З 7 по 14 червня 2001 року Українським інститутом соціальних досліджень та Центром “Соціальний моніторинг” було проведене соціологічне опитування громадян України. Опитування здійснювалося в 24 областях України, АР Крим, м.Києві. Всього опитано 2506 респондентів віком від 18 років і старших. Вибіркова сукупність репрезентативна за основними соціально-демографічними ознаками. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5:0,5 становлять 1,2-2,0 відсотка.

Інформація про опитування та текст результатів у форматі rtf на сервері Мережі аналітичних центрів

ЗМІСТ

Рівень довіри до соціальних інститутів та органів влади

.Якою мірою Ви довіряєте наведеним нижче організаціям, суспільним інститутам, окремим державним діячам?
.Рейтинг політичних діячів
.Хто з наведених у списку найбільш відомих державних та політичних діячів України викликає у Вас найбільшу довіру?

Соціально-політичні та електоральні орієнтації громадян України

.Динаміка ідейно-політичних уподобань населення України
.Ящо б вибори до ВР України відбувалися наступної неділі і при голосуванні за партійними списками бюлетень для голосування виглядав би таким чином чином, за яку партію або блок Ви б проголосували?
.Ящо б вибори до ВР України відбувалися наступної неділі і при голосуванні за партійними списками бюлетень для голосування виглядав би таким чином чином, за яку партію або блок Ви б проголосували?
.Ящо б вибори до ВР України відбувалися наступної неділі і при голосуванні за партійними списками бюлетень для голосування виглядав би таким чином чином, за яку партію або блок Ви б проголосували?
.Якби на наступних виборах Віктор Ющенко очолив список політичної партії або блоку партій, чи проголосували б Ви за цю партію або блок?
.Якби на наступних виборах Віктор Ющенко очолив список політичної партії або блоку партій, чи проголосували б Ви за цю партію або блок?
.Рівень підтримки громадянами політичних партій, які співробітничають з президентом, та партій, опозиційних до президента
.Як Ви вважаєте, чи буде робота уряду А.Кінаха більш успішною, ніж роботу уряду В.Ющенка?
.Які Ви бачите основні недоліки діяльності влади у сфері економіки?

Рівень соціальної напруженості

.Як би Ви оцінили рівень соціальної напруженості у Вашому населеному пункті?
.Як би Ви оцінили рівень соціальної напруженості у Вашому населеному пункті?
.Потенційна мотивація участі респондентів в акціях масового протесту

Демографічні характеристики опитаних

Рівень довіри до соціальних інститутів та органів влади

.Розподіл відповідей респондентів на запитання “Скажіть, будь ласка, якою мірою Ви довіряєте наведеним нижче організаціям, суспільним інститутам, окремим державним діячам ?”, %

* Для АР Крим - це запитання про голову Ради міністрів АР Крим, для мешканців Києва - про міського голову.

** Для АР Крим - це запитання про Верховну Раду АР Крим, для мешканців Києва - про міську раду.

*** Мешканцям Києва запитання не ставилося

Рівень довіри до Президента України Л.Кучми з травня по грудень 2000 року залишався незмінним (йому довіряли 32% опитаних), у березні і червні 2001 року зафіксовано зниження рівня довіри (до 28% у березні і 23% у червні). Найвищий рівень довіри до Президента - у Західному регіоні (30%) та у Криму (28%). Однак у Західному регіоні він знизився порівняно з березнем на 8%.

Рівень довіри до Верховної Ради України та до Голови Верховної Ради протягом 2000 - першої половини 2001 року залишався стабільно низьким (на рівні 16-19%).

Якщо порівнювати рівень довіри до Премў єр-міністра України А.Кінаха з рівнем довіри до В.Ющенка, то новопризначеному Голові Уряду довіряють значно менше, ніж його попередникові на цьому посту, - довіру А.Кінаху висловили лише 16% респондентів, тоді як у березні цього року довіру В.Ющенкові висловлювали 49% опитаних.

Довіра до нового Уряду істотно поступається рівню довіри до попереднього Уряду. Це, враховуючи, що значна частина міністрів залишилися на своїх посадах, зумовлюється насамперед ставленням до зміни Голови Кабміну.

.Рейтинг політичних діячів

Незважаючи на відставку, В.Ющенко зберіг найвищий рейтинг довіри серед українських політиків (йому довіряють 44% опитаних). Високою є довіра до нього у західних областях (78%), у Києві (60%), у Північному (58%) та Центральному (51%) регіонах і помітно нижчою - у Східному (24%), Південному (22%) регіонах та в Криму (20%).

