми державами.

4. Розвивати відносини з Росією як основним стратегічним партнером в економічному відношенні, враховуючи традиційність зв'язків та єдність історичних шляхів.

5. Сприяти піднесенню авторитету України як суверенної держави.

6. Послідовно проводити принцип утримання від загрози силою або використання сили проти будь-якої держави, будь-яким чином, несумісним з принципами Статуту ООН.

7. Завершити проведення військової реформи, зміцнювати демократичний та цивільний контроль над збройними силами.

ІІІ. Установчий з'їзд ВПЖІ відбувся 2 серпня 1997 р. у Харкові. Стратегічною метою партії визначено "формування і зміцнення інститутів громадського суспільства, які б на основі ініціювання та підтримки соціально-політичної активності жінок набули нової якості". Голова партії - заступник голови акціонерного товариства "Харківнафтопродукти" В.Даценко - наголосила, що "партія вестиме діалог з усіма політичними силами, які прагнуть порозуміння заради створення нормальної держави".

4 грудня 1997 р. на з'їзді партії В.Даценко відзначала, що проблеми жінок є невід'ємними від загально державних проблем. Саме тому стратегічною метою партії визначено "формування і зміцнення інститутів громадського суспільства, які б на основі ініціювання та підтримки соціально-політичної активності жінок набули нової якості". Жінки, які становлять більшість освіченого та соціально активного населення України, всіма засобами відсторонюються від участі у справах держави. Але, як показало життя, чоловіки не змогли до цього ухвалити такі рішення, які забезпечили б розв'язання нагальних проблем суспільного життя. ВПЖІ має на меті об'єднати жінок-підприємниць, викладачів вузів, юристів, бо саме їх обрання до ВРУ сприятиме подоланню соціально-економічної кризи в нашій державі.

На прес-конференції 20 лютого 1998 р. В.Даценко заявила, що ВПЖІ на будь-якому етапі підтримуватиме Президента України. На її думку, "знищення іміджу Президента, яке зараз відбувається, може мати тяжкі наслідки", в тому числі й на міжнародному рівні. Вона вважає, що імідж Президента знищують "люди, які за ним стоять". На її думку, 10 представників партії потраплять до Верховної Ради.

25 квітня у Харкові на ІІІ-му позачерговомуй з'їзді ВПЖІ В.Даценко позитивно оцінила результати виборів, незважаючи на те, що ВПЖІ їх програла. Вона підкреслила, що "дії всіх партій були спрямовані на те, щоб ВПЖІ не лише не потрапила до Верховної Ради, а й на політичну арену взагалі". За її словами, "ВПЖІ завжди займала пропрезидентську позицію, вважаючи, що порушення іміджу глави держави призводить до зміни і погіршення міжнародних відносин", а "курс реформ, які проводить Л.Кучма, - правильний".

Пізніше В.Даценко повідомила, що у телеграмі Л.Кучмі вона засвідчила: "ВПЖІ сподівається брати участь у президентських виборах 1999 р. у команді нинішнього Президента... ВПЖІ - у блоці чи поза ним - братиме участь у президентських виборах... Партія має наміри виставити свою кандидатуру".

ІV. Партія розраховує на підтримку жінок насамперед соціально активних. На прес-конференції 20 лютого В.Даценко заявила, що ВПЖІ налічує 20 тис. чоловік і має регіональні відділення у 15 областях України.
 
 

Партія радикального прориву (ПРадП)

І. Метою діяльності партії є участь у виробленні державної політики у сфері екології і зміцненні соціальної, демократичної, правової Української держави.

Для досягнення поставленої мети партія: відстоює пріоритетність розвитку безвідходних технологій в народному господарстві України шляхом участі у державному житті через депутатів у представницьких органах, співпрацю з органами державної влади, з іншими політичними партіями, громадськими організаціями, вступ в політичні блоки; сприяє розвитку економічної реформи в Україні та затвердженню ефективних форм господарювання; бере участь у створенні належних умов життєдіяльності вітчизняного сільськогосподарського виробництва шляхом підтримки державою цінового паритету для товаровиробників усіх форм власності, стимулюючої податкової та фінансово-кредитної політики; впроваджує в життя державні програми екологічної освіти, виховання та природокористування;підтримує заходи по запровадженню форм господарювання як дійового механізму зміцнення соціальної, демократичної, правової української держави.

Складається з:

- місцевих осередів (не менше трьох осіб);

- центральних органів партії.

Керівні органи:

- для місцевих осередів - загальні збори, голова, його заступник, виконавчий комітет (при наявності більше 20 членів партії);

- для партії в цілому - з'їзд, Вища Рада, голова, заступник голови, Ревізійна комісія.

Вищий керівний орган - з'їзд, що скликається не рідше одного разу на 2 роки.

ІІ. 1. Глобальні екологічні проблеми та цілі Партії Радикального Прориву

Усього чверть століття тому слово "екологія" було знайоме дуже вузькому колу людей. Але вже на рубежі 70 - 80-х років людству стало відомо, що все більше забруднення повітря та водних джерел, оглушливі міські шуми, численні звалища, гнітюче оскудіння природних ландшафтів - зовсім не локальні явища. Серія досліджень показала, що під загрозою знаходяться практично усі оболонки (сфери) нашої планети, багато фундаментальних рівновагу біосфері Землі і навіть за її межами. Підрив цих рівноваг загрожує необоротними та пагубними для здоров'я та життя людей наслідками.

Протиріччя у системі "людина-суспільство-природа" набули планетарного, глобального характеру. Ніколи раніше наш земний дім не зазнавав таких політичних та фізичних перевантажень. Ніколи людина не брала від природи стільки данини і ніколи не була такою уразливою перед могутністю, яку сама створила.

Глобальна екологічна проблема як комплексне і дуже складне за своєю природою явище у світовому розвитку вимагає глибокого, всебічного суспільно-політичного осмислення. Така необхідність диктується тим, що задача переборення глобальних протиріч носить невідкладний характер, а простих і легких шляхів руху у цьому напрямку не існує. Спеціально скликана нарада Генеральної Асамблеї ООН з питань екології у червні 1997 року ще раз підтвердила важливість глобальних екологічних проблем. Хід роботи наради свідчить, що, напевне, найбільші труднощі тут - організація ефективних спільних дій усіх держав на універсальній основі для збереження глобальної екологічної рівноваги на Землі. Без цього не можна розраховувати на успіх справи. Таким чином у глобально-екологічній проблематиці зараз особливу актуальність набувають її міжнародні - політичні та економічні - аспекти.

В силу якісно нових рис, які набула екологічна проблема, істотно змінилася її роль у розвитку суспільств і у світовому розвитку.

У першу чергу слід відмітити, що дуже зросло соціальне значення екологічної проблеми. Якщо у минулому негативні наслідки людської діяльності розповсюджувались переважно на ті або інші об'єкти і компоненти природи, то у теперішній екологічній ситуації у фокусі несприятливих наслідків цієї діяльності опинилася сама людина, її здоров'я та її добробут. Відбулось переростання традиційної проблеми охорони природи у більшу та ширшу проблему охорони середовища (технізованого), природного та штучного, що оточує людину. Крім того, сьогодні проблема взаємодії суспільства та природи набагато тісніше і органічніше переплітається з господарським розвитком.

З світогосподарської точки зору глобально-екологічні протиріччя означають появу вперше за всю історію людства залежності кожної національноі економічної системи і всього всесвітнього господарства від розвитку ряду загальнопланетарних природних умов та процесів.

Крім якісних, відбулися також зміни просторових параметрів екологічної проблеми. Сьогодні людська діяльність вторгається в усі основні оболонки Землі - тверду, газову, водну, біотичну, космічну. При цьому зазначена діяльність вийшла далеко за межі біосфери і розповсюджується на глибокі горизонти літосфери, верхню частину атмосфери, глибоководні впадини Світового океану, навколоземний космос, включаючи Місяць та планети сонячної системи. Крім того, сучасна екологічна проблематика неодмінно припускає урахування створеної людиною соціотехносфери, необхідність підтримання у ній визначених якісних біологічних та фізичних умов, а також урахування антропогенних факторів перетворення природи і використання її ресурсів.

Усе викладене вище дозволяє зробити висновок про те, що суб'єктами екологічних протиріч на кінець XX століття стали не тільки окремі суспільства та держави, але і все людство, не тільки окремі національні природні системи, але і все природне мегасередовище людської цивілізації, або екосфера. Значить, зараз мова йде про більш високий рівень зв'язків між людиною та природою. І це перетворює цю проблему в одне з дуже значних політичних питань сучасності, фактор міжнародних відносин.

Планетарна біорізноманітність підтримує сучасний баланс навколишнього середовища та людини. Тому зниження біорізноманітності відноситься до важливіших глобальних екологічних проблем. Його втрата має важливі економічні і соціальні наслідки та являє собою пряму загрозу для існування людини як виду. Ця проблема виходить за межі чисто наукової проблематики і піднімається на рівень першочергових задач, які стоять перед державами та міжнародною спілкою у цілому, суспільно-політичними організаціями.

Необхідність заснування нової суспільно-політичної організації - Партії Радикального Прориву - диктується невідкладністю глибокого, всемірного суспільно-політичного осмислення та вирішення екологічних проблем як усередині України, такі за її межами, враховуючи глобальний характер.

2. Стан екології в Україні і основні напрями діяльності Партії Радикального Прориву

Проблеми охорони навколишнього середовища останнім часом все частіше виступають на перший план і нерідко стають вирішальним аргументом при виборі місць розміщення нових промислових підприємств. Одним з основних видів впливу на навколишнє середовище теплових електричних станцій, АЕС, котельних і місцевих генераторів тепла є забруднення атмосфери продуктами горіння органічного палива, а також токсичними речовинами. Так, на країни СНД припадає 19% світових викидів вуглекислого газу, 20% двоокису сірки. Країнам СНД тільки для того, щоб знизити забруднення повітря до допустимого рівня, необхідно здійснити одноразові затрати у сумі близько 100 млрд. доларів і потім кожен рік інвестувати ще до 10 млрд.доларів.

Енергетика є однією з самих "брудних" галузей. На її долю припадає близько 43% викидів сірчаного газу, 60% окислів азоту.

Оцінка небезпеки забруднення для здоров'я населення базується на двох групах факторів:

1. Забруднення, етиологічна роль якого доведена. Ці забруднення є прямою причиною розвитку патології. Наприклад, азотисті та сірчані з'єднання.

2. Забруднення, які ведуть до зниження імунобіологічної реактивності організму. Ці забруднення, не являючись прямою причиною розвитку патології, сприяють її появі. Наприклад, кам'яновугільний пил, пари нафти, летка зола.

Крім небезпеки для здоров'я населення викидів енергетики, в цілому захворювання населення залежить від багатьох факторів: інтенсивності прямого впливу клімату на людину: потенціалу самоочищення природного середовища: санітарної ситуації як результату господарської діяльності: сумарного рівня та характеру забруднення навколишнього середовища; загального стану здоров'я населення у даній місцевості: прогнозу соціально-економічних наслідків забруднення навколишнього середовища і ін.

В Україні перш за все слід виділити п'ять основних забруднювачів повітря: тверді частки (зола, пил, сажа); окис вуглецю; окисли сірки; окисли азоту; вуглеводні та інші органічні речовини, викид яких складає 98% від загального валового викиду шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами й автотранспортом.

Головними джерелами викиду твердих часток у атмосферу є теплові електростанції та металургійні заводи. Основними джерелами викидів у атмосферу окису вуглецю є автотранспорт (47%), а також підприємства чорної металургії (33%). Близько 70% окислів сірки (сірчистого ангідриду) виходить у атмосферу внаслідок спалювання на електростанціях палива, яке містить сірку. Решту їхньої кількості викидають підприємства чорної та кольорової металургії, вугільної і хімічної промисловості. Основна кількість окислів азоту викидається електростанціями (понад 50%), підприємствами чорної металургії (близько 25%), а також автомобільним та іншими видами транспорту (авіація, річкові судна).

Основною причиною значних викидів є те, що багато підприємств металургійної та інших галузей промисловості України, особливо у Донецько-Придніпровському районі, побудовані у 30-х роках без урахування екологічних вимог. Крім того, промислові комплекси розміщені на території України нерівномірно, згідно з цим розподіляється і валовий викид шкідливих речовин у атмосферу. Якщо розглядати економічні райони України, то на Донецько-Придніпровський район припадає 74%, на Південно-Західний - 18%, Південний - 8% викидів шкідливих речовин.

