Західноукраїнський ресурсний  інтернет-портал  дистанційної освіти з суспільно-гуманітарних наук Проект Центру політичних досліджень Матеріали з дисципліни надані  кафедрою політології ЛНУ ім.І.Франка

Навчання безкоштовне		Навчальні матеріали
Головна  Дистанційне навчання Рестрація Процедура Програми і курси Навчальні матеріали Викладачі Бібліотека Публікації  Ресурси Новини  Книга відгуків Пошук		Курс “Теорія політичних систем”
		ПРО КУРС Програма курсу та плани семінарських занять  - у форматі  - у форматі  Тема 1. Предмет і методи вивчення теорії  політичних систем. Тема 2. Ідея системності в історії суспільно-політичної думки (Історія системно-філософських уявлень). Тема З. Характеристика сучасних системних досліджень. Тема 4. Суспільна  система. Тема 5. Політична система: основні моделі. Тема 6. Структура політичної системи: характеристика основних підсистем. Тема 7. Роль і функції політичної системи, проблеми її  легітимізації.порно бесп Тема 8. Типології політичних  систем:  критерії і різновиди. Тема 9 . Політична система і оточуюче середовище. Тема 10. Політичні  системи перехідного типу: теоретичні проблеми стабільності і розвитку. Плани семінарських занять Питання для самопідготовки і контролю Література з курсу

Проблеми теорії в методології суспільних наук. Теорія як множина теоретичних тверджень. Соціальна теорія і її специфіка. Види теорії /формальні, загальні, окремі, конкретні/. Теорія в суспільних науках і її загальні властивості та характеристики. Основні функції теорії в суспільних науках: концептуалізаційна, описова, пояснююча, прогностична. Системність теорії.

Предмет основ теорії політичних систем – проблема визначення, актуальність. Основні завдання теорії політичної системи в методологічному плані: уявити політичне життя як систему поведінки людей, вияснити механізми впливу політичних дій, вчинків на характер політичних інститутів і структур; зрозуміти політику як цілісність, що відкриває можливість проаналізувати способи і форми її взаємодії з навколишнім середовищем, компонентами якого виступають природа, економіка, культура, соціальна структура; виявити способи збереження стабільного стану політичної системи, її здатність адаптуватися до впливу зовнішнього середовища; прослідкувати, як політична система зі всім розмаїттям складу й функцій виступає засобом соціальної інтеграції, стримування деструктивного впливу соціальних відмінностей на функціонування складових частин суспільного організму.

Міждисциплінарний характер теорії політичних систем . Філософія, історія, юридичні дисципліни - основа методології теорії політичних систем. Економіка, кібернетика інші науки та їх вплив на розвиток теорії політичних систем. Зворотній вплив.

Основні аспекти дослідження політичних систем: інвайроментальний /взаємовідносини середовища і системи/; Інституційний /організаційні елементи системи/; регулятивний /політичні норми як нормативна основа діяльності інститутів системи/; комунікативний /внутрішньополітичні зв’язки і відносини/; функціональний /політичний режим, який складається в результаті діяльності елементів системи, політичний процес/; ідеологічний /політина свідомість і культура/; рольовий /роль політичної системи взятої як ціле в людському суспільстві й на міжнароднй арені, а також ролі і призначення окремих елементів системи/.

Методологічне і практичне значення теорії політичних систем: як ідеальної моделі для широкого застосування і розкриття всіх потенційних можливостей фунціоналізму, як глобальної концепції, яка в ряді випадків є основою для вироблення і розвитку інших концепцій, що стосуються політичної сфери, як головного засобу вирішення практичних політичних проблем. Теорія політичної системи як засіб сприяння та вироблення рекомендацій по вдосконаленню структури політичної системи, а також виробленню заходів,скерованих на підвищення її адаптативності до оточуючого середовища і посилення соціальної ефективності. Теорія політичної системи як теоретичний і практичний засіб визначення стресових ситуацій, дисфункцій, політичної і соціальної напруги і їх нейтралізації. Теорія політичноі системи як засіб визначення рівня політичної стабільності в тій чи іншій країні.

