 |
|
|
| Архів |
|
|
| 2002 |
|
|
|
|
ТЕОРЕТИЧНІ
ПИТАННЯ ПОЛІТОЛОГІЇ |
|
Валерій ДЕНИСЕНКО
ДО ПИТАННЯ ПРО МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ
Процес становлення політичної науки в Україні
зіткнувся з цілим ланцюгом складних проблем, пов'язаних у першу чергу з
особливістю осмислення специфічного об'єкта політичної дійсності, яким є
перехідний період в його некласичному сенсі, коли сферою політики стає все
суспільство, всі структурні ніші його буття. Це політичне поле не має своєї
внутрішньої органічної єдності, а становить мозаїчну, фрагментарне
відокремлену систему політичних дій, що вибудувана не на засадах
розмежування функцій держави та громадянського суспільства (тут також
присутня фрагментарність, але особливого визначення), а на основі часток: "нове", "старе", "своє", "запозичене".
Повний текст
____________________________
Олег СИЧИВИЦЯ
ІДЕЯ НОВОГО РОЗПОДІЛУ ВЛАД І МЕРИТОКРАТІЯ
Уважний і неупереджений аналіз сучасного
суспільно-історичного процесу переконливо засвідчує, що настав час
радикальної ревізії багатьох традиційних соціально-політичних цінностей.
Так, наприклад, виявляється, що ідея свободи, за котру стільки людей
високого духу готові були йти на ешафоти і жертвувати своїм життям, має не
зовсім привабливий зворотний бік. Будучи абсолютизована, перетворена у
своєрідний політологічний фетиш, вона веде до анархії, соціального хаосу,
невпинного росту злочинності і вакханалії експлуатації людини людиною, тобто
фактично стає антиподом ідеї порядку.
Повний текст
Степан ВОВКАНИЧ, Христина КОПИСТЯНСЬКА
ВІЗІЯ СОЦІОГУМАНІСТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Конституційнo закріплена
соціальна орієнтація Української держави, її націленість на розбудову
громадянського суспільства зобов'язують владні структури до пріоритетного
вирішення саме соціальних проблем, що полягають, з одного боку, в
забезпеченні людям життєвого комфорту, з іншого - громадянської злагоди,
консолідації населення в сильну, політичне зрілу та інтелектуально розвинену
націю. Лише така нація спроможна подолати труднощі трансформаційного періоду,
реалізувати радикальні соціально-економічні реформи, врешті, вибороти
Україні гідне місце у світовій співдружності демократичних держав,
життєдіяльність яких грунтується на найбільш прогресивних політичних, господарських та науково-технічних стандартах.
Повний текст
Олександр РЖЕВСЬКИЙ
МІСЦЕ ПОЛІТИЧНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ ПРИ АНАЛІЗІ
ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ ТРАДИЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
Розв'язання
складних суспільних, проблем в Україні перебуває, очевидно, в площині культурно-політичної розбудови суспільства. Тільки не слід плутати справжню
культур-політику (реальний політичний аналіз та розуміння соціально-практичного значення
національно-культурних, етнокультурних,
цивілізаційних, загальнокультурних чинників для політичного керівництва
державою) із швидко перетвореними на авторитарну догму
національно-визвольними гаслами політиків минулої доби. Така оцінка дає
змогу зрозуміти всю важливість культурно-політичного мислення та практики у
посткомуністичну добу.
Повний текст
Роман СКАБАРА
ЗАВДАННЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ
ГЕОГРАФІЇ У ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
Електоральна (виборча) географія належить до
тих галузей політичної географії, які саме після проголошення незалежності
України, з початком становлення громадянського суспільства, в час всеохопної
трансформації економічного і духовного життя мали б набути нової,
конструктивної якості. Відкинувши старі псевдонаукові принципи, електоральна
географія в Україні, на нашу думку, ще не спромоглася виробити тих
найзагальніших підходів до більш об'єктивного аналізу результатів виборчих
кампаній на загальнодержавному та регіональному рівнях, які виведуть її на
рівень розвитку, притаманний таким дослідженням в європейських державах та
США.