На долю нестаціонарних (пересувних) джерел забруднення, головним чином автотранспорту, припадає в середньому 55% вуглеводнів, 47% окису вуглецю, 39% окислів азоту від загальної кількості цих ре^ вин, які поступають у атмосферне повітря у межах республіки.

На фоні швидкого розвитку соціальної картини суспільства в Україні дія природних механізмів на розвиток поки що ураховується недостатньо. При цьому базові концепції екології не сприймаються навіть найбільш активною (емоціонально сприймаючою екологічну кризу) частиною українського суспільства. Екологічна освіта у багатьох випадках обмежується лише демонстрацією негативних наслідків господарської діяльності людини, або просто закликами до скорочення такої діяльності (ігноруючи її зв'язок з рівнем життя), або виховуючи ілюзію можливості дозволу тонких екологічних проблем сугубо технічними засобами (безвідхідні технології, очисні споруди і т.п.), що принципово невірно.

Взаємна недовіра науки, суспільства та політики одночасно є як одною з причин, так і результатом розвитку та поглиблення екологічної кризи.

Основні довгострокові задачі по проблемі екології:

- розробка технологічних процесів з замкнутим циклом виробництва та корисне використання усіх технологічних відходів виробництва;

- перехід автотранспорту на акумуляторні або інші типи двигунів, які не дають токсичних викидів у атмосферу, максимальне зниження викидів у атмосферу та воду з запровадження системи автомийок замкнутого циклу на усій території України;

- глибока очистка вентиляційних викидів різних технологічних процесів від мікродомішок токсичних речовин;

- розробка та запровадження нових нормативів критичних викидів шкідливих речовин і перегляд їх у майбутньому до зменшення;

- організація системи безперервного моніторингу вмісту шкідливих речовин у викидах промислових підприємств, періодичний контроль вихлопів транспортних засобів та вміст шкідливих речовин у атмосферному повітрі.

Громадськість усього світу все більше схиляється до думки, що екологічні проблеми зумовлені станом самого суспільства, тобто соціально-політичними причинами. Загострення екологічних проблем з переходом України до ринкової економіки в більшості пояснюється тим, що в умовах конкуренції та погонею за максимальним прибутком суб'єктів господарської діяльності головна увага приділяється екстенсивному розвитку переробних галузей промисловості - добування корисних копалин, розширення обсягу експорту сировини.

На сьогодні немає ефективної правової бази охорони навколишнього середовища та природокористування. На багатьох підприємствах, як і раніше, діє фізично і морально застаріле обладнання, що збільшує забруднення навколишнього середовища.

На сьогодні все більше стає зрозумілим, що реальні можливості рішення екологічних проблем закладені у загальнодержавному підході до охорони навколишнього середовища.

Партія Радикального Прориву головною своєю метою вважає досягнення гармонії українського суспільства з природою, запобігти переростанню екологічних проблем сьогодення у небезпечні необоротні процеси для суспільства.

3. Екополітика кінця XX і початку. XXI століть

Процес вироблення основ нової екологічної політики проходить у обстановці дуже жвавої теоретичної дискусії. Вона зосереджена на виясненні вельми широкого кола соціально-економічних проблем - від причин та сутності екологічної кризи до різних концепцій його подолання. У проблематиці екологічної кризи в Україні головним напрямком обміркування стали питання економічного механізму екологічної політики та її керуючі аспекти. Основне суперництво розвернулося між двома головними підходами до рішення екологічних проблем - ліберальним, з його концепцією ринкового регулювання в основному на мікроекономічному рівні та центристським, який віддає перевагу нормативному макроекономічному регулюванню, прямому державному втручанню і регулюванню екологічних питань.

Головні теоретичні концепції підходу Партії Радикального Прориву у сфері природокористування такі:

- макроекономічний рівень управління, пряме державне регулювання (але без дезорганізації ринку) відносин між суспільством та природою за допомогою адміністративно-розпоряджувальних інструментів (заборони, процедури дозволу, нормативи, стандарти і т.д.) у сполученні з економічними - важелями стимулювання і примушування природокористувачі;

- протиставлення підходу до природи як до суми звичайних товарів, які споживають, і послуг концепції, згідно якій природа (що поновлюється) розглядається як свого роду капітал, якісний і кількісний потенціал якого потребує збереження цілісності, підтримки корисних функцій та властивостей, відтворювання без збіднення і т.п.;

- обсяг фінансування екологічної політики визначається можливостями, які має суспільство, і встановлюється державою;

- регулярно оцінка соціальних та екологічних, поточних та перспективних, а не тільки одномоментних, чисто економічних витрат і користі екологічних проектів та інших державних програм з питань природокористування;

- оптимізація екологічної політики: обсяг та інтенсивність природозахисних міроприємств повинна визначати і вибирати держава, балансуючи екологічну політику зі своєю головною функцію - охорони політичних та екологічних інтересів української держави;

- реалізація принципу компенсації усього обсягу збитків, які наносяться суспільству, від руйнування навколишнього середовища усіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності (принцип "забруднювач платить").

4. Програма діяльності Партії Радикального Прориву

4.1. У політичній сфері:

- виходячи з того, що роль екології у суспільному житті і стану навколишнього середовища України значно вищі, ніж інші проблеми, домагатися вирішення екологічної проблеми і забезпечити необхідні представництва у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів та органах місцевого самоврядування своїх прихильників для вирішення екологічної проблеми:

- з метою підвищення рівня екологічної культури усього населення створити за допомогою вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, товариств "Знання" і "Просвіта" систему екологічної освіти.

4.2. В економічній сфері;

- створити можливості для контролю з боку широкої громадськості господарської діяльності підприємців, організацій та закладів;

- взяти активну участь у подоланні економічної кризи і стабілізації економіки шляхом участі прихильників екологічної боротьби у розробці економічних програм, у роботі комісій Верховної Ради, Адміністрації Президента на місцях, в органах місцевого самоврядування;

- добиватися складання загальнодержавного і місцевих реєстрів власності, проведення загальнодержавної перевірки діяльності Фонду державного майна та органів влади і управління на місцях роздержавленням власності для з'ясування дійсного стану речей у питаннях передавання державної власності в інші руки, наведення порядку, повернення власності державі у разі порушень законодавства та зловживань;

- сприяти утвердженню різних форм власності, формуванню плюралістичної екологічно благополучної економіки, віддаючи перевагу розвиткові малого і середнього бізнесу, фермерства, залученню до підприємницької діяльності якомога ширших верств населення, що має зумовити створення значної питомої ваги середнього класу у соціальній структурі населення;

- домагатися органічного поєднання державного регулювання економіки і цивілізованого ринку товарів, грошей, робочої сили та послуг; державної підтримки галузей, які виробляють предмети народного споживання, - сільського господарства, легкої та харчової промисловості, сфери послуг тощо.

4.3. У соціальній сфері:

- приділяти особливу увагу екологічному законодавству, яке гарантує здоровий спосіб життя кожному громадянину України, охорону материнства і дитинства, розробити і втілити в життя програму професійної підготовки усіх членів українського суспільства, організації їхньої трудової діяльності;

- не допустити втрати соціальних завоювань трудящих за минулі десятиліття у галузі державного фінансування вищої, середньої спеціальної та загальної освіти, охорони здоров'я, пенсійного забезпечення, житлового будівництва; добиватися систематизації законодавчих актів з цих питань, прийняття нових законів та їхнього неухильного дотримання у центрі та на місцях;

-вважати одним з найважливіших питань організацію перевірки витратних статей бюджету, реальних бюджетних надходжень з метою з'ясування причин заборгованості у виплаті заробітної плати на державних підприємствах і у бюджетній сфері, пенсій та соціальної допомоги і прийняття невідкладних заходів щодо ліквідації цієї заборгованості; знайти заходи впливу на приватних власників, які допускають порушення умов найму робочої сили, у питанні своєчасної оплати праці.

4.4. У сфері екології:

4.4.1. Безпосереднє здійснення Україною різноманітних заходів природоохоронного характеру:

а) організація та фінансування НДДКР, екологічного моніторингу, підготовки кадрів, системи законодавчого та інформаційного забезпечення екологічної політики;

б) прийняття нових стандартів та нормативів по плануванню і упорядкуванню територій, регулюванню землекористування, територіальному розміщенню господарських об'єктів;

в) здійснення конкретних міроприємств всеукраїнського масштабу по окремих об'єктах екологічної політики: відновлення лісів, охорона річкових та прибережних морських вод, будівництво водоочисних споруд, збір, переробка та знищення деяких видів твердих відходів, утримання різних категорій територій, які охороняються і т.д.;

г) виконання зобов'язань у межах міжнародних програм співробітництва, участь у діяльності міжнародних організацій, у розробці міжнародних угод, правил та нормативів природоохоронного характеру.

4.4.2. Державне економічне стимулювання та підтримка природоохоронної діяльності приватного сектора економіки (економічні інструменти):

а) прямі та непрямі субсидії (інвестиційні та на покриття експлуатаційних витрат) приватним фірмам, регіональним та міським органами влади;

б) позики та кредити за низькими процентами, державні гарантії щодо банківських позик на екологічні проекти;

в) надання режиму прискореної амортизації очисного обладнання та іншої екотехніки;

г) пільги по непрямих податках на продаж екотехніки або звільнення її від податку;

? ) податкові пільги на прибуток від природоохоронних проектів приватних підприємств;

д) пільгові тарифи фірмам на очищення місцевих водоочисних споруд.

4.4.3.Державні заходи, націлені на примушення природоспоживачів до охорони навколишнього середовища (нормативне регулювання і штрафні санкції):

а) обов'язкова екологічна експертиза великих господарських проектів з точки зору екологічної безпеки;

б) розробка і прийняття нових екологічних нормативів, норм та стандартів (емісійні, якості середовища, товарні, технологічні);

в) заборони, обмеження, дозволювальні системи по відношенню до тих або інших суб'єктів господарювання з точки зору екологічної безпеки їх діяльності;

г) створення нормативно-правової бази державного екологічного інспектування підприємств;

? ) запровадження системи платежів за забруднення згідно з екологічними нормативами;

д) штрафи за порушення природоохоронних законів, правил, нормативів: інші економічні та адміністративні санкції аж до закриття підприємств.

4.4.4. Стимулюючі заходи держави:

а) примусові відчислення за забруднення;

б) купля-продаж прав (ліцензій) на природокористування.

5. Партія Радикального Прориву і громадське суспільство

Партія Радикально Прориву - невід'ємна частина громадського суспільства України. Її засновники прагнуть об'єднати навколо себе якомога ширші верстви населення. Ми розраховуємо на те, що проголошена Програма дій є близькою та зрозумілою для більшості громадян, і сподіваємося на підтримку у реалізації своїх програмних цілей.

Довіра до нашої партії повинна носити політичний характер і вилитися у підтримку висунутих партією кандидатів у депутати Верховної Ради та органи місцевого самоврядування, а також у підтримку діяльності партії як партії парламентського типу.

Ми закликаємо до співробітництва усі екологічні громадські організації та рухи, розглядаючи їх як важливу соціальну силу, здатну висувати громадські ініціативи, зі свого боку зобов'язуємося реалізувати ці ініціативи засобами державної влади.

6. Головні програмні принципи Партії Радикального Прориву

- соціальна справедливість і суспільство рівних можливостей;

- розробка науково обгрунтованої всеукраїнської програми екологічного оновлення природи і суспільства:

- реформування суспільства на підставі визначення загальнолюдських цінностей та християнської моралі;

- пробудження та піднесення гідності людей через виховання;

- формування громадянського суспільства, правової демократичної держави;

- сильна президентська республіка;

- поєднання державних і ринкових форм економіки;

- єдина система прав і відповідальності для усіх форм господарювання;

- всебічна децентралізація вертикальної виконавчої влади, розширення прав регіонального та місцевого самоврядування;

- ефективна екологічна політика, державна підтримка економіки;

- реформи з метою підвищення добробуту трудящих та соціальні гарантії громадянам;

- державна підтримка науки, освіти, медицини, культури;

- сприяння розвитку культури та мистецтв;

- пропаганда здорового способу життя.

