Автономія

Два слова про перспективи так званої автономії Галичини. Не дуже зрозумілими є вигоди від такої автономії. Якщо прихильники автономії думають, що хтось їм дозволить скасувати людські права Кацапів у такій автономії, то вони помиляються. Якщо йдеться про милостиню з бюджету, то якось не личать такі арґументи прихильникам ринкових стосунків. Коли-ж ідеться про відрахування з місцевих підприємств, контроль за потоками капіталу, то в країні суцільного рекету для контролю потрібна не Конституція Автономії, а розвинута Коза Ностра (по-італійськи – „наша справа“, по-українськи – „свій до свого по чуже“). І контролюйте собі на здоров'ячко без усякої автономії. З другого боку, коли р´осийська мафія контролює нині багато чого в тій-же Італії, – чим їй завадить автономія Галичини? Ми знаємо багато зовсім не автономних областей в Україні, де розкривати рота представникові україномовної меншини не дуже безпечно. Якщо в Галичині до цього часу русскоязычных на руках носять (і чим далі тим сердечніше), то справа, мабуть, не в автономії, а в тому, що галичанин нічого не любить робити власними руками. Навіть, щоб розмовляти рідною мовою, – подавай йому закон. Закон є. Багато хто розмовляє? Тепер подавай, щоби Президент розмовляв. Як може Президент наговорити за кілька мільйонів галичан? Навіть якби Президент співав соловейком – ніщо не змусить галицького чиновника лизати халяви русскоязычного рекетьора-мільйонера, або каґебістського прокурора. В Одесі свого часу міський голова виконав дану ще Микитою Хрущем обіцянку: нинішнє покоління їздитиме у трамваях „на шаро“. Одеса не має статусу автономії. У Львові, натомість, хочуть взагалі зліквідувати трамваї. Забрати єдине, що в ньому було хорошого. Бо Стрийський парк за десять років уже встигли автономно спаскудити. Неавтономна Одеса не захотіла терміналу – і Президент десять років не міг собі з нею дати ради. Неавтономний Суркіс захотів львівського водоканалу – і вже має. Про що ми говоримо, панове!

Часом натякають про незалежну західноукраїнську державу. То це би мала буть нова Спарта чи Македонія? А де взяти Спартанців? Олександра Македонського вже маємо? Віддати львівські камениці попереднім власникам у Незалежній Галичині, звичайно буде простіше. В цьому випадку київській бюрократії буде зась. Правда, я сумніваюся, чи Незалежну Галичину приймуть до НАТО. А от що Львівська наукова бібліотека на другий день зробиться назад закладом Оссолінських – не сумніваюсь. Сумніваюсь, чи в Незалежній Галичині модно буде розмовляти на вулиці та у громадському транспорті українською мовою. Особисто я скористаю. Матиму змогу уживати свій австріяцький ґеоґрафічний атляс від 1893^го року. Правда, прийдеться вивчити німецьку мову. Але мови я люблю. Українець дар особливий має до розмовляння чужими мовами. Не те, що Кацап. По Кацапові одразу видно, що він сам свій. По Українцеві – ні. Мої родичі, як розмовляли польською, то жаден Поляк не мав їх за чужих. А німецькою батько як огризнувся до шваба, то мало не дістав оловом межи очи.