Основні поняття, які використовуються в теорії політичних систем: основні рівні і понятійні ряди, підсистеми понять, які розрізняються за обсягом, об’єктом застосування. 

Перші інтуїтивні здогадки про інтегративну суть явищ. Епоха еллінізму як час появи поняття система. Арістотель. Філософія механіцизму у творах Декарта, Коперника, Галілея, Ньютона. Поняття механізму-системи. Визначення і характеристика системи в творах німецьктих філософів І.Канта, Ф.Шеллінга Г.Гегеля. Системність як прояв Божественного начала, абсолютної ідеї в об’єктах явищах і процесах світу. Архітектоніка як мистецтво побудови системи. Методологічна функція системності як методу пізнання навколишньої в т.ч. соціальної дійсності.

Виникнення органічної теорії – О.Конт, Г.Спенсер. Основні критерії органіцизму. Подібність суспільних і органічних агрегатів /систем/ за Г.Спенсером.

В.Парето як автор однієї з перших концепцій соціальної системи, її циклічного розвитку.

Гібридний напрямок системних уявлень Ф.Тьонніса. Е.Дюркгейма /органічна община, солідарність/.

К.Маркс як теоретик інтегративності. 

Соціально-кібернетичні концепції /М.Массе, Г.Гурвіч, М.Фуко, Л.Леві-Стросс/.

Н.Вінер і його робота “Кібернетика і суспільство”. Теоретичні джерела кібернетики і її значення як теорії функціональної системи.

А.Ф.Ханкен як теоретик соціальної системи /критерії класифікацій систем: взаємовідносини мети суб’єктів, відносини між суб”єктами і первинною системою, відносини між суб’єктом і комунікацією системи, наявність чи відсутність у системі коаліційних утворень/.

Структурно-функціональні дослідження. Б.Маліновський –антрополог і теоретик функціональної теорії.

Аналіз соціальної системи у працях А.Р.Редкліфа-Брауна /синхронний і діахронний аналіз/.

Т.Парсонс. Р.К.Мертон /поняття функції, дисфункції в соціальних системах/. А.Богданов і його організаційна теорія /Тектологія/.

Інтегративно-системні теорії. Л. фон Берталанфі. А.Рапопорт, К. Боулдинг. Р.Жерар як теоретики загальної теорії систем.

Синергетика Г.Хакен і його синергетичні дослідження.

Системний підхід, його складові: системний аналіз і системний синтез.Системний підхід в інтерпретації М.Когана.

Значення і загальна характеристика системного підходу /системно-елементний, системно-структурний, системно-функціональний, системно-інтегративний, системно-процесуальний аспекти/. Принципи системного підходу.

Системний аналіз як самостійна методологія, її основні риси, значення для практики. Розвиток глобального моделювання на основі системного аналізу.

Фактори системності /неоднорідність, суперечливість/. Виникнення системи. Поняття системи Інтегративні якості. Структура. Властивості. Компоненти системи. Макро-, мезо-, мікро соціальні системи. Класифікації систем: за походженням, за змістом, за взаємодією з оточуючим середовищем, інші класифікації.

Основні характеристики соціальної системи, її компоненти –діяльність, потреби, відносини,суб’єкти, інтереси, об’єкти і засоби соціальної діяльності Структура суспільних систем /організаційна структура, ресурсна структура, інформаційна структура, цільова структура, функціональна структура, технологічна структура, мотиваційна структура/. Оточуюче середовище суспільних систем, їх ієрархічність. Кризові стани у розвитку суспільних систем. Синергетичний ефект.

Людина як компонент суспільної системи. Групи – як мікросистеми.

Сучасні концепції організаційного розвитку соціальних систем. Критичні пороги соціальних систем.

Ентропійні процеси в соціальних системах.

Антропологічні, соціально-політичні і духовні аспекти функціонування соціальних систем.

Багатоманітність підходів і визначень політичної системи у працях західних та вітчизняних дослідників. /М.Дюверже, М.Вебер, К.Кулчар, Д.Істон, Г.Алмонд, К.Дойч, Р.Кларк, А.Лопатка та ін./.

Два рівні визначення політичної системи К.Кулчара.