7. Узагальнені політичні цілі і завдання Партії Радикального Прориву

Головне політичне завдання партії - об'єднання людей для вирішення екологічних проблем;

- побудова незалежної демократичної держави;

- активізація діяльності громадян щодо виведення України з кризового стану практично усіх сфер життя:

-ліквідація спільними зусиллями усіх формі проявів дискримінації громадян шляхом усвідомлення своїх конституційних прав, реалізація прав і свобод в усіх сферах життєдіяльності суспільства:

а) соціально-економічній;

б) соціально-політичній;

в) духовного життя;

г) сім'ї та побуту;

- виконання Конвенцій ООН про екологію та по збереженню біологічної різноманітності з міжнародної конференції у Ріо-де-Жанейро у 1992 р:

- розв'язання проблем екологічної безпеки України, усієї планети;

- більш дійове здійснення охорони материнства і дитинства, захисту слабозахищенних верств населення;

- розвиток демократичного екологічного руху, спрямування творчих сил на утвердження у суспільстві історичних святинь, національних ідеалів та духовної культури, виховання нової генерації української молоді, здатної будувати правову демократичну українську державу;

- сприяння відродженню та розвитку духовних та моральних цінностей, які ведуть до гармонізації сім'ї, суспільства та світу;

- активізації участі громадян України у боротьбі за мир, розвиток співробітництва.

Ставши за підтримки народу парламентською партією, у політичному блоці з іншими партіями, націленими на подолання кризи і перетворення суспільного життя на засадах справжнього та дійового гуманізму, дійсної демократії та соціальної справедливості, ми будемо засобами державної влади добиватися реалізації програмних цілей.

ІІІ. Наведена програма партії свідчить, що вона є типово екологічною організацією, однак у публічному політичному житті України поки що участі не брала.

ІV. Партія може розраховувати на підтримку людей, стурбованих станом довкілля, тих, які бачать у цьому головну проблему буття людини. З огляду на ґрунтовний підхід щодо цією проблематики у програмі партії, це, насамперед, може бути інтелігенція.

Партія малого і середнього бізнесу України (ПМСБУ)

І. Мета партії - участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого і регіонального самоврядування - представництво в їх складі, та сприяння побудові демократичної правової держави.

Головні завдання партії: сприяння формуванню і виявленню політичної волі громадян України; сприяння активізації громадян України щодо виведення України з кризового стану практично у всіх сферах життя; сприяння укріпленню в Україні принципів гуманізму, солідарності, соціальної справедливості, незалежності особи, що ґрунтується на вільній діяльності в усіх сферах суспільного життя і невід'ємності міжнародно визнаних прав і свобод особи; сприяння впровадженню в життя власних програм, направлених на розвиток в Україні малого і середнього бізнесу; участь у створенні належних умов життєдіяльності вітчизняного виробництва; підтримка заходів щодо запровадження форм господарювання як дієвого механізму зміцнення соціальної, демократичної, правової української держави.

Складається з місцевих осередків.

Керівні органи:

- для місцевих осередків - загальні збори, голова, його заступник, ревізійна комісія, виконком;

- для партії в цілому -з'їзд, Голова, Вища Рада, Координаційна Рада, Виконавчий Комітет, Контрольно-Ревізійна комісія

Вищий керівний орган - з'їзд, що скликається один раз в п'ять років.

ІІ. Головними програмними принципами політичної партії МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ є:

- соціальна справедливість і суспільство рівних можливостей;

- реформування суспільства на підставі визначення загальнолюдських цінностей та християнської моралі;

- пробудження та піднесення гідності людей через виховання;

- формування громадянського суспільства, правової демократичної держави;

- сильна президентська республіка;

- поєднання державних і ринкових форм економіки;

- єдина система прав і відповідальності для усіх форм господарювання;

- всебічна децентралізація вертикальної виконавчої влади, розширення прав регіонального та місцевого самоврядування;

- ефективна екологічна політика, державна підтримка економіки;

- реформи з метою підвищення добробуту трудящих та соціальні гарантії громадянам;

- державна підтримка науки, освіти, медицини;

- сприяння розвитку культури та мистецтв;

-пропаганда здорового способу життя.

Головною метою створення політичної партії МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ є участь у вироблені державної політики, формуванні органів влади та представництво в їх складі та сприяння побудові демократичної правової держави.

Партія буде боротися за таку Україну, де кожний чесний громадянин міг би жити вільно, не побоюючись за своє життя і власність. Жив би гідно, був певним себе, свого майбутнього та майбутнього своїх дітей. Щоб він був убезпечений від беззаконня, наклепу, ярликів і цькування лише за те, що він має свою думку, відмітну від офіційної лінії або думки більшості громадян. За таку Україну, в якій кожний громадянин почувався б повноцінною людиною.

Головними завданнями партії є: сприяння активізації громадян України щодо виведення України з кризового стану практично у всіх сферах життя:

- сприяти укріпленню в Україні принципів гуманізму, солідарності, соціальної справедливості, незалежності особи, що ґрунтується на вільній діяльності в усіх сферах суспільного життя і невід'ємності міжнародно-визначених прав і свобод особи;

- сприяння впровадженню в життя програм, направлених на розвиток України малого і середнього бізнесу;

- участь у створенні належних умов життєдіяльності вітчизняного виробництва шляхом підтримки державою цінового паритету для товаровиробників усіх форм власності, стимулюючої податкової та фінансово-кредитної політики;

- підтримка заходів по запровадженню форм господарювання як дійового механізму зміцнення соціальної, демократичної, правової української держави;

- зупинити зубожіння громадян, спад виробництва й розвал економіки;

- добитися, щоб людина отримувала відповідно до праці й таланту;

- забезпечити диктатуру закону в державі. Закон є єдиним для всіх, від президента до найбіднішого жебрака. Нема і не може бути осіб, груп і партій. упривілейованих стосовно закону;

- добитися, щоб закон забезпечив інтереси виробника й творчого працівника, а не ледаря й шахрая.

ЕКОНОМІЧНА СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ

Держава зобов'язана створювати умови для процвітання вітчизняних підприємств, а не ставити їх своєю політикою на межу банкрутства, створюючи пільгові умови іноземному капіталу.

Сприяти утвердженню різних форм власності, формуванню плюралістичної екологічно благополучної економіки, віддаючи перевагу розвиткові малого і середнього бізнесу, фермерства, залученню до підприємницької діяльності різних верств населення, що має зумовити створення значної питомої ваги середнього класу у соціальній структурі населення.

Домагатися органічного поєднання державного регулювання економіки і цивілізованого ринку товарів, грошей, робочої сили та послуг; державної підтримки галузей, які виробляють предмети народного споживання, сільського господарства, легкої та харчової промисловості, сфери послуг тощо.

Створити можливості для контролю з боку широкої громадськості господарської діяльності підприємців, організацій та закладів:

- взяти активну участь у подоланні економічної кризи і стабілізації економіки шляхом участі прихильників екологічної боротьби у розробці економічних програм, у роботі комісій Верховної Ради, Адміністрації Президента на місцях, в органах місцевого самоврядування.

Добиватися складання загальнодержавного і місцевих реєстрів власності, проведення загальнодержавної перевірки діяльності Фонду державного майна та органів влади і управління на місцях роздержавленням власності для з'ясування дійсного стану речей у питаннях передавання державної власності у інші руки, наведення порядку, повернення власності державі у разі порушень законодавства та зловживань.

Партія виступає за гнучку податкову політику й законодавчу систему, яка заохочує виробника, в тому числі дрібного й середнього. Всі форми власності повинні перебувати у однакових умовах.

Сільське господарство має стати пріоритетним об'єктом державних інвестицій і кредитування. Питання про власність на землю і форми землекористування на селі має розв'язуватися виключно самими селянами з урахуванням історично посталих форм господарювання.

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

У соціальній сфері партія домагатиметься:

-не допустити втрати соціальних завоювань трудящих за минулі десятиліття у галузі державного фінансування вищої, середньої спеціальної та загальної освіти. охорони здоров'я, пенсійного забезпечення, житлового будівництва; добиватися систематизації законодавчих актів з цих питань, прийняття нових законів та їхнього неухильного дотримання у центрі та на місцях;

- здійснення реального права па працю, відпочинок, охорону здоров'я для всіх громадян України;

- розв'язання житлової проблеми; нормальне житло як предмет повсякденного вжитку повинен мати кожний громадянин; для цього пропонується прийняти загальнонаціональну програму по житлу;

- безоплатного фізичного виховання дітей, охорони материнства й дитинства. Здорові діти - здоров'я нації! Здорові діти можуть бути тільки у здорової матері:

- безоплатної освіти;

- соціального захисту з боку держави стариків, дітей, інвалідів та малозабезпечених. Кожному з них має бути гарантоване формування споживчого кошика на науково обґрунтованому рівні.

Їхні права повинні захищати Закон і Держава. Громадянин України має отримувати пенсію, яка відповідає його трудовому внеску й є достатньою для заслуженого відпочинку.

На території України запроваджувалися тільки ті іноземні виробництва й технології, які відповідають найвищим міжнародним екологічним стандартам. Партія пропонує створити загальнодержавну довготривалу програму поступового відновлення чистоти природного довкілля в Україні.

- приділяти особливу увагу екологічному законодавству, яке гарантує здоровий спосіб життя кожному громадянину України, охорону материнства і дитинства, розробити і втілити в життя програму професійної підготовки усіх членів українського суспільства, організації їхньої трудової діяльності;

- вважати одним з найважливіших питань організацію перевірки витратних статей бюджету, реальних бюджетних надходжень з метою з'ясування причин заборгованості у виплаті заробітної плати на державних підприємствах і у бюджетній сфері, пенсій та соціальної допомоги і прийняття невідкладних заходів щодо ліквідації цієї заборгованості.

ІІІ. Програма партії носить вельми еклектичний характер, химерно поєднуючи прагнення сильної президентської республіки з всебічною децентралізацією "вертикальної виконавчої влади". Можливо, це пояснюється тим, що цілі шматки програми дослівно переписані з програми Партії слов'янської єдності, включно з такими безглуздостями як "природнє довкілля", щоправда без згадувань про спільність усіх слов'ян і необхідність їхнього об'єднання в єдину державу.

ІV. Партія вірогідно розраховує на підтримку людей, змушених займатися переважно дрібним торговельним бізнесом (продавці, "човники" тощо).
 
 

Всеукраїнське об'єднання християн (ВОХ)

І. І. ВОХ - є політичною партією, що грунтується на християнських принципах та цінностях, на основі єдності інтересів по реалізації Програми та Статуту ВОХ, захисту прав та свобод своїх членів.

ВОХ здійснює свою діяльність на підставі християнського світогляду за принципами добровільності, рівноправності його членів, законності та гласності.

Основною метою діяльності ВОХ є:

а) участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі;

б) сприяння побудові християнської держави, формуванню і вираженню політичної волі громадян;

в) сприяння міжконфесійній злагоді в Україні.

Основними завданнями ВОХ є:

а) здобуття політичної влади у державі шляхом участі у виборах Президента, Верховної Ради України і органів місцевого самоврядування з метою реалізації програми та статутних документів ВОХ;

б) участь у політичному та громадському житті суспільства; в) впровадження норм християнської моралі та етики в життя суспільства.

Складається з:

- первинних організацій (не менше трьох членів партії);

- регіональних організацій (сільські, селищні, районні, районні в містах, міські та обласні), які створюються за територіальною ознакою.

Керівні органи:

- для регіональних організацій - конференція, рада, голова, контрольно-ревізійна комісія;

- для партії в цілому - з'їзд, Національна Рада, президія Національної Ради, Голова, Духовна рада (духовно-піклувальний орган), центральний виконавчий комітет, контрольно-ревізійна комісія;

Найвищим керівним колегіальним органом ВОХ є з'їзд, що скликається не рідше, як один раз на три роки.

ІІ. Україна - наша земна Батьківщина, наш дім, яким Бог наділив нас не за наші заслуги, а для того, щоб створити нам умови для виконання Його волі.

Але всі разом ми допустили до того, що нині у нашому домі небезпечно, брудно і принизливо, мало хто з нас, його мешканців, упевнений у завтрашньому дні.

Єдине, що нам залишилося, - це надія та праця, що ми все-таки ще можемо зробити нашу домівку чистою, безпечною, впорядкованою, гідною людини і тих вимог, які Бог поставив перед нею.

Для християн це означає не тільки те, що ми бачимо Україну незалежною, демократичною і правовою державою.

Це означає, що в Україні всі сфери життя - політика, економіка духовність, підприємництво, культура, освіта, наука, дипломатія, оборона, охорона здоров'я людини і природи, дозвілля - повинні будуватися на християнських засадах. В їх основу мають бути покладені універсальні, прості принципи: любити Бога і людей, шанувати батьків і старших, не брехати, не красти, не вбивати, не руйнувати чужі сім'ї, не жадати і не привласнювати чужого. Все це може діяти лише через особисте духовне відродження людини.