На другому-третьому місцях за рейтингом довіри знаходяться П.Симоненко та Н.Вітренко (по 18%), на четвертому - О.Мороз (14%).

Рівень довіри до лідера КПУ дещо знизився порівняно з серединою 1999 року, - у червні 1999 року він становив 25%, у грудні 2000 року - 19%, у березні 2001 року - 20%, у червні 2001 року - 18%.

Якщо до березня 2001 року довіра до Н.Вітренко зменшувалося - з 40% у березні 1999 року до 11% у березні 2001 року, то у червні вона зросла до 18%.

Починаючи з1999 року знижувався рівень довіри до О. Мороза, - з 31% у березні 1999 року до 14% у червні 2001 року.

Соціально-політичні та електоральні орієнтації громадян України

.Динаміка ідейно-політичних уподобань населення України, %
 

Який ідейно-політичний напрям найбільше відповідає Вашим власним переконанням ?	Вере-сень 1999 р.	Січень 2000 р.	Тра-вень 2000 р.	Вере-сень 2000 р.	Гру-день 2000 р.	Бере- зень 2001 р.	Чер-вень 2001 р.
	N=3203	N=2011	N=2959	N=2003	N=2009	N=2016	N=2506
Комуністичний	11	14	13	14	14	15	17
Національно-демократичний	13	19	9	12	12	11	11
Політичний напрям, що поєднує ідеї ринкової економіки з ідеями возз’єднання України з Росією	6	8	5	11	9	9	9
Екологічний (“зелені”)	3	2	5	5	7	7	8
Соціал-демократичний	8	12	6	7	7	6	8
Християнсько-демократичний	2	2	3	3	5	5	4
Соціалістичний	9	7	3	3	4	3	3
Ліберальний	2	1	2	3	2	3	2
Національно-радикальний	0,6	2	0,6	1	0,9	1	0,9
Анархістський	0,3	0,1	0,5	0,7	0,5	0,8	0,6
Інший	0,7	0,5	0,3	0,5	0,6	0,4	0,6
Жодний	11	7	25	16	13	14	14
Я не орієнтуюся в політичних течіях	20	16	20	18	19	18	16
Важко відповісти	14	8	8	8	6	7	7

Серед ідеологічних течій найпопулярнішими є комуністична та національно-демократична, а також ідеологія, що поєднує ідеї ринкової економіки та політичної інтеграції України з Росією (далі її називаємо “ринково-інтеграціоністська” ідеологія). Досить популярними є також ідеологія “зелених” та соціал-демократичні ідеї.

Для виявлення електоральних намірів респондентам було запропоновано ознайомитися з гіпотетичним бюлетенем для голосування, до якого були внесені найбільш впливові політичні партії та блоки, та відповісти, за яку партію чи блок з наведеного списку вони проголосували б. Тут потрібно зазначити, що конфігурація партійних блоків часто є “гіпотетичною”, тобто далеко не завжди ці блоки існують реально, їх склад у деяких випадках формувався дослідниками на основі заяв партійних лідерів про можливість блокування. Так, не створено остаточно блоку Партії “Реформи і порядок”, Народного Руху України, Українського народного руху, Всеукраїнського обў єднання “Батьківщина”, Української народної партії “Собор” та Конгресу Українських Націоналістів, однак два місяці тому заява про можливість створення блоку цих партій була зроблена деякими політичними лідерами.

Наразі опитувані найчастіше мають намір проголосувати за Комуністичну партію України (14,5% всіх опитаних). Разом за КПУ, КПУ(о) та КПРС мають намір проголосувати 18% всіх респондентів. Є підстави вважати, що у випадку, коли КПУ(о) та КПРС не будуть брати участі у виборах, усі ці голоси будуть віддані за Комуністичну партію України. Значну частку голосів можуть також отримати: блок Партії “Реформи і порядок” , Народного Руху України, Українського народного руху, Всеукраїнського обў єднання “Батьківщина”, Української народної партії “Собор” та Конгресу Українських Націоналістів (8%); блок НДП, Партії промисловців і підприємців, Аграрної партії, Республіканської християнської партії, Партії “Молода Україна” (7%); СДПУ(о) (6%); Партія зелених України (5%). Названі партії та поки що гіпотетичні блоки наразі мають підтримку більш ніж 4% тих, хто має намір прийти на виборчі дільниці. Близький до 4-відсоткового барў єру (3,2%) показник має Партія “Жінки України”.

