Західноукраїнський ресурсний  інтернет-портал  дистанційної освіти з суспільно-гуманітарних наук Проект Центру політичних досліджень Матеріали з дисципліни надані  кафедрою політології ЛНУ ім.І.Франка

QQ Online

Навчання безкоштовне		Навчальні матеріали
Головна  Дистанційне навчання Рестрація Процедура Програми і курси Навчальні матеріали Викладачі Бібліотека Публікації  Ресурси Новини  Книга відгуків Пошук		Курс “Політична еліта” Про курс Програма курсу і плани семінарських занять  - у форматі  - у форматі  Тема 1. Історія ідей елітарності від найдавніших часів до 19 століття. Тема 2. Українська еліта в політичній думці та політичному життя. Тема 3. Класичні теорії еліти. Моска, Парето, Міхельс та інші. Тема 4. Сучасне обгрунтування елітаризму. Тема 5. Проблеми рекрутування еліти. Тема 6. Суть політичної еліти, її структура та основні принципи діяльності. Тема 7. Жінки і політика. Політичні лідери як представники еліти. Тема 8. Типологія політичних еліт та їх результативність. Тема 9. Політична еліта в перехідних політичних системах. Національні еліта в сучасній Україні. Плани семінарських занять Література до курсу Контрольні запитання

Тема 1. Історія ідей елітарності від найдавніших часів до ХІХ століття

Еліта як політологічна категорія. Основні завдання та актуальність курсу. Елітаризм: загальні постулати та аргументи. Поняття еліти - виникнення і застосування: Ф.Ніцше, Т.Адорно, К.Маннгейм, М. Алле. Дж.Сарторі та ін. Визначення еліти у працях українських та західних дослідників /Г.Лассуел. А Тойнбі та ін./. Ціннісні та функціональні інтерпретації еліти.

Еліта Стародавнього Сходу. Історичні етапи розвитку еліти в античності. Еліта в Стародавньому Римі: основні критерії відбору. Політична еліта Середньовічної Європи та її особливості в Новий час. Церква та еліта. Мак”явелізм . Вплив еліти на розвиток капіталізму.

Розвиток елітарних ідей до Х1Х.

Тема 2. Українська еліта в політичній думці та політичному житті

Процес формування політичної еліти в Київській Русі. Панівна верхівка у Великому Князівстві Литовському /шляхта, пани/. Еліта у Запорізькій Січі /козацька старшина, гетьмани/. Визвольна війна як каталізатор елітотворчих процесів.

Тлумачення еліти вченими Києво-Могилянської академії.

Українське дворянство ХІХ ст. і його роль у духовному відродженні та політичному житті суспільства.

Концепції української елітарності. В. Липинський (”Листи до братів-хліборобів”, “Національна аристократія”). Д.Донцов. /”Націоналізм”/ М.Шлемкевич та ін. Еліта в Україні на початку ХХ ст. Еліта в Галичині до поч. 40-х років.

Радянський період творення та функціонування політичної еліти. Номенклатура: специфіка її формування та впливу на суспільство.

Українська нація та її еліта: політична, військова, релігійна, наукова, мистецька.

Тема 3. Класичні теорії політичної еліти. Г.Моска, В.Парето, Р.Міхельс

Г.Моска “Основи політичної науки“/1896/, ”Історія політичних доктрин”/1932/, /в англ.перекладі та варіанті “Правлячий клас” /1939/. Поняття “правлячого класу”. Моральні, матеріальні, інтелектуальні та інші переваги правлячого класу за Г.Москою. Здатність управляти як домінуючий критерій для відбору в політичний клас. Три шляхи доступу до політичного класу – військова доблесть, багатство, церковний сан. Структура і динаміка правлячого класу. Способи оновлення правлячого класу /спадковість, вибір, кооптація/. Аристократична і демократична тенденції. Два типи управління на основі принципу передачі влади ліберальне /делегування влади знизу догори/; автократичне / передача влади зверху вниз/.