До цієї платформи може приєднатися людина будь-якого віросповідання. Це може також бути людина, яка не дотримується ніякого віросповідання, але хоче жити й живе чесно.

Разом ми творимо більшість, яка може конституційними політичними засобами, особистим прикладом, особистою працею змінити суспільство. Бо фундаментальні зміни у ньому закріплюються економікою, але започатковуються бажанням жити чесно, тобто з дотриманням моральних норм.

ВОХ свої основоположні принципи засновує на тому, що людина - творіння Боже, з чого випливають як її права, так і її обов'язки.

Все в Україні мусить підпорядковуватися інтересам Божого творіння - людини. Держава з усіма своїми інституціями захищає її, економіка продукує для неї матеріальні блага, наука, культура, освіта на основі християнських цінностей формують її духовний світ.

ВОХ прагне будувати християнську державу, яка визначається:

- рівністю усіх перед Богом за моральними, фізичними та інтелектуальними якостями, а також перед законом незалежно від віросповідання, раси, кольору шкіри, переконань, статі, мови, соціального та майнового стану;

- визнанням церкви як важливої частини суспільства;

- ринковою системою економіки з обмеженим державним регулюванням;

- терпимістю до позицій, думок, переконань, відмінних від загальноприйнятих, які, однак, не суперечать християнській моралі;

- плюралізмом, тобто забезпеченням рівноправного існування і цивілізованої конкурентної боротьби різних поглядів у політиці, культурі, економіці та інших сферах життя.

Цивілізація Європи і Нового світу в кращих своїх проявах створена християнами і людьми, які прийняли моральні засади християн. Ми з'єднуємося в політичне об'єднання яке вкорінене в широкий громадський рух християнського відродження, для того, щоб не стати тим поколінням християн, при якому цивілізація загине.

ЦЕРКВА

Ми розглядаємо релігійні організації не тільки як повноправні суб'єкти суспільного життя, а як основні об'єкти, де формуються християнський світогляд, мораль, етика.

Ми визначаємо основні принципи та пріоритетні напрями взаємодії держави й релігійних організацій, додержання яких здатне забезпечити нормальний розвиток релігійно-духовного життя країни та зняти у цій сфері негаразди, що виступають дестабілізатором внутрішнього життя і міжнародного авторитету України.

ВОХ домагатиметься неухильного дотримання Конституції і законів України, що регулюють діяльність релігійних організацій та міжнародних зобов'язань країни щодо забезпечення та захисту свободи совісті та свободи діяльності релігійних організацій.

Ми за світський характер держави, проти її втручання у справи церкви й навпаки.

Ми проти міжцерковного, міжконфесійного протистояння та визнання однієї з конфесій державною.

Держава не може бути вільною від регулювання певних сторін життя Церкви, що зв'язані із забезпеченням громадського порядку та суспільної стабільності.

Ми за участь церков у суспільно значущих акціях.

Ми за те, щоб прибуток релігійних організацій, їхніх підприємств, установ від виробництва та реалізації предметів релігійного і культового призначення, а також інші доходи релігійних організацій у частині, яка спрямована на реалізацію їхніх статутних завдань і цілей, не підлягали оподаткуванню.

Сфера інтересів і діяльності ВОХу охоплює всі рівні та напрямки життя суспільства.

Виховання, наука, освіта, культура.

Переважна більшість громадян України й досі залишається жертвою традиційного забобону, що розвинена наука, ефективна система освіти, висока культура і мораль можливі тільки у благополучному ситому суспільстві. Насправді ж взаємозалежності тут обопільні. Благополучне суспільство здатні створити тільки освічені, озброєні науковими знаннями і, головне, високоморальні громадяни.

Ми вважаємо, що найефективніший розвиток науки, культури та освіти може бути забезпечений тільки на принципах, які сповідує християнство. ВОХ підтримує всіх, хто відстоює незалежність і свободу творчої особистості, хто здатний творити таку українську культуру, розвивати таку українську науку і освіту, які повноцінно увіллються у світове християнське і загальнолюдське русло.

Педагогам, вченим, митцям, інтелігенції в цілому належить почесна роль духовних провідників народу. Вони покликані поставити заслін брудному потокові порнографії, насильства, містики в засобах масової інформації, утверджувати християнську мораль у мистецтві та літературі, наукових та освітніх програмах, політиці та підприємництві.

Соціальна політика

Ми об'єднуємо свої зусилля для будівництва громадянського суспільства з'єднаного християнською мораллю і здатного через різноманітні інститути та вільний розвиток особистості до самостійного, без втручання держави самовдосконалення.

У цьому суспільстві пріоритетною є мораль, а інтегруючими чинниками - сім'я, Церква, держава, політичні партії та рухи, громадські об'єднання.

Соціальна політика спрямовується на створення таких умов, коли кожна людина незалежно від її майнового стану, віку, статі, національності, віросповідання знає, що має рівні з усіма початкові можливості для свого фізичного, інтелектуального, професійного вдосконалення і може розраховувати на гідні умови життя та задоволення різноманітних потреб, які не виходять за межі християнської моралі.

Усе це реалізується диференційованою і стабільною політикою заробітної платні, системою соціального страхування, програмами адресної допомоги тим, хто не може працювати за станом здоров'я чи віком, підтримки сім'ї, мережею кас взаємодопомоги, створенням сприятливих умов для благодійної діяльності.

Охорона здоров'я

Система охорони здоров'я потребує цілеспрямованого реформування на основі різних форм власності в усіх її складових - охорони середовища, генофонду, профілактики та лікування хворих.

Основні напрямки реформування, яким ми маємо намір сприяти, - створенню державної системи медичного страхування, розробці правової бази, гнучкому поєднанню бюджетного і приватного фінансування, впровадженню державних програм стимулювання народжуваності, гарантування права на життя, впровадження державної програми охорони здоров'я дітей.

Бог хоче бачити свій народ здоровим. А це означає, що медичні працівники і всі, хто причетний до охорони здоров'я, відповідають не тільки перед законом, а й перед Богом.

Економіка

Високорозвинена економіка - запорука матеріального благополуччя народу. Отже, завдання ВОХу полягає в тому, щоб залучити весь могутній моральний арсенал християнства до розбудови національного господарства. Ми будемо робити все для того, щоб в Україні у сфері підприємництва запанувало переконання: по-справжньому вигідним є тільки те, що робиться чесно. Це однаковою мірою стосується як кожного підприємця, так і держави, яка повинна припинити грабування своїх громадян надмірними податками та іншими узаконеними нею способами.

Кожен, хто хоче і може працювати, повинен мати можливість створити собі і своїм дітям життя, яке вважає гідним людини.

Ми будемо сприяти розширенню сфери приватної власності, розвитку конкуренції у ринковому господарстві, вдосконаленню інвестиційної політики і банківсько-фінансової системи, зміцненню національної валюти, захистові вітчизняного сільського, промислового і дрібного виробника, активнішому виходу на зовнішні ринки.

Власником землі має стати людина, що дасть їй можливість самостійно вибирати спосіб господарювання - індивідуальний, фермерський чи кооперативний.

Молодіжна політика

Основою духовного формування молодого покоління України повинна бути християнська мораль. Ми будемо підтримувати молодіжні ініціативи через християнські молодіжні організації, клуби, асоціації, щоб вони могли захистити підростаюче покоління від розбещення розтлінною псевдолітературою.

Ми хочемо, щоб молоді люди не почувалися пасинками в цьому суспільстві. Тому будемо сприяти формуванню позитивної громадської думки щодо молодіжних проблем, допомагати юнакам та дівчатам у соціальній адаптації в теперішніх складних умовах, в отриманні освіти й фаху, веденні здорового способу життя без алкоголю, тютюну та наркотиків, у реалізації творчих можливостей.

Внутрішня політика і міжнародні відносини

У нашому розумінні національна безпека і міжнародна політика засновуються на визнанні верховенства Бога в захисті інтересів особи в Україні та захисті інтересів України у світовому співтоваристві. А це означає, що як у взаємовідносинах між громадянами України, так і України з ближчими і дальшими сусідами, лежать ті самі універсальні принципи: не убий, не обдурюй, не кради, не пожадай чужого.

ВОХ виступає за дієву владу всіх рівнів, здатну захистити конституційний лад, суверенітет, недоторканість кордонів, права і свободи громадян, матеріальні та духовні цінності суспільства.

ВОХ сприяє утвердженню України у світовому співтоваристві як християнської миролюбної країни з динамічною наступальною дипломатією, спертою на достатній оборонний потенціал, який забезпечений професійними збройними силами, з активною політикою, спрямованою на утвердження взаємовигідних добросусідських зв'язків з усіма країнами.

Охорона навколишнього середовища

Бог створив для нас, громадян України, унікальне, майже ідеально пристосоване для життя середовище. Ми відповідаємо за нього перед Богом і повинні зберегти його для себе і наступних поколінь.

ВОХ забезпечить реалізацію екологічних, правових і організаційних заходів, щоб захистити й оздоровити навколишнє середовище. Підхід до цієї проблематики має бути системним, бо оздоровлення від наслідків техногенних і екологічних катастроф, безгосподарності і безвідповідальності потребують не окремі природні об'єкти, а всі наші ріки,озера і моря, земля й повітря.

Для цього необхідно розвинути систему екологічного законодавства, екологічної освіти, механізми екологічної експертизи та контролю, налагодити обмін інформацією і контакти з міжнародними екологічними організаціями та забезпечити дотримання міжнародних правових зобов'язань щодо охорони навколишнього середовища.

Окремі напрямки діяльності - впровадження програм захисту населення на забруднених територіях, потерпілих від стихії та екологічних катастроф, а також державна підтримка тих, хто виробляє чисті продукти й товари та впроваджує екологічно чисті, енергозберігаючі технології.

Основна програма доповнюється детальними програмами з економіки, культури, освіти, науки, екології, охорони здоров'я, внутрішньої і зовнішньої політики та ін.

Усе, чим пишається людство, для нього здобули люди доброї волі, для яких відповідальність за виконання вимог моралі була і залишається вищим законом життя. Християнство і вироблені під його впливом загальнолюдські моральні норми - це основа, фундамент, на якому стоїть світ. Зло може поширюватися і торжествувати тимчасові перемоги тільки тому, що християни і люди доброї волі забули про свою силу і своє покликання разом протистояти брехні, кривді і ненависті в усіх сферах життя - економіці, підприємництві, політиці, культурі, освіті, науці, дипломатії, обороні, дозвіллі.

ПРОТИСТОЯТИ І ПЕРЕМАГАТИ!

Починаймо сіяти любов серед ненависті і розбрату, милосердя - серед егоїзму і користолюбства, мир - у царстві руйнівних інстинктів.

СІЙМО НАДІЮ ТАМ, ДЕ ПОСЕЛИВСЯ ВІДЧАЙ

Всеукраїнське об'єднання християн готове до співпраці з усіма людьми доброї волі.

У ГОЛОВНОМУ - ЄДНІСТЬ, У ДРУГОРЯДНОМУ - СВОБОДА

І В УСЬОМУ - ЛЮБОВ.

З БОГОМ І ЗА ЛЮДИНУ І ЗА НАРОД І ЗА УКРАЇНУ!

ІІІ. 26 лютого 1998 р. відбувся установчий з'їзд партії. 23 травня 1998 у Києві пройшов І-й з'їзд партії. Голова ВОХ, президент АТ "Українська фінансова група" В.Бабич зазначив, що ВОХ є "політичною партією, яка має на меті захистити соціальні інтереси громадян та сприяти побудові в Україні суспільства, яке керувалося б християнськими ідеями та цінностями". Партія прагнутиме об'єднувати громадські організації християн усіх конфесій, консолідувати християн для політичних дій, а також спрямовуватиме сили на роботу з молоддю та роботу в регіонах. В.Бабич висловив сподівання, що ВОХ "вийде на світовий рівень". Він висловив жаль, що "через розпорошеність своїх сил" під час виборів до парламенту жодній з партій християнської спрямованості не вдалося подолати 4 % бар'єр. Голова Держкомітету у справах релігій В.Бондаренко, котрий взяв участь у з'їзді, висловив думку, що хоча політична активність "не завжди притаманна для християн, оскільки основна їх мета - порятунок душі", однак ідея об'єднання християнсько зорієнтованих сил з метою втілення християнських цілей у політику принесе користь суспільству.

