Микола ТКАЧЕНКО, Рівненська філія Європейського університету
Галина ТКАЧЕНКО, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИБОРІВ 2006 РОКУ
Органи місцевого самоврядування Рівненщини, до яких обиралися депутати в березні 2006 року, представлені обласною радою, 16-ма районними, 4 міськими міст обласного значення, 7 міськими міст міського значення, 16 селищними та 338 сільськими радами.
Об’єднані сільські територіальні громади включають 999 сіл та 3 селища, де мешкають загалом майже 600 тисяч чоловік.
За результатами виборів до рад всіх рівнів обрано 7332 депутати, з них: до Рівненської обласної ради – 80, районних рад – 888, міських міст обласного значення – 149, міських міст районного значення – 220, селищних – 382, сільських рад – 5612 депутатів.
У виборах до обласної ради взяли участь 35 суб’єктів виборчого процесу, з них: 23 – політичних партій та 12 виборчих блоків. Виборчі блоки було сформовано з 32 політичних партій. Отже, у виборах взяли участь самостійно або у складі виборчих блоків 55 обласних організацій політичних партій.
Одержали депутатські мандати 7 суб’єктів виборчого процесу, з них 4 виборчі блоки і 3 політичні партії, які мають в обласній раді наступне представництво:
1. Блок Юлії Тимошенко – 28 депутатів;
2. Блок „Наша Україна” – 23 депутати;
3. Український народний блок Костенка і Плюща – 11 депутатів;
4. Народний блок Литвина – 6 депутатів;
5. Соціалістична партія України – 5 депутатів;
6. Партія регіонів – 4 депутати;
7. Партія „Відродження” – 3 депутати.
Рівненська область виявилася чи не єдиною в Україні, де вибори керівництва обласної ради пройшли без особливих колізій, на основі порозуміння між більшістю політичних сил, що в ній представлені. Мова йде про шість із семи партій та блоків, окрім Українсько Народного блоку Костенка і Плюща.
В.о. прем’єр-міністра Юрій Єхануров, перебуваючи в області 19 травня 2005р. в зв’язку з представленням нового голови облдержадміністрації Віктора Матчука, похвалив Рівненщину за політичну консолідацію. А газета обласної ради „Вісті Рівненщини” від 26 травня 2005р. помістила навіть публікацію під назвою „Рівненська консолідація – приклад для всієї України”.
Головою обласної ради став колишній народний депутат Олександр Данильчук (БЮТ), першим заступником голови – Валентин Королюк („Наша Україна”), заступником голови з питань управління комунальною власністю – Леонтій Самчук (СПУ), заступником з питань роботи виконавчого апарату, керуючий справами – Валентин Крока (БЮТ).
Із десяти постійних комісій обласної ради п’ятого скликання (до речі, у порівнянні з попередньою їх на 3 побільшало) 4 комісії очолили представники від „Нашої України”, зокрема: комісію з економічних питань та комунальної власності; з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку села; із питань духовності, культури та соціальної політики; із питань охорони здоров’я, материнства та дитинства.
3 комісії очолили депутати від БЮТ – із питань розвитку підприємництва та залучення інвестицій; із питань місцевого самоврядування, розвитку територій та Європейської інтеграції; із правових питань, гласності, депутатської діяльності, етики та регламенту. По одній комісії дісталось депутатам від Партії регіонів, СПУ і Народного блоку Литвина. Це – комісія з питань бюджету, фінансів і податків (партія регіонів), із питань екології, природокористування, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (СПУ), із питань науки, освіти, молодіжної політики, фізичної культури та спорту (Народний блок Литвина).
До 4 міських рад міст обласного значення обрано 149 депутатів від 11 політичних партій та блоків, які представлені наступним чином:
1. Блок Юлії Тимошенко – 63 депутати;
2. Блок „Наша Україна” – 40 депутатів;
3. Український народний блок Костенка і Плюща – 16 депутатів;
4. Партія регіонів – 12 депутатів;
5. Соціалістична партія України – 6 депутатів;
6. Народний блок Литвина – 5 депутатів;
По 2 депутати мають „Громадянський блок Пора - ПРП” і Політична партія „Третя сила”, по 1 – Комуністична партія України, Партія Зелених України і Соціально-Християнська Партія.