Політична система як підсистема більш широких соцієнтальних систем. Три підходи до вивчення політичних систем. Г.Кінлоха: структурно-функціональний підхід Т.Парсонса, конфліктна модель Р.Дарендорфа, соціально-біхевіористська модель Т.Блумера. П.Блау.

Теорія політичної системи Д.Істона .

Основні параметри політичної системи: вхід, введення інформації у формі вимог /конструктивних, деструктивних, розподіляючих, регулюючих, комунікативних/ та підтримки. Внутрішньосистемна конверсія. Вихід інформації – рішення, політичні дії. Взаємодія з зовнішнім середовищем. Недоліки моделі Істона – розмитість меж системи, ігнорування структури системи.

Удосконалена модель політичної системи Істона-Мітчела /суспільство як надсистема, вплив різноманітних елементів суспільства на політичну систему/. Недоліки моделі – проблема кількісних і якісних параметрів, питомої ваги і впливу.

Теорія політичної системи Г.Спіро.

Політична система і умови її динамічної рівноваги /стійкість, гнучкість, ефективність, результативність/. Переваги і недоліки моделі Г.Спіро /можливість порівняння з іншими системами, неврахування ролі та впливу суспільних і соціальних груп, політичних партій та установ, невизначеність критеріїв ефективності, результативності, стабільності/.

Теорія політичної системи Г.Алмонда.

Алмонд Г. як теоретик мікроструктуралістського функціоналізму. Нові принципи і поняття: будь яка система має свою структуру. будь-яка система здійснює одні й ті ж функції, будь яка система є багатофункціональною, всі політичні системи змішані в культурному сенсі. Поняття ролі, структури.

Інформація і її значення для прийняття політичних рішень. Управління як пілотування, визначення курсу, місце знаходження стосовно політичної цілі. 

---

Тема 6. Структура політичної системи.

Держава як елемент політичної системи, іі роль та основне призначення.

Політичні відносини, їх особливості, зміст, сутність ,критерії типології. Відносини панування, підкорення; координаційні, субординаційні; законодавчі, управлінські, судові; стихійні, свідомі та інші і їх роль у політичній системі.

Політичні норми. Проблематичність визначення політичних норм, їх специфіка, сфери впливу. Основні функції політичних норм у політичній системі. Санкціонування політичних норм через інші соціальні норми /традиції, мораль/, стабільність норм. Різноманітність політичних норм: за змістом, способом впливу на поведінку людей, стосовно виникнення. Вплив нормативної підсистеми на зовнішні дії політичної системи.

Політична свідомість і культура як інтегруючий чинник політичної системи. Спадковість у відтворенні політичного життя суспільства.

Поняття функції і дисфункції. Різноманітність визначень функцій політичної системи. Функції політичної системи як властивості субстанції що проявляються в певному роді діяльності. Динамічний бік функцій і його вираженння через поняття політичного процесу, статичний бік функцій і його вираженння через поняття політичний режим.

Керівництво та управлінн – основні функції політичної системи. Політична система як керівна управлінська система. Керівництво – стратегічна функція, її зміст /встановлення цілей, ідеалів, цінностей, створення довготривалих програм розвитку, формування політичної доктрини держави, формування основних віх політичної ідеології, визначення головного противника системи, її союзників/. Політичне керівництво як функція підтримки та формування певного соціально-політичного устрою, його захисту, виправдання існування . Перша умова керівництва й управління –наявність вибору, друга умова керівництва та управління –необхідність володіння інформацією, зворотній зв’язок. Третя умова керівництва та управління полягає в тому, що для управління треба здійснювати процес прийняття рішень у певній послідовності. Алгоритм управління. “Чорна скриня”. Загальна закономірністькерівництва й управління – закономірність рівноваги.

Класифікація функцій за Г.Алмондом /політичної соціалізації, адаптації, реагування, екстракційна, дистрибутивна, регулююча/. Політична соціалізація як процес набуття політичних знань, вірувань, почуттів цінностей лояльне ставлення до інститутів влади для забезпечення підтримки існуючої моделі політичної системи. Функція адаптації до оточуючого середовища. Функція реагування як відповідь на імпульси і сигнали, які йдуть ззовні чи зсередини політичноїх системи. Екстракційна функція як здатність політичної системи черпати ресурси з внутрішнього і зовнішнього середовища. Дистрибутивна функція – розподіл політичною системою благ послуг і статусів. Регулююча функція - управління і координація поведінки індивідів і груп.