Створення партії стало результатом конфлікту голови виконкому ХДПУ В.Бабича з її керівництвом, насамперед, головою В.Журавським. 3 березня 1998 року на прес-конференції в Спілці журналістів України народний депутат України, В.Бабич (донедавна № 2 у виборчому списку ХДПУ) оприлюднив своє бачення причин конфлікту між керівництвом ХДПУ та ним. Приводом стала необхідність пояснити причини виходу зі списку кандидатів від ХДПУ та подання заяви до прокуратури щодо незаконних дій керівництва партії. Конфлікт виник після оприлюднення В.Бабичем наміру балотуватися на посаду київського міського голови. За рекомендацією президії Ради партії у грудні 1997 року Київська міська організація запропонувала на цю посаду кандидатуру свого голови і провід партії не заперечував.

19 грудня 1997 року конференція Київської міської організації ХДПУ висунула В.Бабича на міського голову столиці. Протягом двох тижнів ніхто з керівництва партії не заперечував проти цього. За словами В.Бабича, після висунення йому "посипалися телефонні дзвінки з пропозицією зняти кандидатуру за відповідну винагороду". На його думку, на початку 1998 року хтось, з вищих владних структур, почав вимагати від В.Журавського, щоб В.Бабич зняв свою кандидатуру. Посилаючись на рішення міської партконференції, В.Бабич відмовився від такої вимоги. Натомість В.Журавський із заступниками почав обходити районні організації з вимогою засудити ініціативу В.Бабича. 6 січня 1998 року з ініціативи Головної Ради ХДПУ була екстрено проведена нелегітимна закрита загальнопартійна конференція, яка виключила його з партії. Саме після цього керівництво ХДПУ звинуватило В.Бабича у привласненні 500 000 грн. партійних коштів, що начебто зберігались на рахунку УФГ.

Ще на прес-конференції 26 січня 1998 р. В.Бабич спростовував висунуті звинувачення, перевівши справу в площину компетенції В.Журавського, оскільки "право підпису фінансових документів мав лише голова партії, то природньо було б шукати гроші саме у нього, і тому є всі підстави подати на нього позов до суду". За його словами, факти, зібрані прокуратурою Печерського району, свідчать про те, що грошей у партії не було і про розкрадання партвнесків мови бути не може.

Одначе, керівництво ХДПУ продовжувало дискредитаційну кампанію в пресі, апелюючи до Центрвиборчкому, широких кіл громадськості, виконуючи, на думку В.Бабича, волю вищих посадових осіб. За підтримку В.Бабича ряд керівників обласних організацій було виключено з партії, що спричинило масовий вихід з лав ХДПУ в Київській, Одеській, Донецькій, Луганській та інших обласних організаціях.

Наявність "власної" партійної організації була головною метою В.Бабича протягом останніх років. До останнього конфлікту В.Бабич намагався перехопити провід ХДПУ шляхом організаційних змін, однак це не вдалося і він змушено задекларував створення нової.

У публічному політичному житті країни ВОХ активності не виявляє.

27 квітня 1999 р. В.Бабич, зареєстрований кандидатом на вибори міського голови Києва, провів прес-конференцію. Він повідомив, що дав згоду балотуватися на посаду голови м.Києва тільки тому, що глибоко стурбований ситуацією у столиці України, яка є візитною карткою держави. І як ніхто знає, що треба зробити, аби розв'язати проблеми киян і надати місту європейського вигляду. Реалізація його програми дасть змогу "масштабно стимулювати сферу виробництва, щороку створювати 100 тис. нових робочих місць, надавати житло в довгостроковий і необтяжливий кредит. Фундаментом для здійснення цих перемін стане залучення в економіку столиці півтора мільярда доларів інвестицій". У разі перемоги В.Бабич гарантує столичним пенсіонерам уже нинішнього року підняти пенсії "до рівня не менш як 100 гривень на місяць і щорічно збільшувати їх на 30%". Реалізація його програми забезпечить "50-відсоткове підвищення соціальних виплат ветеранам, пенсіонерам, одиноким матерям".

ІV. ВОХ декларує опертя на усіх християн, однак прагматично орієнтується, насамперед, на протестантів та віруючих московської православної Церкви (УПЦ-МП). Соціальної бази партія не має. Може розраховувати на невелику кількість прихильників з числа ліберально налаштованих віруючих.
 
 

Прогресивно-автомобільна партія (ПАП)

І. Для виконання статутної мети партія сприяє всебічному економічному прогресу української держави; розвитку національної промисловості й транспорту; розвитку автомобілізму в Україні; розвитку програм, спрямованих на вдосконалення транспортних коридорів України; реалізації програм, спрямованих на розвиток автомобільного туризму та спорту в Україні.

Складається з:

- місцевих (районні, міські) осередків (не менше трьох членів партії);

- обласних, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя відділень;

- центральних органів партії.

Партія має також інститут симпатиків партії, які можуть здійснювати пожертви на користь партії та брати участь у загальних зборах місцевого осередку партії з правом дорадчого голосу, а депутат-симпатик - у з'їздах партії.

Керівні органи:

- для місцевих осередків - загальні збори, голова;

- для обласних, АР Крим, міст Києва та Севастополь відділень - Конференція, Комітет, голова, Ревізійна комісія;

- для партії в цілому - з'їзд (конференція), Рада партії, Політична Рада партії, Виконавчий комітет, Секретаріат і його голова, Ревізійна комісія та її голова.

З'їзд - найвищий керівний орган, що скликається не рідше ніж 1 раз на 2 роки.

ІІ. Наша політична орієнтація

Наша мета - сприяти формуванню громадянського суспільства, утвердженню в Україні правової, демократичної, соціальної держави, в якій гарантуються права та свободи людини, права національних меншин. Партія сприяє формуванню і втіленню в життя політичної волі громадян, бере участь у виборах.

Наша орієнтація ґрунтується на принципах лібералізму та соціал-демократії. Ми виступаємо за пріоритет прав і свобод особистості, за її вільний і всебічний розвиток. Права особистості є первинними щодо прав держави і суспільства. Утвердження правової держави має бути процесом, у якому немає місця політичному насильству, нехтуванню думкою меншості, а є суверенітет народу, готовність до компромісів.

У своїй політичній діяльності партія керується принципами:

- демократії і свободи;

- гарантійного збалансування інтересів людини і суспільства;

- соціальної справедливості і соціального партнерства;

- національної і міжконфесійної злагоди.

Ми переконані:

- Україна як демократична суверенна держава може відбутися лише у разі формування відкритого громадянського суспільства;

- Держава існує заради громадян, а не навпаки.

Принципи державотворення:

- забезпечення цілісності держави на основі територіального устрою;

- здійснення місцевого самоврядування;

- чітке розмежування повноважень законодавчої, виконавчої та судової гілок влади на всіх рівнях;

- максимально можлива регіональна самостійність за умов верховенства Конституції України.

Основні принципи економічної політики

1. Стратегічна мета - сприяти створенню збалансованої ринкової економіки, побудованої на основі приватної власності, а також на принципах вільної конкуренції.

2. Реформування структури основних фондів промисловості з урахуванням стратегічних напрямків економічного розвитку на засадах внутрішньої і зовнішньої конкурентоздатності шляхом прискореної амортизації активної їх частини і демонтування застарілих технологій і устаткування.

3. Перебудова економіки на засадах чіткого дотримання первинності виробництва споживчих товарів у найширшому спектрі їх різновидів, необхідних для достойного існування людей, у тому числі наукоємних і технологічно складних видів продукції з метою створення економічно доцільного підґрунтя для трансформації промислового виробництва і включення механізму самоудосконалення.

4. Реструктуризація виробництва, у тому числі шляхом запуску механізму банкрутств, збалансованої системи перекваліфікації кадрів і створення нових робочих місць в економічно обґрунтованих секторах економіки.

5. Забезпечення розвитку нових галузей, у тому числі орієнтованих на використання геополітичного розташування України, транзитних транспортних напрямків, на розбудову туристичної індустрії, на активізації інших засобів економічної доцільності.

6. Оптимізація регіонального економічного розподілу праці на основі чітко сформульованих економічних критеріїв з використанням відповідних практичних моделей, планів науково-технічного розвитку, існуючого розподілу виробничих сил та наявних матеріальних ресурсів.

7. Стимулювання найефективніших напрямів економіки, в тому числі на рівні державного протекціонізму. Проведення політики своєчасної ідентифікації і подальшого сприяння центрам високотехнологічного і наукоємного виробництва, спрямованої на перерозподіл місць у найбільш ефективних нішах міжнародного розподілу праці. Цільове дотування підприємств, задіяних у стратегічні програми, виключно на тендерній основі.

8. Впровадження нової системи оподаткування, яка б стимулювала відповідні сектори економіки, конкретні підприємства і галузі, що забезпечують просування по стратегічних напрямах економічної реформи. Тимчасове запровадження нейтральної щодо джерел доходів податкової системи для фізичних осіб.

9. Введення приватної власності на землю, яке б розповсюджувалося тільки на громадян України. Реформування переробного сектору агропромислового комплексу на основі забезпечення випуску високоякісної й екологічно чистої, що відповідає світовим стандартам, сільськогосподарської продукції, а також відповідного її фасування.

10. Переорієнтація споживчого ринку на необхідність придбання товарів українського виробництва, які за якістю повністю відповідають існуючим вимогам. Розробка програм ''Зроблено в Україні" і "Купуючи український товар, ти будуєш майбутнє України".

11. Введення мораторію на будь-які зміни законодавства стосовно інвестицій (як внутрішніх, так і зовнішніх) та реструктуризація заборгованості у промисловості з метою забезпечення сприятливих умов економічного зростання.

12. Зниження енергоємності, розгортання нових нетрадиційних форм енергоносіїв та енергопостачання з паралельним забезпеченням зростання продуктивності праці, в тому числі шляхом підняття культури виробництва.

13. Впровадження економічно обґрунтованої програми приватизації промислових підприємств України, що ґрунтується на реальній оцінці вартості підприємств з урахуванням так званих нематеріальних активів.

Розвиток машинобудування України

через розвиток його найвідповіднішого продукту -

легкового автомобіля.

На внутрішньому українському промисловому ринку сьогодні функціонує понад 8600 промислових підприємств, серед яких найчисельнішу групу складають підприємства харчової промисловості (приблизно 2400) та машинобудування (2000 об'єктів). У той же час, за підсумками 1996 року, частка машинобудування в структурі внутрішнього валового продукту становить лише 15%. Найбільший відсоток у структурі ВВП зайняли металургійна та хімічна промисловість разом з паливно-енергетичним комплексом. Перерозподіл у структурі ВВП, що спричинив за останні п'ять років практично дворазове зменшення частки машинобудування, коштував Україні збільшенням понад третину енергоємності ВВП. І як наслідок - загальне погіршення конкурентоздатності української промислової продукції на світовому ринку та поглиблення економічної кризи.

За умов сучасного стану машинобудування постає нагальна потреба розробити на засадах нової економічної політики та реалізувати спеціальну Програму яка б зупинила стагнацію машинобудування і забезпечила загальний прогрес галузі в майбутньому. Загальновідомо, що промисловий ринок є вторинним і цілком зумовлюється станом споживчого. У зв'язку з ним структурна перебудова промисловості повинна здійснюватися курсом пріоритетної орієнтації на виробництво наукоємних та високотехнологічних споживчих товарів машинобудівної галузі. Ця програма має враховувати сучасний стан економічних зв'язків між постачальниками, купівельну спроможність населення в цьому секторі ринку, наявність відповідного науково-технічного доробку та багато інших суттєвих чинників. Вибір можливої гами товарів програми повинен здійснюватися на базі інтегруючих покажчиків. Це означає, що саме завдяки кінцевому продукту можна досягти високого рівня завантаженості не тільки машинобудівного сектора, й максимально можливої кількості інших галузей, в тому. числі паливної та нафтохімічної промисловості, чорної металургії тощо. Орієнтовний інтегруючий покажчик має становити не менше 28-30% і охоплювати відповідний сектор промислового виробництва України.

Підсумковий рейтинг кінцевого ряду інтегруючих товарів, що визначається з урахуванням ступеня важливості кожного фактора, вказує на перспективу одного з найвірогідніших виробів - українського легкового автомобіля.