Підтримку трохи більше 2% тих, хто має намір прийти на виборчі дільниці, мають Прогресивна соціалістична партія України та блок Партії “Трудова Україна” і Партії регіонів, а також КПРС. Щодо блоку “Трудової України” та Партії регіонів, то, як зазначалося вище, вже після того, як розпочалося опитування, була підписана угода про створення блоку НДП, “Трудової України”, Партії регіонів, Аграрної партії. Тобто є підстави очікувати, що 2% голосів, які респонденти віддали блоку “Трудової України” та Партії регіонів, додадуться до блоку, очолюваного НДП.

(залежно від регіону)
 

	Регіони
	Захід	Центр	Північ	Схід	Південь	АР Крим	м. Київ
Комуністична партія України	3	12	18	21	10	30	7
Блок Партії “Реформи і порядок”, Народного Руху України, Українського народного руху, Всеукраїнського обў єднання “Батьківщина”, Української народної партії “Собор” та Конгресу Українських Націоналістів	24	5	5	4	2	2	14
Блок Народно-демократичної партії, Партії промисловців і підприємців України, Аграрної партії, Республіканської християнської партії, Партії “Молода Україна”	7	7	8	9	6	3	5
Соціал-демократична партія України (об’єднана)	5	5	5	9	5	6	7
Партія зелених України	4	4	4	6	8	8	7
Партія “Жінки України”	3	3	3	3	3	5	4
Блок Всеукраїнського об’єднання  лівих “Справедливість”, Патріотичної партії України і Політичної партії малого та середнього бізнесу України	1	3	1	2	1	3	3
Блок партії “Трудова Україна” та Партії регіонів	1	2	0,3	4	1	1	2
Комуністична партія України (оновлена)	1	3	1	2	1	1	-
Комуністична партія робітників і селян (КПРС)	1	3	3	3	4	-	2
Прогресивна соціалістична партія України	2	2	1	3	1	3	2
Соціалістична партія України	1	4	2	1	1	-	2
Партія “Демократичний союз”	3	1	1	2	0,3	2	1
Партія “Яблуко”	-	1	0,3	0,4	0,2	-	1
Селянська партія України	1	2	5	0,3	1	1	-
Проголосував би проти всіх партій	5	7	9	9	8	4	11
Не брав би участі у виборах	12	14	14	13	21	18	11
Важко відповісти	28	21	20	13	26	14	21

Найбільшою підтримкою комуністи користуються в АР Крим (30%), у Східному (21%) та Північному (18%) регіонах. Найменший рівень готовності голосувати за комуністів - у Західному регіоні (3%) та у Києві (7%). За блок Партії “Реформи і порядок”, НРУ, УНР, “Батьківщини”, “Собору” та КУНу найчастіше готові віддати свої голоси мешканці Західного регіону (24%) та Києва (14%), тоді як в інших регіонах - від 2 до 5%. Саме в Західному регіоні та Києві зафіксоване помітне зростання підтримки цього блоку порівняно з квітневим опитуванням, тоді як в інших регіонах його підтримка залишилася практично незмінною. Блок, очолюваний НДП, найменшою мірою підтримується мешканцями Криму (3%). За СДПУ(о) найчастіше мають намір голосувати на Сході України (9%), Партія зелених традиційно найвищу підтримку має в Південному регіоні (8%).

(залежно від віку)

Підтримка Комуністичної партії найбільшою мірою виражена у старшій віковій групі. Так, серед молодих людей віком до 28 років схильні проголосувати за неї лише 5%, серед 29-49-річних - 9%, серед старших 50 років - 26%. З віком дещо зростає підтримка інших лівих партій - ПСПУ, СПУ, КПУ(о), КПРС, і навпаки, знижується підтримка більшості центристських та правоцентристських партій та блоків. Особливо це помітно на прикладі Партії зелених (відповідно 8%; 6% і 3%) та СДПУ(о) (відповідно 10%; 6% і 5%).

Респондентам ставилося запитання, чи підтримали б вони на виборах політичну партію або блок, якби їх очолив В.Ющенко. Як бачимо з наведених у діаграмі даних, входження В.Ющенка до виборчого списку партії чи блоку може істотно вплинути на рівень їх популярності. Звичайно, не можна говорити, що всі 21% тих, хто дав відповідь “впевнений, що проголосую за цю партію (блок)”, вчинять саме так. Адже велике значення все ж має те, наскільки ідейні переконання респондентів збігаються чи, навпаки, суперечать ідейним настановам партії чи блоку, з якими співробітничатиме колишній Премў єр-міністр.