В.Парето “Трактат із загальної соціології” /1916/, ”Перетворення демократії” /1921/. Поняття суспільної рівноваги й роль у ньому еліти. Виокремлення еліти як відправний пункт соціологічного аналізу В.Парето. Здібності у статистичному методі виокремлення еліти. Проблеми циркуляції еліт .Універсальний закон циркуляції еліт. Два головних типи еліт /леви й лисиці та методи їх управління - метод сили і метод маніпуляції/. Теорія трьох “С” /усвідомлення своєї відособленості від маси, об”єднання спільністю соціального походження, усвідомлення необхідності захисту своїх “кастових інтересів”/.

Р.Міхельс “До соціології партій у сучасних демократіях” /1911/. Криза демократії як наслідок механізму партійного розвитку. “Залізний закон олігархії”. Два спрямування управлінської активності зорганізованих еліт. Ієрархія як критерій олігархізації. Ієрархізація як критерій демократизації. Критерії раціоналізації демократії. Деолігархізація еліти. Проблеми клептократії як продовження традиційних досліджень Р.Міхельса.

Теорії постіндустріального елітаризму.

Політичний радикалізм Р.Міллса у праці “Владна еліта” /1956/. Систематичний і емпіричний методи дослідження вищих прошарків суспільства. Основні перемінні аналізу /клас, статус, влада, кваліфікація /навички/; формування правлячої верстви з трьох сегментів: політичного, економічного, військового/.

Ортега-і-Гассет і його праця “Повстання мас”. Розподіл суспільства на добірну меншість і масу. Людина маси – як конкретний тип. ”Дисципліна духу” як основна характерна риса “добірної людини”. Поняття “міноритарної групи” /меншини/. Аристократична меншість як виразник аристократизму духу нації за Ортега-і-Гассетом / Праця “Безхребетна Іспанія” /1921/.

Тема 4. Сучасне обгрунтування елітаризму

Ірраціональне обгрунтування елітаризму - томізм, неотомізм, персоналізм, харизматизм.

Біологічне обгрунтування елітаризму /У.Ламброзо, В.Ляпуж, Р.Хернстайн /. Основні концепції: фашизм, расизм, шовінізм.

Психологічний /біхевіористичний/ напрямок елітаризму. Д.Уотсон. Теорія очікування Е.Толмена. Теорія наслідування /асоціативний напрямок Г.Тарда/. З.Фрейд, Е.Фром К Юнг– як теоретики психологічного обгрунтування еліти. Психологічні типи Психоаналіз.

Структурно-функціональне обгрунтування елітаризму. М.Вебер і його теорія бюрократії. Л.Саністебан про значення організації. Основні функції еліти в організаціях.

Технократизм як напрям елітаризму в ХХ ст. Т.Веблен, Торнстейн, Д.Бернхем, /”Ера організаторів”/, Д.Гелбрейт /”Нове індустріальне суспільство”/ та ін.

Г.Лассуел /”Влада і суспільство”/1950/, ”Психопатологія і політика”/. Залежність статусу еліти від психологічних та моральних якостей. Відмінності у способах рекрутування.

Д.Фройнд. Містичні якості еліти.

Теорії плюралізму еліт. О Штаммер. Д.Річмен, Д.Міллер, Р.Даль /”Хто править”/1961/. Конгломерат диференційованих і спеціалізованих елітних груп як керівник суспільного життя, “функціональна поліархія”, розсіяна нерівність. Асоціативна еліта /політична, економічна, профспілкова та ін./.

Концепція “правлячих категорій” Р.Арона /”Правлячі кола чи правлячий клас” /1965/.

Еліта – найціннійший компонент суспільства. Ціннісні концепції еліт /Х.Ортега-і-Гассет. К.Ясперс та ін./.Еліта як новий клас: М.Джілас та інші. М.Восленський й теорія номенклатури.

Теорія еліт як особливий напрямок стратифікаційних досліджень. Нова еліта наприкінці ХХ ст. Неоеліта./Х.Зіглер/. Теорія техноструктури /Дж.Гелбрейт/.

Соціальна самоорганізація і принцип Л.Пітера – як концепція в теорії еліти. /Рівень компетентності Л.Пітера. Основні соціальні функції /світосприймання, владна, господарська, праці/. Основні соціальні групи /люди знань, люди влади, люди бізнесу, кваліфіковані працівники/. Компетентність як здатність виконувати свою функцію і її значення для самоорганізації суспільства. Органічне суспільство /особистість – каста – нація – Бог/. 