Співвідношення між населенням України (50,8 млн громадян) та кількістю легкових автомобілів (4,5 млн одиниць) становить нині всього 11,3, в той час як у більшості країн з так званою перехідною економікою це співвідношення коливається від 5,7 (Польща) до 3,8 (Словаччина). А в розвинутих країнах цей покажчик, становить 2,4 - 2,0. Отже, так званий відкладений попит на легкові автомобілі на внутрішньому ринку України можна визначити приблизно як 4,5 млн одиниць. Враховуючи реальний дохід на душу населення, орієнтовна реалізаційна ціна одного автомобіля могла б становити еквівалент 6,5 - 7,5 тис. дол. США. Припускаючи, що загальний термін реалізації програми (як дострокової) становитиме орієнтовно 15 років, визначимо, таким чином, загальну виробничу потужність автомобільної промисловості України. Фактична кількість легкових автомобілів, що має бути виготовлена з урахуванням зміни існуючого парку та відповідного рівня імпорту автомашин певних класів, складе не менше 8 млн одиниць. Отже, середня виробнича потужність становитиме близько 550 тис. легкових автомобілів за рік, а дохід від продажу їх за середньою реалізаційною ціною міг би сягнути майже 3,8 млрд дол. Припускаючи, що собівартість одного автомобіля становить не менше 6 тис. дол., матимемо щороку близько 3 млрд дол. інвестицій у машинобудівний сектор і суміжні галузі та близько 45 млрд дол. США на весь час реалізації програми.

Зарубіжний досвід свідчить, що затрати на підготовку виробництва принципово нового легкового автомобіля можуть скласти майже 5 млрд дол. Водночас загальновідомо, що внутрішні джерела інвестицій вже вичерпані, а обсяг іноземних інвестицій в економіку України за весь час її суверенності досяг 1,4 млрд дол. США. У зв'язку з цим виникає два можливих варіанти реалізації програми, що розглядається.

Перший - створити законодавчо виняткові надзвичайно сприятливі умови для залучення цільових інвестицій. Другий же полягає в тому, щоб шляхом кооперації і послідовного придбання пакетів необхідних ноу-хау і технологій створити кілька спільних підприємств, забезпечивши при цьому поступову зміну всієї гами комплектуючих виробів виключно на вітчизняні.

Механізм впровадження цієї програми має здійснюватися через формування професійно підготовленої команди, здатної забезпечити розробку державної програми реформування економіки.

Зовнішня політика і національна безпека

Ми переконані, що безперечною умовою існування України як суверенної держави, яка діятиме в інтересах своїх громадян, є курс на подолання політичної й економічної ізоляції від світового співтовариства, активна інтеграція в його економічний, правовий і культурний простір.

Україна є європейською державою і має стати однією з провідних держав на європейському континенті. Зовнішня політика України повинна формуватися на основі власних національних інтересів, бути спрямованою на створення сприятливого зовнішнього середовища для економічного і політичного розвитку України, забезпечувати її міжнародний авторитет та національну безпеку.

Активна і відповідальна соціальна політика

Держава має забезпечити рівні стартові можливості своїм громадянам. Без певних економічних здобутків держава спроможна лише виконувати роль пожежної команди, а не здійснювати достатню соціальну політику. Тому партія виступає за:

- стабілізацію ринку праці;

- створення системи солідарного партнерства;

- створення ефективної системи соціального забезпечення.

Ми виступаємо за суспільство з міцним середнім класом. Ми зробимо нашу державу державою заможних людей. Ми керуємося принципом: "пенсіонерам та немічним потрібно дати рибу, а працездатним громадянами потрібно надати можливість її впіймати".

Духовна сфера та збереження інтелектуального потенціалу

Позитивні зрушення в суспільстві можливі лише за умов духовного відродження, згуртування творчих сил нації, патріотичної самовідданості людей, подолання дегуманізаційних процесів, які набули в Україні руйнівних масштабів, Розуміємо національно-культурне відродження як розвиток української культури та культур національних меншин на основі всіх культурних досягнень з відновленням перерваних національних традицій та зв'язків із світовою культурою.

Національна культура, в тому числі й мовна, завжди носить загальнолюдський характер і ніколи не стає ареною національно-мовного протистояння. Держава виявляє всіляку підтримку розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності, не допускаючи ніяких привілеїв і дискримінації, визнає і забезпечує рівні права всіх національно-культурних об'єднань громадян.

ІІІ. Партія після реєстрації не проводила жодних публічних заходів.

ІV. Партія, очевидно, розраховує на підтримку прагматиків - людей реальної справи (бізнесу, промислового виробництва тощо).
 
 

Жіноча народна партія (об'єднана) (ЖНП/о/)

І. Основною метою діяльності ЖНПО є сприяння формуванню і вираженню політичної волі жінок, ініціювання і підтримка соціально-політичної активності жінок, об'єднання зусиль усіх жіночих рухів України для участі у формуванні інститутів громадянського суспільства.

Основним завданням ЖНПО є реалізація програмних цілей партії через участь в органах державної влади та місцевого самоврядування, зокрема: поширення ідеології відкритого демократичного суспільства; сприяння розвитку вітчизняного виробництва, науки, освіти й культури; забезпечення розвитку ринкової економіки в поєднанні з дійовою соціальною політикою держави; дотримування пріоритетів екологічної безпеки розвитку економіки.

Складається з:

первинних організацій (не менше трьох членів партії);

місцевих осередків (організацій) - обласні, районні, міські, селищні, сільські.

Керівні органи:

- для первинних організацій - загальні збори, голова

- для місцевих організацій - конференція, Рада, голова, Ревізійна Комісія;

-для партії в цілому - з'їзд партії, Рада партії, голова партії, два заступники голови партії, Контрольно-Ревізійна Комісія.

Найвищим керівним органом партії є з'їзд, що скликається один раз на чотири роки.

ІІ. ПРО ПРИЧИНИ СТВОРЕННЯ ПАРТІЇ

Незалежна держава Україна сьогодні будує демократичне суспільство, ідеалами якого є визнання рівності всіх його громадян, дотримування прав людини, установлення народної влади шляхом здійснення загального виборчого права.

Жінки України як складова суспільства не можуть бути осторонь нього історичного процесу. Виходячи з цього принципу, Жіноча народна партія (об'єднана) вважає своєю основною метою й головним завданням участь у процесі державотворення на основі ініціювання та підтримки соціально-політичної активності жінок.

Жінки складають більше половини населення України, вони мають високий освітній, культурний і професійний потенціал. Але в останні роки цей потенціал реалізується недостатньою мірою всупереч світовим тенденціям, згідно з якими в передових країнах жінки становлять значну частину парламенту і силових структур, що сприяє загальній гуманізації суспільства.

Інтереси, які Партія переслідує у своїй політичній діяльності, є загальнолюдськими, проте "за традицією" сприймаються громадською думкою як суто жіночі. До таких відносять: соціальний захист жінок, охорону материнства й дитинства, проблеми сім'ї тощо.

Не погоджуючись із визначенням будь-яких проблем як "жіночих" і вважаючи, що не може бути й політичної діяльності, заснованої на їх вирішенні. Партія разом з тим визнає, що вирішення вищеназваних проблем, які звичайно висуваються жіночими суспільними організаціями, все більшою мірою залежить від загальної політичної ситуації в країні.

Сучасна ситуація в Україні складається таким чином, що жінки, навіть дуже далекі від політичної боротьби за владу, розуміють: час прийти на допомогу чоловікам, бути поруч з ними у скрутну годину - так чоловік і жінка в родині разом долають труднощі долі.

Партія поєднує всіх жінок, небайдужих до долі свого народу, ми - партія тих, хто працює на державних підприємствах, у системі освіти й охорони здоров'я, у науково-дослідних інститутах і на заводах, чи птахофермах і в корівниках, тих, хто, маючи вищу освіту і професійний досвід, вимушені стояти на майнових ринках, таскати на собі важкі баули в утомливих "туристичних" поїздках, тих, хто засновує свою справу; тих, хто сьогодні навчається у ВЗО і на кого завтра, можливо, чекає безробіття; усіх, хто прагне жити по-людському, усіх, для кого дорогий його рідний дім.

Створення нашої Партії - це справжня народна ініціатива, тому й в її назві стоїть слово "народна". Разом з тим її створення - це, образно кажучи; вимушений крок жінок, стурбованих картиною "безладдя в хаті".

Отже, Партія саме в цьому розумінні говорить про актуалізацію "жіночого питання" як відображення нагальної потреби активної участі жінок у політичному житті країни.

Партія ставить за найближчу мету об'єднання зусиль усіх жіночих рухів України для участі у формуванні інститутів громадянського суспільства.

Образ створеної Партії - жінка-матір. Вона - опора родини, захисниця своїх дітей, чоловіка, літніх батьків, берегиня.

Партія впевнена, що участь жінок у політичному управлінні країною додасть державній владі материнської турботи про своїх громадян. Наш народ заслуговує кращої долі, і мета Партії - допомогти народові України.

ПОЛІТИКА

Партія вважає, що "три кита", на які повинна спиратися успішна політика держави, це:

громадянська злагода в суспільстві;

національна безпека;

конституційність влади.

Виходячи з цього, Партія вбачає необхідність здійснення громадянського контролю над процесом управління державою в інтересах народу України шляхом формування інститутів громадянського суспільства. Метою такого контролю повинно стати вдосконалення конституційної системи влади, базовими принципами якої мають бути такі:

1. Найвищою соціальною цінністю є людина та її інтереси; зокрема, суспільне становище жінки має свідчити про рівень демократичності влади в державі.

2. Єдиним носієм влади в державі є народ, який здійснює свою волю через органи державної влади та місцевого самоврядування.

3. Державна влада існує на основі представницької демократії, яка поєднує національні традиції організації політичного життя в Україні з досвідом передових країн і спирається на загальноцивілізаційні принципи демократичності.

4. Державна влада функціонує на умовах розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Розподіл повноважень між регіональними і загальнодержавним рівнями влади здійснюється при безумовному пріоритеті загальнодержавного.

З метою реалізації своїх програмних принципів Партія вважає основними такі напрями політичної діяльності:

1. Участь у діяльності законодавчих і виконавчих органів влади всіх рівнів.

2. Здійснення організаційної та ідейно-виховної роботи в напрямку підвищення політичної активності жінок.

3. Розробка комплексної програми щодо збільшення представництва жінок в органах влади, зокрема на основі створення політичних блоків з іншими жіночими організаціями. У межах цієї програми ініціювання постановки у правовому аспекті питання про необхідність впровадження спеціальних заходів щодо гарантованого представництва жінок в органах влади (квотування та ін.) як механізму усунення нерівності чоловіків і жінок у політичній сфері.

4. Підтримка програм по лоббіюванню політичних рішень, спрямованих на приведення національного законодавства та політико-правової практики у відповідність з міжнародно-правовими нормами.

Виходячи з проголошених вище трьох факторів успішної політики - громадянська злагода, національна безпека і конституційність влади, - партія вважає доцільними такі заходи:

1. Соціальні і правові гарантії від узурпації влади повинні бути дійсно незаперечними.

2. Реформування Збройних сил України має відбутися шляхом скорочення армії до реально потрібної країні чисельності і переведення її на контрактну основу, що сприятиме насамперед зміцненню обороноздатності держави і буде правовим гарантом соціальної "захищеності захисників". Зокрема, військовим контрактом повинні бути передбачені:

можливість безкоштовного навчання під час служби з метою отримати вищу освіту або придбати цивільну спеціальність на випадок звільнення з армії;

право на одержання житла після звільнення з армії, гарантоване оплаченим за роки служби "житловим чеком".

3. Уведення альтернативної служби.

ЕКОНОМІКА

Партія усвідомлює, що будь-які економічні концепції можуть бути реалізовані тільки за умови взаємодії всіх гілок влади і соціально-економічної активності всіх верств населення. Саме економіка є базою необхідних країні суспільних реформ. Економічна політика держави повинна бути:

активною;

науково обґрунтованою;

виваженою.

На сучасному етапі головне завдання Партія вбачає в розробці економічної концепції , яка б об'єднувала принципи ринкової економіки і дійову систему соціального захисту населення.

Партія вважає доцільними економічні перетворення з метою встановлення суспільної форми господарювання, в якій би знайшли втілення такі принципи:

1) рівність прав усіх форм власності;

2) уведення приватної власності на землю;

3) забезпечення ролі держави як великого власника, що означає наявність матеріальної основи для реалізації суспільних функцій держави і державних соціальних програм;

4) забезпечення ролі держави як гаранта існування і розвитку ринкової економіки шляхом прийняття відповідних законів.

Виходячи з цих принципів і з головного завдання української економіки на сучасному етапі, Партія вважає, що економічна політика держави повинна вестись у таких напрямках:

1. Вдосконалення податкової системи: насамперед спрощення самого механізму збирання податків і зменшення їх розміру з метою позбавлення їх антистимулюючої ролі.

2 Розробка системи фінансування і кредитування, здатної відродити вітчизняне виробництво й привернути увагу інвесторів.