Визначення функцій на макро- медіа- і мікрорівнях.

Функції політичної системи за Т.Парсонсом.

Функції представництва, введення правил, застосування правил, інтерпретації. Функції самопідтримки системи – ті які виконує політична система не щодо суспільства загалом, а щодо власної стабілізації /розв’язання конфліктів, легітимності інші/.

Потенціал агресивності функцій політичної системи.

Проблеми легітимізації політичної системи: основні механізми. Соціопсихологічні механізми /за Р.Лейном - “сила відомого”, взірці; гіпотеза “справедливого світу”, співвідношення “екстерналістів” та “інтерналістів”, “ілюзія контролю”, “підкорення авторитету”, “конформізм”/.

Механізми легітимації засновані на участі громадян /партисипаторні/. Соціотехнічні механізми легітимності. Технократичні механізми /через адміністративну, економічну, воєнну, перетворюючу, т.п. ефективність політичної системи/. Легітимізація з допомогою сили. Легітимізація шляхом внутрішньої чи зовнішньої загрози.

Джерела делегетимізації політичної системи: відсутність артикуляції інтересів, соціокультурні, бюрократизація, етнічний сепаратизм, втрата елітою віри в легітимність влади, зовнішнє походження влади і режиму.

Криза легітимності – теоретичний аспект сучасних досліджень.

Тип політичної системи як спосіб її життєдіяльності, його детермінанти. Значення класифікації політичних систем.

Типології політичних систем в історичному ракурсі /Платон.Арістотель Гоббс, Монтеск’є, Вебер та ін./.

Основні сучасні типології політичних систем: різноманітність критеріїв.

Критерій взаємовідносин системи з зовнішнім середовищем /відкриті, закриті/.

Критерій змісту і форм правління /Ж.Блондель - ліберальні демократії, комуністичні чи авторитарно-радикальні, традиційні, популістські, авторитарно-консервативні/.

Критерій конкурентності /В.Чіркін – командні, змагальні, соціопримирливі/.

Типологія політичних систем за критерієм відмінностей політичних культур і розподілу політичних ролей /за Алмондом - англо-американська, європейсько-континентальна, доіндустріальна тоталітарна/.

Критерій політичного режиму.Основні різновиди.

Комплексні критерії типології /за рівнем виробничо-технологічного, соціально-економічного, політичного розвитку/.

Класифікація Д.Ептера /диктаторські, олігархічнці, позірно представницькі, прямо представницькі/. С.Н.Ейзенштадта /примітивні чи первісні, патрімональні імперії, кочові чи завойовнеицькі імперії, держави-міста, феодальні системи, централізовані бюрократичні імперії, сучасні системи –демократичні, автократичні, тоталітарні, слабкорозвинуті/.

Тип сучасної політичної системи України.

Політична система та історичний грунт. Історична безперервність соціального середовища і визначення її через ряд факторів. Основний зміст поняття соціально-історичний грунт /природнє середовище, міжнародне середовище /безпосереднє оточення/, матеріальна спадщина нації, включаючи спадщину національної культури, духовна спадщина нації, філософські, етичні погляди, естетичні погляди і традиції, соціальні структури; типи особистості, успадковані від минулого ; державні і соціальні інститути/.

Політична система і громадянське суспільство: проблеми взаємовпливу – історичний ракурс і сучасність Конкретизація поняття громадянське суспільство. Дві основних моделіі взаємовідносин політичної системи і громадянського суспільства –переважання політичної системи над громадянським суспільством і навпаки. Позитивні і негативні риси обидвох моделей.

Політична система і економічна сфера.

Політична система і міжнародне середовище

Структурно-функціональні та генетичні напрямки вивчення перехідних /посткомуністичних/ політичних систем. Історико-культурний, соціокультурний, елітистський, неоінституціоналістський, інтернаціональний підходи вивчення політичної системи перехідного типу. Основні риси посткомуністичних політичних систем. Парадоксальний розвитокйого основні суперечності /між радикальними соціоекономічними змінами і вимогами стабільності, між потребами підвищених стандартів і вузькими соціоекономічними і культурними передумовами, між потребами модернізації і лібералізації і потребами повернення до традиційних норм, між вимогами накопичення і вимогами легітимізації, деякі інші протиріччя. Напівдемократичні, напівавтократичні політичні системи і їх поєднання як наслідок перехідного розвитку.