Повний текст
Любомир СКОЧИЛЯС
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ УКРАЇНИ І РОСІЇ
Політичні партії, які у
розвинутих західних демократіях є ключовою ланкою у трикутнику "особа-партія-влада",
в Україні, як і в інших постсоціалістичних державах, тільки формуються у
статусі повноправних суб'єктів політичного процесу. Поряд з браком досвіду
та необхідністю відновлення історичної традиції свого функціонування, їхня
ефективна діяльність у політичному просторі залежить від належного
законодавчого забезпечення. Саме тому вивчення процесу становлення
нормативно-правової бази сьогодні надзвичайно актуальне. Разом з тим,
значною мірою ті процеси, що відбуваються сьогодні в політичному просторі
пост-соціалістичних держав, характеризуються цілою низкою закономірностей.
Повний текст.
|
ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА |
|
Богдан ГУБСЬКИЙ
СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
У СВІТОВУ ГОСПОДАРСЬКУ СИСТЕМУ
Стратегія
економічної інтеграції, основу якої становлять національні інтереси в
сфері зовнішньоекономічних зв'язків, є основним чинником, що має
визначати генеральний напрямок структурної перебудови економіки
України.
Починати ж
реструктуризацію господарчого комплексу без визначення геополітичних
пріоритетів регіональної міжрегіональної та світової економічної
інтеграції - це свідомо збільшувати труднощі трансформації своєї
економіки. Очевидно, не можна ігнорувати і той факт, що у минулому в
Україні були створені наукоємні, сильні виробничі потужності,
ефективне використання яких могло б забезпечити належне місце нашої
країни у світовому розподілі праці.
Повний текст.
|
|
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ |
|
Маркіян МАЛЬСЬКИЙ, Михайло МАЦЯХ
ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН: ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ
Теорія міжнародних
відносин своїми витоками сягає античних часів і разом з тим є молодою наукою,
яка остаточно відокремилась від інших на початку XX ст. За цей час вона
пройшла шлях від окремих думок, висловлених філософами та істориками у
периферійних працях, до цілісних парадигм, що намагаються всесторонньо
пояснити зміст і рушійні сили міжнародних відносин.
Основні
підходи класичної школи теорії міжнародних відносин почали зароджуватися ще
у Стародавній Греції. Перші, хоч і уривчасті, роздуми з приводу міждержавних
стосунків зустрічаються у відомих засновників філософського ідеалізму
Платона та Арістотеля.
Повний текст.
|
Ірена БОРОВИК
СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ ЯК НАУКА І НОВІ ТЕОРЕТИЧНІ
ПЕРСПЕКТИВИ
Основна мета цієї статті - представити
дві нові соціологічні концепції релігії: теорію глобалізації і теорію
раціонального вибору, у контексті тих можливостей, які обидві теорії
створюють для дослідження й інтерпретації релігійних трансформацій в
Центрально-Східній Європі, у тому числі в Україні. З такої постановки
мети випливає структура статті: представленню теорій передує нарис
розвитку соціології релігії за останні десятиліття, а в закінченні
показуються можливості застосування обговорюваних теорій для
дослідження релігії в Центрально-Східній Європі.
Повний текст.
____________________________
Пітер БЕЄР
ПРИВАТИЗАЦІЯ РЕЛІГІЇ І ЇЇ ВПЛИВ НА
ГРОМАДСЬКІСТЬ У ГЛОБАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Не пізніше 1960-х років багато
соціологів почали висувати ідею, що релігія в сучасному західному
світі стає дедалі більше приватизованою. Найбільш видатні з них -
Талкот Парсонс (1966:134), Пітер Бергер (1967:133f), Томас Лукманн
(1967:103) і Роберт Беллах (1970:43) - пояснювали секуляризацію у
сучасному світі тим, що традиційна релігія тепер в основному
стосується передусім індивіда, атому втратила значну частину своєї "громадської"
значимості. Люди свідомо підтримують різноманіття релігій, жодна з
яких не може претендувати на будь кого, крім своїх членів.
Повний текст.
____________________________
Мирослав МАРИНОВИЧ
ЛЬВІВ ЯК МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ РЕЛІГІЙ І
ХРИСТИЯНСЬКИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Від редакції.
21 грудня 1997 року у рамках святкувань з нагоди 5-річчя
Політологічного центру "Генеза" у Домініканському соборі м. Львова
відбувся екуменічний семінар за участю чільних представників основних
християських конфесій та іудейської громади міста. Серед головних
завдань, які ставили перед собою організатори заходу, - активізація
самого процесу екуменічного міжконфесійного спілкування, виведення
його із суто теоретичної площини у площину практичну, розгляд
екуменічної проблематики у контексті основних суспільних викликів і
церковних орієнтацій.
Повний текст.