Тема 5. Проблеми рекрутування еліти

Концептуальні основи аналізу процесів елітотворення. Основні підходи ло процедури виділення політичної еліти в загальній структурі еліти /позиційний, репутаційний, заснований переважно на аналізі того як і ким приймаються рішення/. Прямий, опосередкований і номінальний вплив на владу. Спосіб легітимізації влади як характеристика еліти. Контреліта: її роль і функції /висловлення соціального невдоволення, висунення альтерантивних програм, стимулювання правлячої еліти, боротьба за політичне лідерство в масштабах країни/. Методи діяльності контреліти: ідеологічна боротьба, створення опозиційних партій, парламентська боротьба, формування груп тиску, тіньового уряду, підготовка актів масової громадянської непокори.

Особливості рекрутування еліти. Механізми /принципи/ рекрутування еліти – правонаслідування, майновий ценз, професійна компетенція, партійна приналежність, особиста відданість, вислуга років, протекціонізм/.Універсальні способи та методи формування політичної еліти

Канали рекрутування як шляхи просування до вершини політичної ієрархії /державний апарат, органи місцевого управління, армія, політичні партії, релігійні організації, система освіти/. Бюрократичний апарат як канал елітотворення в країнах, що розвиваються. Релігійні організації та профспілки як канали елітного рекрутування. Армія та її значення для просування в еліту /Латинська Америка, Ізраїль та інші/. Система освіти як впливовий канал проникнення до вершин політичної ієрархії /збіг системи освіти і політичного рекрутування в розвинутих країнах – Британії, Франції, США/. Проникність каналів рекрутування.

Тема 6. Суть політичної еліти, її структура та основні принципи діяльності

Структура політичної еліти в залежності від різноманітних критеріїв: міри інституціоналізації, /лідери, бюрократія/, політичного впливу елітного сегменту /федеральна, регіональна, еліта-контреліта/.Селекторат.Потенційні еліти. Самодіяльні еліти Правляча еліта. Групи “вето”. Склад правлячої еліти: політична еліта /у вузькому сенсі/ бюрократія, ідеологічна еліта, комунікативна еліта.

Методи ідентифікації еліт /позиційний аналіз Хантера/, репутаційний аналіз,/десизійний/ аналіз прийняття рішень /Р.Даля/. Їх переваги та недоліки. Методи комплексної ідентифікації еліт.

Критерії ефективності у діяльності політичних еліт: досягнутий рівень прогресу та добробуту свого народу, політична стабільність, національна безпека, оптимальне співвідношення між громадянським суспільством та державою, інші критерії.

Функції політичної еліти: акумулювання і представлення інтересів різних суспільних груп, формування політичної ідеології, доктрин, програм; створення механізмів реалізації політичних програм; формування інститутів політичної системи; висунення політичних лідерів, підбір та призначення державних службовців, інші.

Державна бюрократична еліта як складова політичної еліти і як носій раціональних форм організації влади. Ідеологічна еліта, комунікативна еліта - їх роль та основні завдання.

Політична еліта та громадянське суспільство.

Особивості структури та функціонування політичних еліт у демократичних та недемократичних суспільствах.

Тема 7. Типологія політичних еліт та їх результативність

Різноманітність критеріїв типології політичних еліт.Класифікація Р.Арона /структурні та функціональні визначення елітних груп/. Класифікація Е.Гідденса /за способом рекрутування, інтеграції і притаманних форм реалізації влади/.

За способами формування – відкриті, закриті.

За доступом до влади – правляча, контреліта. За місцем в ієрархії влади – вища, середня, регіональна, місцева. За результатами діяльності – еліта, псевдоеліта, антиеліта. За стилем правління - ліберальна, демократична, авторитарна, тоталітарна. За соціальною базою – етнічна, конфесійна, демографічна, професійна. За ідеологічними цінностями – ліберальна, консервативна, комуністична, соціал-демократична. За інтегрованістю – ідейно- інтегрована, фрагментарна, нормативна, інтегративна. Інші відомі критерії й характеристика цих різновидів. Інтегральні типи еліт.

