Всеукраїнське об’єднання „Свобода"

Утворена в 1991 році як СНПУ. У лютому 2004 року на 9 з’їзді партію було перейменовано у ВО „Свобода”.

Орієнтовна кількість членів - до 4 тис.

Адреса: 79000, м. Львів, вул. Чайковського, 17.

Тел.: (0322) 72 58 40.

Голова ЛОО - Олег Панькевич, депутат Львівської обласної ради, голова Бродівської РДА.

Представництво обласної партійної організації в представницьких органах влади та органах виконавчої влади:

- депутат Львівської обласної ради, голова Бродівської РДА;
- заступник голови Кам'янка-Бузької районної ради;
- депутати Бродівської районної ради;
- депутат Жовківської районної ради;
- депутат Миколаївської районної ради;
- начальник відділу Сколівської РДА;
- спеціаліст Новороздільської РДА.

Мережа первинних партійних організацій. Наявність молодіжних організацій, друкованих органів та інше. На сьогоднішній день зареєстровані районні організації у 18 районах області, а також міська у Львові і 11 міських у містах Львівщини. Друковані органи масової інформації: Львівська обласна газета «Всеукраїнське об'єднання «Свобода»».

Навчання членів місцевих партійних осередків, активістів, потенційних працівників виборчої комісії. Починаючи з 1991 року проводяться спеціальні навчання для людей, які стають членами виборчих комісій або спостерігачами на президентських, парламентських і місцевих виборах. 80% кадрів є постійними, а 20% є новими. Тому для них даються настанови і проводяться консультації щодо участі у виборах і роботі на дільницях.

Публікації в ЗМІ про діяльність обласної партійної організації. Говорити про публікації в ЗМІ нереально, оскільки кожен місяць вони інші. Невідомо чому для більшості українських ЗМІ ВО „Свобода” є табу. Коли проводяться соцопитування до переліку партій ВО „Свобода” не вносять. ВО „Свобода” замовляє незалежні соціологічні опитування не для публікацій, а для того, щоб знати свій рейтинг і планувати подальшу роботу. Найбільше публікацій в „Львівській газеті”, „Поступі”, Інтернет-видання: „ЗІК”, „Вголос”, „Високий замок” - дуже рідко, „Експрес”- ще менше, хоча останнім часом були згадки.

Основні проблеми місцевості, вирішення яких стане пунктами передвиборчої програми осередку. Першочергове завдання: повернути Україну українцям. Якщо говорити про господарку, то в першу чергу за результатами замовлених ВО „Свобода” соцопитувань – це вода, оплата, вартість і якість комунальних послуг. На місцевому рівні основні проблеми зводяться до таких: дороги, комунальні послуги, вода, боротьба з бюрократією.

Напрацювання в культурній сфері. ВО „Свобода” турбує можливе виключення Львова з ЮНЕСКО. Турбує стан історичних місць, зокрема замків Львівщини і не тільки, особливо ті, біля яких будуються хмарочоси і супермаркети. Львівщина мала б стати однією з базових областей, яка б мала наповнювати державний бюджет коштами з туризму, вона б мала стати своєрідною культурною маркою.

Актуальний стан та перспективи співпраці із осередками інших партій. Можливі коаліції або блоки із осередками інших партій на місцевому рівні під час виборів 2006. Під час різних політичних, суспільних подій „Свобода” може співпрацювати і співпрацювала з різними організаціями, іншими політичними партіями. Якщо бачення ВО „Свободи” розходились з кимось, то спільні акції не проводились. У ВО „Свобода” є нормальні стосунки з рухами, з КУНом, з УНА-УНСО, тобто з будь-якими політичними партіями, якщо на якусь конкретну проблематику немає розходжень в думках і поглядах.

Минулого року була підписана заява вчителів. Перший раз за понад 60 років вдалося сісти за один стіл вчителям і націоналістичним організаціям. Це були „Свобода”, КУН, ОУН і ОУН-Р, тобто „мельниківці” і „бандерівці”. У ВО „Свобода” в наявності є оригінал заяви, підписаний керівниками цих чотирьох організацій, скріплений печатками. „Свобода” далі притримується тих домовленостей і наразі інші дві організації про ці домовленості забули, мотивуючи це тим, що це ніби була підписана заява до президентських виборів, але це не так. ВО „Свобода” готове об’єднуватись, про об’єднання вже заявило УНА на своєму з’їзді, що вони хочуть блокуватись з „Свободою”, Консервативна партія України теж висловила бажання про блокування. ВО „Свобода” готове до співпраці з усіма, крім демлібаралів, таких як НСНУ.

Оцінка представниками осередку основних колізій політичного життя всеукраїнського масштабу: звинувачення оточення Ющенка у корупції, відставка уряду Тимошенко, оцінка нового уряду Єханурова тощо. В травні місяці ВО „Свобода” був підготовлений лист до народного президента, в якому були слова: „Віктор Андрійович придивіться до свого оточення”. Десятки тисяч людей поставили під цим свої підписи, хоч там була критика діючого президента. І той лист був направлений Президенту України. Лист був підписаний „Все ще з вірою ваші терплячі українці 11 травня 2005 року”. Оприлюднені звинувачення в корупції прозвучали лише на початку вересня.