У міських радах міст районного значення одержали представництво 14 суб’єктів виборчого процесу. За кількістю депутатських мандатів укажемо першу сімку:
1. БЮТ – 73;
2. Блок „Наша Україна” – 53;
3. Український народний блок Костенка і Плюща – 26;
4. СПУ – 17;
5. Партія регіонів – 16;
6. Народний блок Литвина – 14;
7. Партія „Відродження” – 7.
У районних радах представлені 19 політичних партій і виборчих блоків. Першу сімку складають:
1. БЮТ – 266 депутатів;
2. Блок „Наша Україна” – 265;
3. Український народний блок Костенка і Плюща –113;
4. Народний блок Литвина – 89;
5. СПУ – 52;
6. Партія регіонів – 37;
7. Політична партія „Народний Союз Наша Україна” – 11 депутатів;
До 16 селищних рад обрано 382 депутати із них 307, які висувались 25 партіями і блоками. Перша сімка має таке представництво:
1. Український народний блок Костенка і Плюща – 71 депутати;
2. Блок „Наша Україна” – 57 депутатів;
3. Народний блок Литвина – 46 депутатів;
4. БЮТ – 43 депутати;
5. СПУ – 24 депутати;
6. Політична партія „Народний союз Наша Україна” – 11 депутатів;
7. Партія Зелених України – 9 депутатів.
Із 5613 депутатів сільських рад 3828 обрано від 28 політичних партій і виборчих блоків, що становить 68%.
За кількістю представників серед депутатського корпусу сільських рад першу сімку складають:
1. Український народний блок Костенка і Плюща – 1134;
2. Народний блок Литвина – 886;
3. Блок „Наша Україна” – 565;
4. Блок Юлії Тимошенко – 557;
5. Соціалістична партія України – 371;
6. „Опозиційний блок Не Так” – 64;
7. Комуністична партія України – 43.
Як бачимо, у сільських радах досить значна перевага Костенка і Плюща та Народного блоку Литвина.
Пояснити цю перевагу можна тим, що основу Українського народного блоку Костенка і Плюща складає Українська народна партія – на час виборів партія голови ОДА Василя Червонія, а Народного блоку Литвина – колишня Аграрна партія, яку очолював колишній голова облдержадміністрації Микола Сорока. Політична ж культура селян, як відомо, характеризується більшою схильністю до традиціоналізму і консерватизму, а також схилянням перед авторитетами. Цим пояснюється перевага зазначених блоків і за кількістю сільських голів. Не виключається і вплив місцевого адмінресурсу.
Відзначимо, що від партій та блоків обрано більшість сільських голів – 202 з 337, що становить 60%. За кількістю обраних сільських голів партії (блоки) мають такі результати:
1. Український народний блок Костенка і Плюща – 67;
2. Народний блок Литвина – 46;
3. Блок Юлії Тимошенка – 41;
4. Блок „Наша Україна” – 24;
5. Соціалістична партія України – 12;
6. Політична партія „Народний Союз Наша Україна” – 6;
7. Громадський блок ПОРА-ПРП – 2;
Одним сільським головою представлені: Селянська партія України, Партія Християнсько-Демократичний Союз, Політична партія „Третя Сила”, Партія Зелених України.
На посаді міських і селищних голів представників від партій та блоків обрано 12 (з 27, що складає 44%).
Тут маємо наступне представництво:
1. Український народний блок Костенка і Плюща – 4, з них 3 селищних;
2. Блок „Наша Україна” – 3, з них 2 селищних;
3. Народний блок Литвина – 2 (один селищний, один міський).
По одній посаді обіймають БЮТ (міський), СПУ, Політична партія „Народний Союз Наша Україна” (селищні).
Аналізуючи результати виборів до місцевих рад Рівненщини та їх партійну структурованість, можна зробити декілька висновків.
По-перше, на волевиявленні виборців, а отже і структуризацію місцевих рад, значний вплив мали назви іменних виборчих блоків, а також відомість особистостей, які репрезентували блоки і політичні партії як в загальнонаціональному масштабі, так і безпосередньо у виборчих списках.