3. Сприяння розвитку малого й середнього бізнесу як джерела створення робочих місць.

4. Використання вітчизняного наукового потенціалу в напрямку розробки і застосування інноваційних технологій з метою виведення економіки країни на світовий рівень.

5. Активне інвестування агропромислового комплексу; сприяння розвитку фермерства.

6. Поліпшення якості автомобільних доріг по всій території України.

7. Захист вітчизняного виробника і вітчизняного ринку.

8. Вдосконалення бюджетної системи в напрямку розподілу коштів з наданням більших повноважень регіонам.

9. Реформування окремих галузей економіки, які внаслідок збитковості праці перетворились на джерело соціальної напруги (вугільна промисловість та ін.).

10. Розвиток туризму та спорту.

11. Спрощення процедури митного контролю й встановлення митних тарифів, які б стимулювали поставку якісної, екологічно чистої продукції і запобігали ввозу неякісних товарів.

Економічну політику держава повинна здійснювати при безумовному пріоритеті екологічної безпеки. До необхідних заходів у цьому напрямку слід віднести:

впровадження у виробництво природоохоронних технологій;

розробку державних програм стимулювання виробників екологічно чистої продукції.

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Партія виходить з того принципу, що програма політичних або економічних реформ повинна мати чітку соціальну направленість і підпорядкованість соціальним цілям. Якщо ж економічний прогрес супроводжується посиленням соціальної напруги, політику держави слід визнати неправильною.

Разом з тим Партія проти політичних спекуляцій на соціальних проблемах і проголошення об'єктивно недосяжних цілей та завдань.

Політичний реалізм має стати і нормою соціальної політики держави.

Сучасна ситуація в Україні потребує створення цілісної концепції соціального захисту громадян. З огляду на ситуацію Партія вважає першочерговими такі кроки:

1. Уведення правових гарантій щодо вчасного одержання заробітньої платні, пенсій тощо.

2. Установлення і в разі необхідності подальша індексація науково обґрунтованих розмірів прожиткового мінімуму, мінімальної зарабітної платні тощо.

Стабілізаційними мають стати такі заходи:

1. Розробка державних програм щодо навчання і працевлаштування людей, які втратили свої робочі місця внаслідок реформування окремої галузі економіки.

2. Збереження системи безкоштовної освіти та медичної допомоги поряд із впровадженням недержавних форм фінансування закладів освіти й охорони здоров'я, а також уведення практики соціального страхування населення з правом використання громадянами цих коштів на навчання або лікування.

3. Здійснення державної житлової програми: збереження і розвиток муніципального будівництва поряд з організацією спеціальних недержавних житлових фондів, які встановлену законодавчо частину побудованого житла передають у власність держави для забезпечення житлом багатодітних сімей, інвалідів тощо.

4. Сприяння створенню недержавних благодійних фондів, мета яких - підтримка розвитку науки, освіти і культури в країні.

Головним напрямком своєї соціальної політики Партія вважає турботу про здоров'я сім'ї як основу здоров'я нації, зокрема здійснення програми щодо охорони материнства й дитинства. У межах цієї програми є актуальним:

утворення і державне фінансування медичних центрів з генетичних досліджень;

підвищення розміру виплат матерям у період догляду за дитиною до рівня мінімальної заробітної плати .

ЖІНОЧИЙ РУХ

Зважаючи на проголошені цілі, Партія надає особливого значення розробці програм щодо ініціювання активності жінок у всіх сферах їх діяльності за такими напрямками:

підтримка діяльності жіночих громадських організацій;

сприяння розвитку жіночого підприємництва;

утворення реабілітаційних центрів по наданню психологічної та матеріальної допомоги жінкам у випадках втрати працездатності, кризисної ситуації, пов'язаної з бізнесом, політичною діяльністю жінки або родинними проблемами;

налагодження зв'язків із жіночими організаціями України, країн СНД і зарубіжжя;

доброчинна діяльність: допомога дітям-сиротам, безпритульним дітям, одиноким матерям і багатодітним сім'ям; пенсіонерам, інвалідам; підтримка обдарованих дітей; надання допомоги центрам творчості дітей та юнацтва.

МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА

Партія виходить з материнського ставлення до молоді, вважає молодь "золотим фондом" нації і покладає на неї особливі надії.

Зважаючи на те, що економічна ситуація в Україні становить певні труднощі для розкриття молодою людиною свого соціального потенціалу, Партія дотримується таких принципів:

1. Збереження державної безкоштовної системи освіти.

2 Надання адресних стипендій обдарованим студентам.

3. Утворення центрів з проблем молоді, до функцій яких входить:

працевлаштування студентів на умовах часткової зайнятості;

навчання новим перспективним спеціальностям;

працевлаштування молодих фахівців;

організація дозвілля, програм шоу-бізнесу;

організація молодіжної політики;

надання молодим сім'ям пільгових кредитів на придбання житла з погашенням упродовж 10 - 20 років;

освідчення з питань сім'ї і шлюбу, профілактики захворювань на СНІД тощо;

розвиток молодіжного руху й налагодження зв'язків з молодіжними організаціями інших країн;

4. Участь у міжнародних програмах щодо запобігання практики продажу молодих українок за кордон.

КУЛЬТУРА

Головним чинником розвитку духовно-культурної сфери Партія вважає свободу світогляду і віросповідання в суспільстві. Згідно з цим політика Партії у сфері культури спирається на такі принципи:

1. Збереження інтелектуального потенціалу нації шляхом державної підтримки науки й освіти.

2. Відродження духовності суспільства.

3. Розвиток національної культури як основи впровадження української мови на території всієї України.

4. Збереження традицій російської культури на території України, зокрема використання російської мови, яка є рідною для значної частини населення.

5. Сприяння розвитку національних культур усіх етнічних груп України.

6. Гармонізація міжнаціональних і міжконфесійних відносин.

7. Підвищення загальноосвітнього рівня населення шляхом розширення спеціального освітнього каналу на державному телебаченні, що надасть можливості "освіти на дому" певним категоріям громадян (тимчасово не працюючим, домогосподаркам, інвалідам).

8. Сприяння відродженню меценатцтва.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

Зовнішня політика України повинна будуватися на таких принципах:

рівноправність;

взаємовигідність;

партнерство.

Партія виступає за добросусідські відносини з країнами СНД і за інтеграцію України в Європейське співтовариство.

ІІІ. Партія створена відносно недавно і в громадському житті країни ще себе ніяк не виявила.

ІV. Партія розраховує на підтримку жінок з ліберальними поглядами, незадоволеними сьогоднішнім соціально-економічним станом країни та власним місцем в економічному житті України.
 
 

Патріотична партія України (ППУ)

І. Основною метою діяльності ППУ є участь у розробці державної політики, сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, участь у виборах.

ППУ ставить перед собою такі завдання: сприяння розбудові демократичного суспільства, яке забезпечить вільний розвиток людини і захистить її права, надасть безпосереднє здійснення основних демократичних свобод людини; сприяння створенню в Україні умов для розвитку різноманітних форм власності, підвищення життєвого рівня народу, соціальної справедливості, духовної свободи, відкритості до навколишнього світу; участь у підвищенні авторитету України на міжнародній арені як демократичної держави; сприяє всебічному економічному прогресу Української держави; сприяє становленню в Україні демократичної правової держави.

Складається з:

- первинних партійних організацій (не менше трьох осіб);

- районних, міських партійних організацій;

- регіональних (обласних) Автономної республіки Крим, міст Києва і Севастополя партійних організацій.

Керівні органи:

- для первинних організацій - загальні збори, голова;

- для районних, міських партійних організацій - конференція, голова, секретар, правління;

- для регіональних організацій - конференція, голова, правління, ревізійна комісія;

- для партії в цілому - з'їзд, Центральна Рада, Голова, Президія Центральної Ради, Правління, Центральний виконавчий комітет і його голова, Контрольно-ревізійна комісія;

Вищий керівний орган - з'їзд, що скликається один раз на 5 років.

ІІ. Висловлюючи волю громадян України на вільне та рівноправне життя в цивілізованій державі, Патріотична Партія України відстоює інтереси представників усіх верств населення незалежно від національності та віровизнання, матеріального достатку і політичної орієнтації, розвиває ідею суспільного громадянського патріотизму як засобу єднання зусиль різноманітних лінгвоетичних, соціальних, конфесійних груп населення України та українців за її межами у справі побудови сучасної правової держави з високо розвиненою економікою і культурою.

Безліч суспільних об'єднань, політичних партій, блоків та рухів з їх різноманітними шляхами і програмами виходу з економічної і політичної кризи, яка охопила Україну, часом втрачають або залишають продекларованими на папері інтереси простих громадян, їхні щоденні потреби, думки про завтрашній день, про майбутнє своїх дітей і близьких.

Комуністи і республіканці, ліберали і демократи сьогодні далекі від єднання і згоди. Однак, і ті й інші навіть по різну сторону барикад мріють про справді правову державу, про їхню захищеність від розгулу чорного криміналу і корупції, від безчину чиновників і корумпованих правоохоронних органів, мріють про гідні заробітки, тверду національну валюту, про гарантії захисту свого майна, прав та здоров'я, свого матеріального забезпечення в старості.

Усвідомлення загальних для всіх інтересів, проголошення їх першорядними вже зараз, а не в неозорому майбутньому повинно стати головним напрямком у створенні громадського суспільства і цементучим фактором миру і згоди в Україні.

З метою захисту і реалізації прав людини - громадянина України, ґрунтуючись на кращих традиціях патріотизму й увібравши в себе самі передові думки й теорії руху, спираючись на Акт про проголошення незалежності і Конституцію України, Патріотична Партія України проголошує свою мету і задачі.

МЕТА ПАРТІЇ

Метою Патріотичної Партії України є відродження нашої Батьківщини як незалежної соборної Української Держави на основі об'єднання на ідеях патріотизму різнних соціальних груп населення, суспільних об'єднань, партій і рухів, відтворення українських традицій, культури і мистецтва, гармонійної інтеграції та посідання Україною гідного місця в світовому співтоваристві рівноправних держав.

Відродження державності розглядається як гарантія забезпечення людських прав і свобод громадян, їх політичної і економічної незалежності, соціальної захищеності як основи для духовного і культурного розвитку нації.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ

На шляху реалізації своїх програмних задач Патріотична Партія України дотримується таких напрямків:

ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА

Патріотична Партія України вважає, що головним принципом функціюнування держави має бути забезпечення особистих прав та гідності її громадян. Ми вважаємо, що державно-політична системи України повинна ґрунтуватися на:

- унітарності держави, існуванні сильного центру поряд з широкими повноваженнями місцевих органів влади і суб'єктів самоврядування;

- визнанні безперечності, цілісності і неподільності державного кордону, його недоторканості;

- проголошенні президентсько-парламентського принципу правління з чіткою регламентацією прав і повноважень кожного органу управління;

- забезпеченні конституційних гарантій свободи діяльності і волевиявлення особистості політичних партій і суспільних об'єднань;

- забезпеченні принципу повновладдя народу через систему вільних і рівноправних виборів народних депутатів у Парламент України і органи місцевого самоврядування;

- верховенстві Закону, повної відповідності всіх законних і підзаконних актів принципам, проголошеним в Конституції України;

- чіткому розмежуванні державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, створенні правових механізмів забезпечення їхньої ефективної діяльності і контролю.

В ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ

Патріотична Партія України вважає економічні перетворення одним з найважливіших інструментів поновлення суспільства.

Ринкові механізми регулювання економіки є пріоритетними, держава при необхідності регулює взаємовідносини в тих напрямках економіки, що забезпечують державну цілісність, безпеку та інтереси України на світовому ринку.

Необхідно створити всі умови для найбільш сприятливого розвитку перше за все вітчизняного підприємництва незалежно від форм власності, здійснювати гнучку податкову політику, встановлювати систему пільг для засвоєння власних матеріальних ресурсів і притягнення інвестицій.

Держава повинна здійснювати грамотну антимонопольну політику, надавати рівноправні умови для розвитку підприємництва, гарантувати і захищати право приватної власності, економічні і соціальні права громадян.

Невідкладним є і здійснення державної політики в галузі охорони природи, планування і фінансування на державному рівні природоохоронних програм, забезпечення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства всіма органами влади і підприємницькими структурами.

В ГАЛУЗІ НАУКИ, КУЛЬТУРИ ТА ОСВІТИ

Держава повинна розробляти глибоку, науково обґрунтовану програму духовного і культурного оновлення українського суспільства з урахуванням поваги інтересів, історії і культури всіх верств населення, різноманітних етнічних і національних груп.