Щодо уряду Тимошенко, то це є прерогатива Президента, він може послати чи не послати у відставку. Але дивує один факт, 24 серпня 2005 року на майдані Незалежності Президент, вітаючи український народ з незалежністю, дає найвищий бал роботі уряду і через два чи три тижні той же Президент України Віктор Андрійович Ющенко відсилає уряд у відставку, мотивуючи це поганою роботою і зниженням показників. В принципі може бути. Він дав п’ять балів. По дванадцятибальній шкалі? Можливо. Він президент, він господар свого слова. Він його дав, він забрав. Те, що це є політична гра – однозначно. Але не треба забувати, що в 2001 році Леонід Данилович відіслав Ющенка і його уряд з тією самою мотивацією. Після того, він став Президентом і, можливо, зробив таку ж помилку.

Оцінка нового уряду Єханурова. „Стара гвардія прийшла, побачила, перемогла. Склад уряду Єханурова. Він був керівником Фонду держмайна. А що в Україні не знайшлось українця на посаду прем’єра? Та, в принципі, голова РНБО теж молдаванин. Система уряду в більшості своїй теж не українці. Українці є у всіх держустановах, тільки в одного Віктора Андрійовича українців немає. Щодо діяльності уряду Єханурова, то побачимо. Його так само піарять, як і попередній уряд. Щодо його економічних кроків, то поки що не відчутно.”

Діяльність обласної організації партії у 2005 році у дзеркалі медіа

ВО „Свобода” має досить розгалужену партійну структуру в області, а також власного представника у виконавчій владі – голову Бродівської РДА – Олега Панькевича. Взагалі, позиції „Свободи” у Бродівському районі є чи не найпотужнішими: до лав партії входить значна частина номенклатури. Саме, масовий прихід свободівців у владу спровокував протидію з боку інших політичних сил району. Тому конфлікт між головою РДА Олегом Панькевичем та головою районної ради Назаром Котишиним, який не належить до „Свободи” виглядає неминучою закономірністю. Те ж саме можна сказати і про начальника Бродівського районного відділу культури і туризму Галину Зварич, яка звинуватила голову райдержадміністрації та обласного осередку партії по сумісництву у політичному тиску на неї як члена НСНУ. Певна політична напруга в районі, створена протистоянням свободівців та їх опонентів, все таки не переросла в політичну кризу і обмежилася лише взаємними звинуваченнями.

Однак, головним ресурсом та обличчям партії є нардеп Олег Тягнибок. В чому, власне, полягає головна сила і слабкість партії. За умов вдалої іміджевої розкрутки депутата, партія могла б набрати додаткових електоральних балів. Проте, на данний момент, є підстави стверджувати, що відбувається зворотній процес. Серія скандалів, в яких Олег Тягнибок був звинувачений у ксенофобії не могла не відштовхнути від нього поміркований електорат, а це явно не сприятиме подальшій розбудові партії.

Цілком можливо, що саме ці фактори стали причиною розколу в партії після „помаранчевої революції”, коли з її лав вийшла значна частина керівництва та інтелектуальних лідерів. Очевидним є те, що головний акцент партія робить на місцеві вибори, оскільки її електоральне поле є досить вузьким.

Серед піар-акцій партії треба виділити досить цікаве ноу-хау під назвою „Програма захисту українців”, яка була презентована не лише у містах та селах Львівщини, але і в багатьох інших регіонах. Дана програма, за словами лідерів Всеукраїнського об’єднання, є ідеологічною основою партії, яка своєю головною метою ставить захист прав етнічних українців. Іншими традиційними акціями „свободівців” були вшанування пам’ятних для українців дат народження видатних діячів та роковин подій. Так, активісти партії організували віча до 149-ї річниці з Дня народження Івана Франка та 185-річчю з дня народження Пантелеймона Куліша. ВО „Свобода” виступила з ініціативою введення у школах уроків „Голодомори в Україні у ХХ столітті” та „Геноцид українців у ХХ столітті”. Додатковим балом до позитивного іміджу партії та її лідера стало поширення серед ЗМІ повідомлення про успішне лобіювання Олегом Тягнибоком виділення коштів на газифікацію та соціально-економічний розвиток чотирьох районів Львівської області, три з яких входять до мажоритарного округу народного депутата.

Партія періодично оприлюднює заяви зверненні, в основному, до Президента, в яких висловлює власну незгоду із кадровою та національною політикою глави держави. Зокрема, свободівці критикують Ющенка за „загравання з чужинцями”, що проявляється, на їх думку, у здачі національних інтересів та поступках у власній національній гідності. Піддано критиці було відкриття у Львові „Цвинтаря Орлят”, відсутність політичної волі у керівника держави стосовно визнання воїнів УПА воюючою стороною у Другій світовій війні. Неординарною ініціативою можна вважати звернення лідера „Свободи” Олега Тягнибока до керівництва країни повернути графу національність у паспорти, так само як і формувати органи державної влади за квотним національним принципом. Періодично свободівці критикують Президента за помилки у кадровій політиці, називаючи його оточення космополітичним.

ВО „Свобода” заявила про власне бажання створити блок правих націоналістичних сил для участі у наступній виборчій кампанії. Однак, успішність цієї ініціативи, станом на листопад, можна поставити під сумнів, оскільки офіційно жодна політична сила на пропозицію свободівців не пристала. З кандидатом на посаду міського голови „свободівці” ще не визначились, тому конкретної кандидатури не називають.

Опубліковано у:

Політичні партії на Львівщині напередодні виборів-2006: Довідник-посібник//Укладачі: Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2005. - С.46-49.