По-друге, спектр політичних сил, представлених в обласній раді, дещо відмінний і ширший, ніж у парламенті. У порівнянні з Верховною Радою, в облраді відсутні комуністи, хоча в радах інших рівнів вони мають своїх представників міст районного значення – 3, районних радах – 4, селищних – 3, сільських радах – 43, загалом 54 депутатів. В обласній раді депутатські мандати мають Український народний блок Костенка і Плюща, Народний блок Литвина і партія „Відродження”, які не представлені у парламенті. По-третє, позиції помаранчевих сил – БЮТ, „Нашої України і СПУ – в обласній раді значно сильніші, ніж у Верховній Раді: 70% від депутатського корпусу облради проти 54% від складу депутатів парламенту. Представництво Партії Регіонів, яка на виборах до Верховної Ради посіла перше місце, в обласній раді не значне – 5% від загальної кількості депутатів. Причому вона не представлена у селищних радах, а загалом має 103 депутатські мандати. Партія „Відродження”. Не має своїх представників у міських радах міст обласного значення, загалом володіє 21 мандатом, що в 2,5 рази менше, ніж у комуністів.
До обласної ради „відродженці” потрапили завдяки тому, що у їх виборчому списку друге і третє місця посідали тодішній голова облради Роман Василишин і колишній голова облдержадміністрації Микола Сорока.
По-четверте, звертає на себе увагу стабільна позиція Соціалістичної партії України, яка представлена у радах усіх рівнів, посідаючи за кількістю депутатів 5-е місце в обласній раді, міських радах міст обласного значення, селищних і сільських радах, та 4-е місце у міських радах міст районного значення. Загалом в усіх радах СПУ має 475 депутатів. Серед селищних голів один представник соціалістів, серед сільських – дванадцять.
По-п’яте, виборці голосували за партії та блоки не однаково. Зі зниженням рівня рад зростає кількість партії і блоків, що в них представлені, тобто збільшується розпорошеність електорату в політичному виборі. Як уже зазначалось, до обласної ради обрано 7 партій і блоків, до міських рад міст обласного значення – 11, міст районного значення – 14, районних рад – 19.
Що стосується селищних і сільських рад, де представлені відповідно 25 і 28 партій і блоків, то тут електорат фактично робив не політичний, а особистісний вибір.
Звертає на себе увагу і такий факт. Якщо в обласній, міських обох рівнів та районних радах БЮТ і „Наша Україна за кількістю депутатів посідають перше і друге місця, то у селищних і сільських радах перше місце за Українським народним блоком Костенка і Плюща. Блок Юлії Тимошенко і в селищних, і в сільських радах посідає аж четверте місце, „Наша Україна” в селищних – друге, а в сільських радах третє місце. На друге місце у сільських радах вийшов Народний блок Литвина. Про ймовірні причини такого перерозподілу місць мова йшла вище.
За загальною кількістю депутатів у місцевих радах усіх рівнів місця між політичними партіями і виборчими блоками розподілились наступним чином (вказуються партії та блоки, представлені в обласній раді):
1. Український народний блок Костенка І Плюща – 1374;
2. Народний блок Литвина – 1046;
3. Блок Юлії Тимошенко – 1030;
4. Блок „Наша Україна” – 1003;
5. Соціалістична партія України – 475;
6. Партія регіонів – 103;
7. Партія „Відродження” – 21.
По-шосте, з огляду на особливості пропорційної виборчої системи територіальні громади представлені в облраді дуже нерівномірно. З 80 депутатів 49 – мешканці м. Рівне, 9 депутатів представляють інші міста обласного значення – Кузнецовськ (5), Дубно (3), Острог (1). Більшість же районів представлені 1-2 депутатами, за виключенням Рівненського (4 депутати). А ось Березнівський, Гощанський та Демидівський райони своїх представників в облраді не мають взагалі. Подібне спостерігається і з представництвом сільських громад у районних радах. Так, Млинівська районна рада об’єднує 29 сільських та одну селищну територіальні громади і налічує в своєму складі 90 депутатів. Понад половини з них – це жителі Млинова або люди, які працюють у селищі. Сільські ради у крайньому випадку представлені одним – двома депутатами, а 4 сільські ради – Мальованська, Радянська, Певжівська і Малинська – не представлені жодним.
По-сьоме. Гендерний аналіз складу місцевих рад показав вкрай низьке представництво у них жінок. Так, наприклад, в обласній раді їх всього 5, що становить 6,2% від загальної кількості депутатів. Дещо вище представництво жінок у Рівненській міській раді. Тут їх також 5, але з 53 депутатів, що складає 9,4% від депутатського корпусу. Серед 11 голів міських рад немає жодної жінки, а з 16 районних рад вони очолюють лише дві, або 12,5%. Отже, гендерна демократія на Рівненщині, як і в Україні в цілому, ще не утвердилась. Інтереси жінок мають виражати і захищати чоловіки.