Тема 8. Жінки і політика. Політичні лідери як представники еліти

“Обраниці долі” або екскурс в історію . Жінки і політика: проблеми, здобутки та перспективи входження жінок до ієрархії влади. Основні етапи еволюції жіночої політичної еліти. Стереотипи елітарної ділової жінки. Жінки в політиці й економіці України. Криза жіночих політичних еліт та перспективи їх формування.

Поняття лідера як представника еліти. Визначення, якості, функції, типи. Концепції лідерства, принципи. Лідерство як інститут влади. Характерні особливості сучасних політичних лідерів та їх роль в політичні еліті /На прикладах політичних партій, груп тиску, представників влади/

Проблеми та перспективи політичного лідерства в Україні.

Тема 9. Політична еліта в перехідних політичних системах. Національна еліта в сучасній Україні /2 год./

Перехідні політичні системи та процеси заміни правлячого класу. Кризи та трансформація еліт. Склад нових політичних еліт. Можливі різновиди впливу криз на склад політичної еліти. Взаємовідносини еліт і їх поведінка у зміні режимів влади.Еліти у Східній Європі.

Елітизм і демократія: проблеми поєднання в сучасному світі.

Особливості зародження, формування та розвитку сучасної політичної еліти в Україні. Тип розвитку суспільства як пріоритетний чинник елітотворення /мобілізаційні та інноваційні типи розвитку/.

Народження та розквіт кланів в Україні, їх технології. Бізнесова та політична еліта – проблеми взаємодії та взаємовідносин. Олігархізаця політики. Варіанти розвитку

Регіональні та місцеві політичні еліти, їх роль у процесах трансформації. Проблеми формування місцевої політичної еліти.

Еліта, елітаризм, істеблішмент, аристократія, олігархія, панівний клас, правляча верства, циркуляція еліт, залізний закон олігархії, расизм, антисемітизм, шовінізм, контреліта, ірраціональний елітизм. біологічний елітизм. функціональний елітизм. психологічний елітизм, технократичний елітизм, ціннісні концепції еліти, демократичний елітизм, відкрита еліта, закрита еліта, інтегрована еліта. клани, олігархи, міноритарні групи, “Новий клас”, клептократія, клієнтелла, гільдії, антрипринерська система. бюрократична еліта, ідеологічна еліта, комунікативна еліта, коефіцієнт еліти, традиційна еліта, номенклатура, сучасна еліта.

Тема 1. Історія ідей елітарності від найдавніших часів

План.

1. Елітаризм: загальні поняття, їх виникнення та застосування.
2. Історичні етапи розвитку політичної еліти:
а/ на Стародавньому Сході;
б/ за часів Стародавнього Риму;
в/ в епоху Середньовіччя;
г/ у Новий час;
д/ у ХУШ-Х1Х ст.

Реферативні завдання:

Політичні еліти в історії /на прикладі окремих історичних епох і регіонів світу/.
Поняття еліти – наукові підходи та визначення.

Завдання для самостйної роботи.
Випишіть основні категорії та поняття курсу. Подайте їх можливі інтерпретації з різноманітних джерел та словників.
 
 

Тема 2. Українська еліта в історії та політичній думці /2 год./

План.
Українська еліта – проблеми формування. Становлення та діяльність в різні історичні часи.
Концепції елітарності у творах українських учених .

Реферативна форма проведення семінару.

Теми рефератів.
Еліти у Київській Русі.
Визвольна війна українського народу та еліта.
Українське дворянство ХУШ-Х1Х ст. та його роль у суспільно-політичному житті.
Політичні еліти в Україні на зламі сторіч /Х1Х-ХХ ст./.
Концепція еліти В.Липинського.
М.Шлемкевич про еліту в Україні.
Радянська доба та національна еліта.
Політична еліта в 1970-1980-х рр. або номенклатура.
Сучасний стан досліджень політичної еліти в Україні –загальна характеристика.

Студенти готують запропоновані реферати. Семінар відбувається у формі обговорення та рецензування рефератів.
 

Тема 3. Класичні теорії політичної еліти та сучасні дослідження.

План

1. Елітарні концепції Г.Моски, В.Парето, Р.Міхельса.
2.Сучасне обгрунтування елітаризму: ірраціональні, біологічні, функціональні, психологічні та технократичні підходи.
3. Теорії плюралізму еліт, ціннісні, ліворадикальні та інші.