.Розподіл відповідей респондентів на запитання “Якби на наступних виборах Віктор Ющенко очолив список політичної партії або блоку партій, чи проголосували б ви за цю партію або блок?”, % (залежно від регіону)
 

	Регіони
	Захід	Центр	Північ	Схід	Південь	АР Крим	м.Київ
Проголосував би	72	54	53	30	22	21	63
Не проголосував би	9	16	24	35	35	24	15
При голосуванні за партію або блок партій для мене не має значення, є в її списку прізвище В.Ющенка чи ні	10	11	12	19	20	35	7
Важко відповісти	9	19	11	16	23	20	15

.Рівень підтримки громадянами політичних партій, які співробітничають з президентом, та партій, опозиційних до президента , %
 

	березень 2001 р.	червень 2001 р.
Я більше схильний(а) підтримувати ті політичні партії, які співробітничають з Президентом України	23	18
Я більше схильний(а) підтримувати ті політичні партії, які виступають проти Л.Кучми	26	31
Я не підтримую ні тих, ні інших	25	26
Я не цікавлюся політикою	13	11
Важко відповісти	13	14

Порівняно з березнем скоротилася (з 23 до 18%) частка респондентів, для яких співробітництво партії з Президентом є чинником, що сприяє підтримці ними цієї партії, і навпаки, зросла (з 26 до 31%) частка респондентів, які схильні проголосувати за партії, опозиційні Президентові.

.Розподіл відповідей респондентів на запитання “Як Ви вважаєте, чи буде робота уряду А.Кінаха більш успішною, ніж роботу уряду В.Ющенка?”

Оцінюючи, якою мірою, на їхню думку, діяльність уряду А.Кінаха буде успішнішою, ніж робота уряду В.Ющенка, респонденти частіше дають скептичну оцінку - 22% вважають, що вона буде гіршою, ніж робота попереднього уряду, і лише 9% - що буде кращою, 28% - буде приблизно такою ж, 41% вагалися з відповіддю.

.Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Які Ви бачите основні недоліки діяльності влади у сфері економіки?”, %

(Респондент міг обрати всі варіанти відповідей, що збігалися з його думкою, а також дати власну відповідь, тому сума відповідей перевищує 100%)

Рівень соціальної напруженості

.Розподіл відповідей на запитання: “Як би Ви оцінили рівень соціальної напруженості у Вашому населеному пункті?”, %

.Розподіл відповідей на запитання: “Як би Ви оцінили рівень соціальної напруженості у Вашому населеному пункті?”, %
(залежно від регіону)

У червні 2001 року лише 4% опитаних вважали, що в їхньому населеному пункті існує загроза соціальних конфліктів, ще 23% - оцінили соціальну напруженість як “сильну”. 64% зазначають, що ситуація більш-менш спокійна (21% взагалі заперечують існування соціальної напруженості, а ще 43% оцінили її як “незначну”). Однак, порівняно з вереснем минулого року на 7% зросла частка респондентів, які вважають, що в їхньому населеному пункті існує сильна соціальна напруженість, і, відповідно, на 4% скоротилася частка тих, хто дотримується думки, що соціальної напруженості немає взагалі.

Найчастіше на наявність сильної соціальної напруги вказують мешканці Києва (38%), що, швидше за все, повў язано з тим, що більшість політичних акцій, у тому числі й опозиційних, проводиться у столиці, а також мешканці Східного (28%) і Південного (26%) регіонів. Помітно вище оцінюють рівень соціальної напруги мешканці великих міст (з населенням понад 1млн. чоловік) - тут вважають, що в їхньому місті існує сильна соціальна напруженість, 42% опитаних, тоді як у містах з кількістю населення від 100 тис. до 1 млн.- лише 23%, у сільській місцевості - 14%.

Серед чинників, які можуть змусити опитаних особисто взяти участь в акціях протесту, найчастіше називається зниження життєвого рівня. Однак, якщо порівняти ці дані з даними дослідження, що проводилося за аналогічною методикою у травні 1993 року, то бачимо, що частка тих, хто готовий активно протестувати з цієї причини, скоротилася на 22%, а частка тих, хто зазначив, що цей чинник не здатен бути причиною участі в протестних акціях, зросла за цей період з 18 до 42%. Потрібно зазначити, що знизилася також частка респондентів, які називають всі інші мотиви можливої їх участі в актах соціального протесту, що може свідчити про загальне зниження конфліктного потенціалу суспільства. Найрідше серед таких мотивів називаються боротьба за возз’єднання України з Росією; боротьба за свободу економічної діяльності, лібералізацію економіки; необхідність боротьби за владу трудящих, проти встановлення капіталістичного ладу; боротьба за автономію або повну незалежність свого регіону від України.

Демографічні характеристики опитаних