____________________________
Андрій ЮРАШ
СУЧАСНИЙ ЕКУМЕНІЗМ: СУСПІЛЬНА РЕФЛЕКСІЯ У
ПОСТМОДЕРНОМУ СВІТІ
На презентаційному зібранні
Політологічного центру "Генеза" професор Олександр Фільц у своєму
виступі висунув і обґрунтував тезу про наростання, збільшення кризових
тенденцій у сфері нашого духовного буття на межі тисячоліть.
Поділяючи цю думку, що зовсім не означає апологетизування
стихії апокаліптичності (вона зараз визначає духовний стан не лише
численних релігійних неоутворень, але й деяких поважних церковних
організмів - наприклад, російського чи грузинського православ'я), у
духовно-інтелектуальній сфері можна знайти для неї безліч підтверджень.
Повний текст.
|
МАС МЕДІА |
|
Олена КУЗНЕЦОВА
НЕЗАЛЕЖНА ПРЕСА У КОНТЕКСТІ
СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
У складний для України період
суспільної трансформації, становлення ринкових відносин, надзвичайно
важливим є усвідомлення ролі, значення, функцій незалежних видань у
державотворенні. У перехідний період від командно-адміністративної до
демократичної системи і від планової до ринкової економіки повністю
змінилася структура газетних і журнальних видань. Поряд із державними,
комерційними, партійними виданнями існує незалежна преса. Як
невід'ємний компонент цілісної системи періодики, незалежні видання
найчастіше є масовими загальнополітичними неофіційними виданнями, а як
товари друкарського виробництва - елементами економічної системи
суспільства.
Повний текст.
____________________________
Ігор ПАСЛАВСЬКИЙ
СТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ
СВОБОДИ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
Свобода преси, а в широкому розумінні -
всіх без винятку засобів масової інформації є одним із визначальних
компонентів демократичного суспільства. Оскільки, за влучним висловом
французького оратора Максиміліана Робес-п'єра, "свобода преси є
найбільш страшним батогом деспотизму", то цілком логічно постає
запитання: чи побудоване в нашій молодій державі демократичне
суспільство? Преса, яка, як відомо, є дзеркалом будь-якого політичного
режиму, відповідно також проходить етап докорінного оновлення та
справді масштабних змін.
Повний текст.
Павло КУЧЕР
ЄВРОПЕЙСЬКА РАЦІОНАЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ
ТА ІСТОРІЇ
Розмаїття філософських течій сучасності,
що претендують на подолання європейської раціональності та на вихід на
якісно новий рівень знання (в першу чергу це стосується "постмодерністської"
філософії), потребує детального аналізу самого феномена європейської
раціональності. Але сама ця критика європейської раціональності (зокрема
фалолого-європоцентризму - Жаком Деррідою) ґрунтується на тих самих
засадах європейської раціональності - на претензії людини осягнути
розумом (або дискурсивним мисленням) світ.
Повний текст.
Василь ПАСІЧНИК
ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ
СВІТОГЛЯДНО-ТЕОРЕТИЧНОЇ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬСТВА
Для здійснення наукових досліджень
необхідно насамперед визначити основні методологічні орієнтири. Відомо,
що методологія визначає методи і форми наукового пізнання, його
прийоми та процедури. Вона обґрунтовує певну систему світоглядних
теоретичних положень, які включають в себе сукупність законів, понять
і логічних формул, котрі відіграють роль пізнавальних принципів, а
також вивчає основу, структуру і властивості наукового знання, генезис
та функціональні закономірності його розвитку.
Повний текст.
Валерій КАРБАЛЕВИЧ
БІЛОРУСЬ МІЖ МИНУЛИМ І МАЙБУТНІМ
Сучасні суспільства глибоко поділені
всередині себе за багатьма ознаками. Вони становлять хаотичний
конгломерат найрізноманітніших інтересів, які багато в чому
суперечать один одному. Протистояння і боротьба різних суспільних
сил можуть відігравати як конструктивну, так і руйнівну роль. Вони
здатні виконувати функцію рушія історичного прогресу. В інших випадках
суспільні суперечності можуть стати антагоністичними і руйнівними для
громадських основ. Функцію пошуку суспільної злагоди частково
виконують інститути громадянського суспільства.
Повний текст.
|
Незабаром у
цьому ж номері |
|
-
Європейська
політична історія
-
The Post-Soviet
Handbook
-
Происхожднние украинского сепаратизма
-
Сепаратизм чи національно-визвольний рух
|
|
|
|
|