Завдання для самостійної роботи.

Попереднє опрацювання різноманітних класичних та сучасних теорій, поглядів на проблему політичної еліти , її роль та функціїї у суспільстві.

Семінарське заняття за методом “малих груп” або “рольової гри”.

Студенти поділяються на підгрупи, кожна з яких отримує завдання у відповідності до відомих теорій елітаризму. Кожна підгрупа представляє свою теорію. 2-3 експерти стежать за роботою груп. Дають оцінки всім, хто виступав і підгрупам загалом, підбивають підсумки.
 

Тема 4. Рекрутування еліти / 2 год./

План
Концептуальні основи елітотворення. Контреліта, її роль та функції.
Канали рекрутування еліти та їх характеристика.
Система освіти та політичне рекрутування. На прикладі окремих країн.

Проблемні завдання.

1. Охарактеризуйте такі механізми /принципи/ рекрутування еліти – правонаслідування, майновий ценз, професійна компетенція, партійна приналежність, особиста відданість, вислуга років, протекціонізм.
2. Розкрийте зміст шляхів просування до вершин політичної ієрархії через: а/ державний бюрократичний апарат, б/ органи місцевого самоврядування, в/ релігійні організації та профспілки, г/ армію, д/систему освіти. Наведіть конкретні приклади.
3. Доведіть переваги і недоліки сучасних систем відбору в еліту /в Україні, у розвинутих країнах, у країнах третього світу/.
4.Обгрунтуйте роль і значення аристократії для життя суспільства /в минулому і сучасному/.
5. Г.Моска виявив три способи існування політичного класу – увіковічнення без оновлення; увіковічнення з оновленням; часте оновлення. Який з перелічених способів можна вважати найоптимальнішим для поступального розвитку суспільства. Обгрунтуйте.
 

Тема 5. Суть політичної еліти . її структура та типи /2 год/

План
Структура та суть політичної еліти, її детермінанти.
Функціональні принципи діяльності політичної еліти.
Типи політичних еліт: різноманітність критеріїв та характеристик.

Семінар “прес-конференція”.

У процесі підготовки до такого заняття студентам пропонується подумати над такими проблемами і обговорити їх на основі конкретних прикладів:
Хто належить до політичної еліти і яка її структура.
Що таке “кола влади”.
Як відрізняється структура політичної еліти в різних типах політичних режимів.
Які основні відмінності політичної еліти в демократичних і недемократичних режимах
Як співвідносяться політична еліта та громадянське суспільство.
Які основні функції політичної еліти.
Які основні критерії типології політичних еліт.
Чим відрізняється політична еліта від псевдоеліти та антиеліти.
Як впливає горизонтальна і вертикальна мобільність на формування політичної еліти.
Німецький політолог П.Дрейцель розрізняє соціальну і політичну еліту. Хто входить в ту чи іншу ? 1. а/ ті, хто займає вищі позиції в групі, організації, інституті, які вони досягнули в результаті продукування своїх знань, б/ наділені владою чи впливом на процес прийняття рішення по збереженню чи зміні соціальної структури. 2. Ті, хто бере участь у нормотворчості. 3. Ті, хто може бути прикладом для інших. 4. Ті, хто завдяки своєму престижу нормативно визначає поведінку інших людей.
Хто сформулював теорію меритократії.
Які особливості структури радянського правлячого класу.

Із числа студентів обирається 3-4, які відповідатимуть на і питання. Список питань може бути розширений за допомогою самих студентів.
 

Тема 6. Жінки і політика. Політичні лідери як представники еліти /2 год./

План.
Політичні лідери та їх роль в еліті.
“Обраниці долі” або історія жінок у політиці та їх сучасна роль у здійсненні влади.

Семінар “Круглий стіл”.

На обговорення за круглим столом виноситься проблема “Жінки в минулому та сучасному: роль у здійсненні політичної влади”. Або “Жінки у великій політиці”.
Студенти попередньо готуються і за круглим столом упродовж 3-4 хв подають своє бачення ролі жіночих еліт у політиці, економіці та інших сферах суспільного життя. Чи є перспектива на майбутнє. Можна навести конкретні приклади, зробити екскурс в історію та сучасне життя різних країн.
На обговорення може бути винесено проблему політичного лідерства.