Політичні системи перехідного типу: динамічність, способи стабілізації, форми дестабілізації /теоретичний аспект/. Способи стабілізації /соціальне та політичне маневрування -зміна політичних акторів,створення образу ворога та ін./ Політичне маніпулювання. Інтеграція контреліти.Силовий тиск.

Форми дестабілізації /криза політичної системи, політичний /військовий/ переворот, громадянська війна,соціальна революція/.

Модернізація політичних систем: основні причини, суперечності та етапи. Альтернативи модернізації /теорії залежності, теорії світової системи/.

Політична система Украіни - перспективи розвитку: теоретичні пошуки та прогнози.

Тема 1. Історія розвитку поглядів на систему.

Основні поняття: теорія, системність, система, політична система, механіцизм, органіцизм, структурний функціоналізм, кібернетика, синергетика.

Розвиток системних ідей від стародавності до ХХ ст./механіцизм, органіцизм, структурний функціоналізм та ін./.
Сучасні дослідження системи вітчизняними та зарубіжними вченими. Синергетика як теорія самоорганізації системи.

Реферативні завдання

Теорії систем і кібернетика: науково-технічні і соціально-політичні передумови виникнення.

Системно-структурний підхід і філософські принципи системності.

Перше заняття

1. Основні поняття загальної теорії систем і їх характеристики.

2. Системний підхід та системний аналіз: основні принципи та сфери їх застосування.

Основні поняття: системний підхід системний аналіз, системний синтез, модель, динаміка, статика, відносини, елемент, структура, середовище, організація, функція.

Реферативні завдання

Об’єм і зміст поняття “система”, ”структура”, “елемент”.

Структура як важливий системоутворюючий фактор.

Друге заняття

Основні поняття: соціальна система, діяльність, потреби, інтереси, відносини, суб’єкти, об’єкти і засоби діяльності ієрархія, кооперування, ролі; функції інтеграції, відновлення, визначення цілей, адаптація. Макро-, мезо-, мікросистема.

1 Соціальна система: її структура та взаємодія основних елементів.
2.Функції та розвиток соціальних систем.
З.Різновиди соціальних систем, їх особливості.

Реферативні завдання

Особливості соціальних систем та механізмів їх функціонування.
Суспільство як макросистема: основні параметри та характеристики.

Основні поняття: соцієнтальна система, політична система, влада, політичні інститути, політичні відносини, цінності, “вхід”, “вихід”, внутрішньосистемна конверсія, інформація, “чорна скриня”, оточення, динамічна рівновага, політична роль, соціалізація, політична комунікація.

1. Політична система - основні теоретичні характеристики та визначення.
2.Моделі політичної системи: а) Істона , б) Алмонда, в) Спіро, г) К.Дойча, д) інші відомі моделі.

Реферативні завдання і питання для самоконтролю

Д.Істон як засновник теорії політичної системи.
Місце і роль теорії політичної системи в політології.

У чому полягає відмінність підходів до аналізу політичної системи зарубіжних і вітчизняних політологів.

Тема 4. Основні структурні елементи політичної системи  її функції.

1.Структура політичної системи та загальна характеристика її елементів.
2.Функції політичної системи.
3.Значення внутрішніх і зовнішніх впливів для функціонування політичної системи – теоретичні аспекти.

Реферативні завдання і питання для самоконтролю

Керівництво та управління політичними системами.

Які функції є особливо значимими для політичної системи.

Значення теорії політичних систем для удосконалення та управління політичною системою в сучасних умовах.

Що означає потенціал агресивності функцій політичної системи. 
Який вплив на політичну систему має економічна система, громадянське суспільство, міжнародне середовище.

Основні поняття: критерій, відкриті системи, закриті системи, принцип конкуренції, комуністичні, традиційні, авторитарно-консервативні, популістські системи, політичний режим, легітимність; соціопсихологічні, партиципаторні, соціотехнічні технократичні механізми.