Повинна створити державну програму з охорони і відновлення пам'яток архітектури, сприяти створенню нових культурних та історичних центрів.

Ми визнаємо можливість позитивного впливу в справах духовного поновлення суспільства релігійних організацій, діючих відповідно до законодавства України, підтримуємо їх виховну і благодійну діяльність.

Держава повинна мати національну програму наукового розвитку суспільства, програму збереження і збагачення інтелектуального потенціалу України, гарантувати стабільне асигнування наукових програм, домагатися визнання національної системи вищої освіти як такої, що відповідає світовому рівню, гарантувати обов'язкову безкоштовну середню освіту громадянам України.

В ГАЛУЗІ МІЖНАРОДНОЇ ПОЛІТИКИ

Україні треба досягнути перелому і взяти курс на подолання сприйняття України як придатка колишнього СРСР. Ця політика повинна бути направлена на захист інтересів України на міжнародній арені, на завоювання міжнародного авторитету та її інтеграцію у світове співтовариство як незалежної, впливової держави з давньою історією, яскравим національним характером, розвиненою економікою, багатими сировинними ресурсами і кваліфікованими продуктивними силами.

Патріотична партія України розглядає основні принципи зовнішньої політики як її відповідність національним інтересам України, взаємовигідне співробітництво, мирне співіснування з державами із різноманітним політичним устроєм, ядерне роззброєння, невтручання у внутрішні справи інших держав, миротворча діяльність, вирішення конфліктних ситуацій шляхом мирних переговорів, гармонійна інтеграція України до світової спільноти.

В ГАЛУЗІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ І ПРАВ ЛЮДИНИ

Партія ставить програмні цілі - домагатися, щоб держава проголосила та забезпечила дотримання найважливіших прав людини, таких як право на життя, свободу, віровизнання і приватну власність.

У зовнішній і внутрішній політиці ми дотримуємося принципів, проголошених в Загальній Декларації прав людини ООН, Міжнародних пактах про громадські, політичні, економічні, соціальні і культурні права, а також у Конвенціях і Угодах про права людини, прийнятих світовим співтовариством.

Справжнім патріотом стане тільки вільна, захищена і вільна людина .

Суспільство повинно проголосити соціальну справедливість і соціальну захищеність як гарантію повноцінного розвитку особистості в державі, можливості реалізації нею свого творчого, наукового і культурного потенціалу, проводити чітку політику соціального страхування, що гарантує повноцінне забезпечення громадян під час виходу на пенсію, у випадках втрати працездатності, по інвалідності.

На державному рівні потрібно приймати заходи до забезпечення зайнятості працездатного населення, встановлюти обов'язкову допомогу у випадку безробіття, розповсюджувати на безробітних гарантії соціальної захищеності.

Однією з найважливіших задач в діяльності державних установ, судових і правоохоронних органів має стати захист громадянських і політичних прав людини.

Держава повинна захистити честь і гідність громадянина, як у внутрішніх відносинах, так і на міжнародному рівні у взаємовідносинах з державними структурами, суспільними і політичними партіями і рухами інших країн.

З ПИТАНЬ АРМІЇ І НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

ППУ вважає Збройні Сили України гарантом державної цілісності і національної безпеки, Збройні Сили повинні будуватися на професійному принципі, на основі кадрової (контрактної) системи і бути практичним втіленням патріотичної ідеї захисту Батьківщини.

Військовослужбовці, що проходять службу на кадровій основі, не повинні перебувати в політичних партіях і організаціях або зупиняти своє членство в них.

Усвідомлюючи величезний економічний, духовний і політичний потенціал України, її географічне становище і ту історичну роль, яку грала вона протягом сторіччя, ми віримо у відродження її могутності і міжнародного авторитету, її рівноправний вплив у світове співтовариство і посідання гідного місця серед цивілізованих держав. Ми віримо у відродження українського народу, його високоморальну і миролюбну культуру, ми віримо у свободу і процвітання нації.

ІІІ. Партія обмежується переважно заявами та публічними виступами лідерів. Зокрема, 2.02.99 у Верховній Раді партія поширила заяву, в якій пообіцяла запропонувати Кабінету Міністрів і Верховній Раді "пакет відповідних заходів" у "разі, якщо протягом лютого україно-російський загальнополітичний договір не буде ратифіковано Радою Федерації Росії. Серед них - денонсація угоди від 28 травня 1997 року про терміни і умови базування ЧФ РФ на території України, офіційне звернення до Генеральної асамблеї ООН та ОБСЄ з проханням зажадати від російського уряду вивести війська та флот з території України, а також звернення до країн-членів НАТО та держав-учасниць Ради Євроатлантичного партнерства з проханням про тимчасове розміщення в Україні багатонаціональних сил для надання гарантій її суверенітету і територіальної цілісності. Партія порушує питання про денонсацію Верховною Радою Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Росією як такого, що не діє. Позиція депутатів російського парламенту ставить під сумнів можливість встановлення між Україною і Росією відносин стратегічного партнерства.

На прес-конференції 20.01.99 М.Габер наголосив, що ППУ керується ідеями громадянського патріотизму, державності, єдності всіх патріотичних сил "заради розвитку і процвітання України". Партія готова до співробітництва з усіма партіями, хоча за спрямованістю "є центристською" і "об'єднує людей, що керуються здоровим глуздом".

22 травня 1999 року у Києві відбувся І з'їзд ППУ. У ньому взяли участь 213 делегатів від 19 областей України. Делегати переважною більшістю голосів ("за" - 212, "утримався" - 1) висунув М.Габера претендентом у кандидати на посаду Президента України. Прийнято також рішення про створення громадської організації "Об'єднання патріотичних сил України".

ІV. Партія не буде спиратися на вузьку групу населення, а розраховує на тих, хто бажає захистити національні інтереси України. На прес-конференції 20.01.99 М.Габер повідомив, що ППУ налічує 5000 членів. Серед членів партії, за його словами, багато військовослужбовців та звільнених у запас, селян, інтелігенції.
 
 

Партія "Молода Україна" (МУ)

І. Політична партія "Молода Україна" є політичною партією, що об'єднує громадян України навколо ідеї проведення соціально-економічних і політичних перетворень для утвердження в Україні громадянського суспільства та демократичної правової держави з соціально-орієнтованою ринковою економікою.

Метою діяльності партії є участь у виробленні державної політики, сприяння побудові в Україні демократичної правової держави з ефективною соціально-орієнтованою ринковою економікою, утвердження принципів відкритого громадянського суспільства.

Головні завдання партії: сприяння поширенню цінностей демократичного суспільства; сприяння у проведенні економічних, правових та політичних реформ для становлення в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки; сприяння розвитку національної культури, науки, освіти, спорту; сприяння проведенню ефективної соціальної політики; сприяння відстоюванню екологічних пріоритетів в розвитку економіки України; сприяння підвищенню авторитету України на міжнародній арені; сприяння максимальній реалізації творчого потенціалу та здібностей громадян України; сприяння вирішенню проблем молоді та самореалізації молодого покоління.

Складається з:

- первинних (сільські, селищні, районні у містах) організацій (не менше 3 членів партії);
- районних, міських організацій;
- обласних організацій.

Керівні органи:

- для первинних організацій - загальні збори, голова, заступник, Ревізійна комісія;
- для районних, міських організацій - збори (конференція), голова, його заступники, рада, ревізійна комісія;
- для обласних організацій - збори (конференція), голова, його заступники, рада, виконавчий комітет, ревізійна комісія;
- для партії в цілому - з'їзд, Головна Рада, Координаційна Рада, голова та його заступники, Секретаріат, голова Секретаріату, Ревізійна комісія.

Вищий орган партії - з'їзд. Проводиться не рідше одного разу на два роки.

ІІ. Свідомі своєї політичної мети - побудови в Україні громадянського суспільства - ми об'єдналися в партію "Молода Україна" з прагненням зробити свій внесок у процес оновлення всіх сфер суспільного і державного життя.

Ми виступаємо за побудову в Україні дійсно правового соціального демократичного суспільства. Демократія для нас - це політична, правова та економічна свобода. Найважливішим принципом демократії є свобода самореалізації особистості у сфері політики, зокрема і свобода змінювати свої переконання. Політичні зміни повинні прийматись із максимальним урахуванням різноманітних громадських інтересів.

Держава повинна стати гарантом прав і свобод громадян в усіх сферах суспільного життя. Права людини повинні бути захищеними від необгрунтованого втручання з боку держави.

Ми виступаємо за формування в Україні соціальної структури демократичного суспільства, де створюються сприятливі умови для участі представників усіх соціальних верств в політичному, економічному та духовному житті.

В економічній сфері ми надаємо перевагу приватній власності і ринковим засобам господарювання.

Ми відстоюємо рівність перед законом усіх громадян України незалежно від походження, національності та віку.

У міжнародній сфері ми виступаємо за впровадження такої зовнішньополітичної доктрини держави, яка б базувалась на національних інтересах України.

Водночас, принциповим для нас є розуміння того, що суто державницькі пріоритети на сьогодні вже очевидно не задовольняють потреби суспільного розвитку, а переведення їх у площину ідеологічного тиску має здебільшого зворотній ефект. Ті самі наслідки укорінення архаїчних орієнтацій у сфері національної культури.

Роблячи свій вибір на користь України, ми пов'язували з ним створення умов для вільного розвитку особистості, надійного захисту її честі та гідності, найповнішої і найпродуктивнішої самореалізації. Поняття України і поняття свободи були і є для нас синонімами, тож мусимо пильнувати, щоб вони не розходилися й надалі.

Ми переконалися, що мало "відроджувати", треба творити, мало "розбудовувати" нашу державу, слід формувати нове суспільство. Саме для цього нам і потрібна свобода, також і у розумінні свободи від "держави" в особі корумпованого чиновництва та свободи від криміналізованого "бізнесу" і звільнення від масового стереотипу, за яким український патріотизм дедалі більше асоціюється з сірістю, безликістю та агресивністю.

Ми - патріоти. І тому визнаємо найнагальнішою потребою для України творити нове суспільство, нову атмосферу суспільного життя вже зараз, усіма можливими засобами та починаючи із самих себе.

При тому ми свідомі, що нове суспільство не можна звідкілясь перенести чи збудувати за позиченим зразком. Формуючи нове суспільство, ми змушені розв'язувати власні проблеми, розплутувати суперечності власної свідомості, видаляти злоякісні утворення, що зросли на місцевому-таки ґрунті. Тому це буде наше суспільство, і досить вже цього соромитися. Є лише одна суспільна категорія в Україні, діалог з якою вважаємо безперспективним, - ті, хто в принципі не хоче, щоб це суспільство було нашим.

Ми мусимо чітко визнати - молодь - це не майбутнє України, це її сучасність.

ІІІ. Установчий з'їзд політичної партії "Молода Україна" відбувся 16 квітня 1999 року. Голова партії О.Доній взяв активну участь у розбудові регіональної мережі партії. О.Доній - був депутатом Київради, один з керівників Української студентської спілки та студентського страйку-голодування 1990 року, є доволі відомим українським політиком. Громадська організація "Молода Україна", головою якої він також є була організована 25 жовтня 1996 року у м.Києві. У її роботі взяв участь 41 делегат від 17 областей. Її основу склали об'єднання "Молода Україна", члени наукового товариства ім.В.Липинського, члени Молодіжної організації республіканців, експерти фонду "Українська перспектива".

Головними цілями об'єднання проголосило: створення демократичної опозиції та правових основ її діяльності, модернізацію національної ідеї, політичну організацію нації на базі громадянського суспільства з пріоритетами прав особистості, визнання культурно-політичної та економічної специфіки окремих районів України. Об'єднання виступило за творення альтернативного світу в якому пріоритетними є права людини.

З огляду на склад організації, політичний досвід її керівництва припускалося, що вона буде інтелектуальною опозицією якщо не владі взагалі, то принаймні партії влади у молодіжному русі, а також розглядалась як спроба Є.Марчука зміцнити позиції у наступній президентській кампанії. Співпраця об'єднання з фракцією "Реформи" Верховної Ради ХІІІ скликання призвела до того, що члени організації опинилися в різних партійних списках. Сам О.Доній займав доволі високе місце у виборчому списку ПРП. Очевидно, що ні він сам, ні його прихильники не знайшли свого місця і перспектив у команді головного реформатора України - В.Пинзеника.

ІV. Партія не визначила чітко власної електоральної бази. Очевидно, вона розраховує на підтримку тих, хто "завжди молодий" і саме з молодістю пов'язує майбутнє своє і країни.