ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ У ФОРМУВАННІ ОРГАНІВ ПРЕДСТАВНИЦЬКОЇ ВЛАДИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ В КОНТЕКСТІ ВИБОРІВ 2006 РОКУ

Володимир ТОМАХІВ, Тернопільський державний економічний університет

На Тернопільщині фактично завершився процес формування представницьких органів влади на рівні області, районів, міст та сіл за результатами виборів. Він, як і в інших регіонах України мав свої певні особливості та проблеми, що проявилося на рівні формування керівництва районних рад, обрання голови обласної ради та тернопільського мера. Цей процес відбувався в умовах жорсткої конкурентної боротьби між лідерами виборчих перегонів – БЮТ та «Нашої України». Можна з впевненістю стверджувати, що тернопільська «коаліціада» стала своєрідним відображенням на мікрорівні, аналогічних процесів в новообраній Верховній Раді, зокрема в тому, що стосується відносин між БЮТ, «Нашою Україною», СПУ, а в регіональних умовах - позицією Блоку Костенка-Плюща. Як показує аналіз партійного складу новообраних органів представницької влади в районах області, результати обрання керівництва рад неадекватно відобразили політичні уподобання мешканців області, які проявилися під час виборів. Так, блок «Наша Україна» переміг у семи із десяти районів області, але його представники очолили десять районних рад ( Бережанську, Борщівську, Гусятинську, Заліщицьку, Козівську, Тернопільську, Підгаєцьку, Підволочиську, Чортківську, Теребовлянську) . І, навпаки, БЮТ переміг у десяти районах, а в керівництво одержав тільки шість райрад ( Бучацьку, Збаразьку, Лановецьку, Кременецьку, Зборівську та Монастирську) . Це наочно підтверджує і демонструє таблиця 1.

Таблиця № 1

Склад новообраних районних рад

Назва радиКількість обраних депутатів (осіб)Розподіл депутатів по виборчих блоках та політичних партіях



             
  Нааша УкраїнаБЮТНДПСвободаУкр. конс. партіяДемПУПартія зеленихПартія регіонівБлок ПРП- ПОРАСПУБлок ЛитвинаНаша Батьківщина - Тернопільщина“Відродження”Блок Костенка і Плюща
Бережанська784317        5  13
Борщівська842629      445<->349
Бучацька783227      444  7
Гусятинська501917       4  37
Заліщицька7422203  5 3336  9
Збаразька7618252     3534 16
Зборівська882933       44  18
Козівська461713      32 326
Кременецька50827     2 4->32 4
Лановецька812540       45  7
Монастириська6422252       3327
Підволочиська722322  10 3 3 3 26
Підгаєцька662415        83313
Теребовлянська501816      12 5 8
Тернопільська802531      3    21
Чортківська904228       643 7
Шумська4612173      42224
м. Тернопіль601722 4    33   11
ВСЬОГО:1233422424104105352749552818173

Джерело: Моніторинг місцевих періодичних видань – «Вільне життя» , «Свобода», «Тернопільська газета» та ін.

Такі результати обрання керівництва районних рад, стали можливими за рахунок підтримки «Нашої України» , насамперед, блоком Костенка-Плюща, який одержав у ході виборів у місцеві ради третє місце, тим самим одержавши так звану «золоту акцію» . І лише в одному із віддалених північних районів області – Шумському, де костенківці одержали лише 4 мандати і суттєво не могли вплинути на результати виборів голови райради її, як компромісна фігура, очолив безпартійний депутат, який балотувався за списком СПУ. В свою чергу, у Борщівській районній раді - інша проблема. Замість запланованих 90 народних обранців присягнули на вірність Борщівській громаді лише 84. Причиною цього стало те, що регіональний блок „Наша Батьківщина - Тернопільщина" подав лише трьох кандидатів на посаду депутатів, а за підсумками голосування до ради могли пройти аж дев'ять представників цієї політичної сили.