1. Типи політичних систем – різноманітність критеріїв та характеристики.
2. Політичний режим як тип політичної системи .Основні різновиди. Політична система тоталітарного типу. Політична система демократично-ліберального типу.
3. Легітимність політичних систем як теоретична проблема. Основні типи легітимності.

Реферативні завдання та питання для самоконтролю

Типологія політичних систем Ш.Ейзенштадта /за працею “Революция и преобразование обществ. Сравнительное изучение цивилизаций”/.
Що означає поняття типології, для чого воно потрібне в теорії політичних систем.
Який тип політичної системи є найбільш життєздатним.
Що таке легітимність, її різновиди та проблеми становлення.
Джерела делегітимації.

---

Тема 6. Політичні системи перехідного типу.

1.Перехідність як теоретична проблема.Моделі переходу.
2.Характеристика політичних систем перехідного типу.
3.Політична система України – спільне та специфічне як системи перехідного типу.

Реферативні завдання та питання для самоконтролю

Перехідні періоди як теоретична і практична проблема політологічних досліджень в країнах посттоталітарного типу.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ ТА САМОКОНТРОЛЮ




1. Поняття системи і його основні характеристики.
2. Історія ідей системності від стародавності до ХІХ ст.
3. Системні дослідження ХІХ-ХХст.: основні напрямки. Синергетика.
4. Суть системного методу дослідження в політології.
5. Системний аналіз: основні принципи.
6. Поняття загальної теорії систем, їх характеристика.
7. Основні функції системи.
8. Поняття суспільної системи, її особливості, та функції.
9. Політична система – основні підходи та визначення.
10. Структура та основні елементи політичної системи.
11. Держава в структурі політичної системи.
12. Політичні норми як елемент політичної системи.
13. Політичні відносини і їх значення у політичні системі.
14. Духовна підсистема політичної системи.
15. Функції та призначення політичної системи.
16. Функції керівництва та управління як основні функції політичної системи.
17. Поняття моделі політичної системи.
18. Основні моделі політичних систем.
19. Теорія політичної системи Д.Істона, Г.Алмонда, ін.
20. Легітимність політичних систем.
21. Механізми легітимності політичних систем.
22. Політична система і середовище.
23. Типи і види політичних систем.
24. Критерії типології політичних систем.
25. Значення теорії політичних систем.
26. Політичний режим як тип політичної системи.
27. Політична система перехідного типу.
28. Політична система Украіни.
29. Суть політичної модернізації., її значення для розвитку політичної системи.
30. Політичні трансформації в політичній системі: основні параметри та проблеми.

Які особливості політичної системи суспільства роблять її верховною в комплексі їнших суспільних систем?
Назвіть основні підсистеми політичної системи суспільства, яка їх роль в розвитку даної системи.
Яке місце і роль політичної системи суспільства в розвитку людської цивілізації?
Назвіть основні критерії оцінки рівня розвитку різних політичних систем суспільства.
Що спільного між суспільними політичними системами і які особливості надають їм індивідуальних відмінностей?
Розкрийте співвідношення понять політика і політична система.
Назвіть критерії, які дозволяють говорити про політичну систему суспільстьва як про самостійну, автономну суспільну систему.
Яке місце і роль поняття політичної системи в політології?
Чи може гарантуватись стабільність у рамках демократичної політичної системи?
Який тип політичної системи – демократичний чи тоталітарний є більш стійким і життєздатним? Чому?
Конспективно викладіть основні цінності тієї чи іншої політичної системи. Ваші аргументи на захист їх переваг.
Від чого залежить формування тієї чи іншої політичної системи у різні історичні епохи та в різних країнах?

---

---

Головна сторінка | ЦПД | КП ЛНУ | Програми навчання | Реєстрація на навчання | Навчальна література | Викладачі | Бібліотека | Ресурси | Новини | Книга відгуків | Пошук

© Центр політичних досліджень, м.Львів, 2001.
E-mail:cpdfd@franko.lviv.ua, Контактна інформація.
Design: Yuri Hajduk.
Останнє поновлення 27/05/2001