Дещо інша ситуація склалась на обласному рівні, де на виборах до обласної ради перемогу теж здобув БЮТ ( 29, 09 % виборців ) . «Наша Україна» одержала 22, 33 % , Блок Костенка-Плюща - 9, 7 % , ВО «Свобода» - 5, 11 %, ПРП - Пора – 4, 79 %, СПУ – 3, 78 % . Вибори обласної ради визнано дійсними, незважаючи на вимогу перерахунку голосів з боку окремих блоків і партій. 16 і 18 травня за участі 116 депутатів із 120-ти відбулася перша сесія Тернопільської обласної ради п'ятого скликання. Робота сесії проходила в умовах жорсткого протистояння між депутатами з „Нашої України" та Блоку Юлії Тимошенко. На посаду голови облради претендував тільки один кандидат — висуванець від Блоку Юлії Тимошенко Михайло Миколенко. „Наша Україна" та Блок Костенка і Плюща відмовилися висувати свою кандидатуру у зв'язку із порушеннями, які, на їхню думку, мали місце, під час проведення сесії. Однак це офіційна версія причини відмови. В дійсності, „Наша Україна" сподівалася, що під час таємного голосування, кандидатура бютівців не набере більшості голосів. Справа в тому, що напередодні сесії розклад сил був таким: „Наша Україна" (48 депутатських мандатів) і Блок Костенка і Плюща (13 депутатів) разом мали 61 голос. А БЮТ (54 депутати) і СПУ (5 депутатів) мали 59 голосів.

Сенсацією під час голосування стало те, що кандидатуру висуванця БЮТ підтримали члени КУНу, які входили в блок «Наша Україна» ( 7 депутатів) та 1 нашоукраїнець – екс-мер Тернополя Б.Левків. Під час обрання голови облради бютівці продемонстрували наявність суворої дисципліни у своїх рядах. Результатом такого голосування, стало обрання М. Миколенка головою обласної ради. Таким чином, перехід КУНівців на бік БЮТу несподівано визначив результати голосування, що і стало головною особливістю і сенсацією водночас у формуванні керівництва обласної ради. На наш погляд, пояснити це можна тим, що КУНівцям ідеологічно близькою була кандидатура М. Миколенка, який впродовж багатьох років був членом УРП. Про це, власне, і заявив один із КУНівців, зазначивши, що націонал-демократичні цінності не можна замінити лібералізмом «Нашої України» .

Визнано дійсними і підтверджено повноваження міських голів усіх міст і містечок Тернопільщини, окрім обласного центру. На виборах мера

м. Тернополя, здавалося, незаперечну перемогу здобув висуванець НСНУ Роман Заставний. Він отримав більше 19% голосів виборців. На другому місці – Зіновій Щепановський, який майже на 5% відстав від лідера. Попередній міський голова Тернополя опинився на четвертому місці. Разом з тим, він сьогодні продовжує, по суті, керувати міським господарством. Річ у тім, що за поданням Богдана Левківа та інших аутсайдерів виборчих перегонів, було виявлено порушення виборчого законодавства. На вимогу прокуратури і згідно з рішенням міського і апеляційного судів Тернополя, необхідно провести перерахунок чи переголосування (до цього часу не встановлено, що саме) на восьми виборчих дільницях м. Тернополя. Цю роботу має право і повинна, згідно із законодавством, організувати Тернопільська територіальна виборча комісія, яка тривалий час не може зібратися на рівні кворуму, а перерахунок голосів потрібно робити лише за обов'язкової участі дільничних виборчих комісій, які вже розпущені. Таким чином, досі не підтверджені депутатські повноваження новообраної міської ради і, згідно чинного законодавства, місто очолює екс-мер. Новообрані депутати і мер чекають на рішення Київського адміністративного суду. Все це дає можливість стверджувати, що у місті склалася патова ситуація і неможливо спрогнозувати, коли вона закінчиться.

Підсумовуючи аналіз вище виділених особливостей та проблем у формуванні представницьких органів влади на Тернопільщині, зазначимо, що вони, на наш погляд, увібрали в себе загальні тенденції цього процесу в масштабах України, , за винятком регіональної партійної конфігурації.

Опубліковано у:

Формування органів влади як результат виборчого процесу 2006: Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції, Львів, 17 червня 2006 року / Укл.А.Романюк, Л.Скочиляс. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006. - С.74-77.



seo prosto seo prosto