План.

1.Політичні еліти та їх роль у перехідних політичних системах.
2 Політична еліта в сучасній Україні – розвиток і функціонування в 90-х роках.
3 Проблеми та перспективи нової політичної еліти: порівняльний аналіз країн Східної Європи

Питання до дискусії:

Усі відповіді повинні бути достатньо аргументовані.
Дискусія відбувається протягом семінару. У дискусії беруть участь всі студенти. На завершення підбиваються підсумки, оцінювання рівня підготовки тих, хто брав участь в обговоренні і чиї аргументи були переконливіші.

Реферативні завдання.

Абрамова Е., Дискин И. Социальные трансформации и элиты.//ОНС.1998.№3.
Абашкина Е, Косолапова Ю. О теориях лидерства в современной политической психологии// Психология и психоанализ власти. - Самара, 1999.
Айвазова С. Женщины и политика в западном обществе// Социс. - 1989. - № 5.
Антонович В Про козацькі часи на Україні. - К, 1991.
Арон Р. Этапы развития социологической мысли. - М., 1992.
Ашин Г.К. Элиты и демократия// Вестник МГУ. Сер.18. Социология и политология. - 1996. - № 4.
Ашин Г.К. Правящая элита и общество// Свободна мысль. -1993. - № 7.
Ашин Г.К. Элитология. - Алматы, 1996.
Ашин Г. Рекрутирование элиты //Власть. - 1997. - № 5.
Ашин Г.К. Совремнные теории элиты: критический очерк. - М., 1985.
Блондель Ж. Политическое лидерство. - М., 1992.
Бебик В. Політика і політична діяльність// Політологічні читання. - 1994. - № 3.
Бебик В. Еліта, елітарність, лідерство//Віче. - 1993. - №7.
Бердяев Н. Философия неравенства. - М., 1990.
Безвербный А. А., Безвербный А. С. Парето// Политическая социология. - Ростов-на-Дону, 1997.
Білий О. Дискурс влади і типи еліт // Політична думка. - 1994. - № 2.
Букалов А.В., Бойко А. Г. Соционика: Тайны человеческий отношений и биоенергетика. - К., 1992.
Вебер М. Избранные произведения. - М., 1990.
Вовканич С. Еліта – найбільш конвертована валюта// Віче. - 1997. - № 5.
Вовканич С. Національна еліта та інтелектуальний потенціал державотворення. - Львів, 1999.
Вовканич С. Інформація, інтелект, нація. – Львів, 2000.
Восленский М.С. Номенклатура. Господствующий класс Советского Союза. - М., 1991.
Гаврилишин Б. Українська еліта: шляхи відродження// Український світ. - 1993. - № 1-2.
Гайденко П.П. Хосе Ортега-и-Гассет и его “Восстание масс”// Вопросы философии. - 1989. - № 4.
Гаман-Голутвина О.В. Политические элиты России. Вехи исторической еволюции. - М., 1998.
Гарань О. Еліти в історії України ХХ ст.// Сучасність. - 1993. - №13.
Гордієнко М. Концепція еліти В. Липинського як фактор національно-державної ідентичності України// Нова політика. - 1998. - №2.
Гуревич П. С. Современный буржуазный элитизм: истоки, версии, тенденции// Социально-политические теории современной буржуазной идеологии. - М., 1991.
Дай Г. Зинглер Л. Демократия для элиты. - М., 1984.
Давыдова Ю.М. Искусство и элита. - М., 1966.
Дорошенко Д. Нариси історії України. - К., 1991.
Ендрувайт Г. Элиты и развитие. Реф.сб. Общественные науки за рубежом. Сер 4. - 1988. - № 8.
Ершова Н. Трансформация правящей элиты России в условиях социального перелома// Куда идет Россия? Альтернативы общественного развития/ Общ. ред Заславской Т. - М., 1994.
Журавський В., Кучеренко О., Михальченко М. Політична еліта України: теорія і практика трансформації. - К., 1999.
Кривошея В. Еліта нації і еліта суспільства// Розбудова держави. -1998. - № 1-2.
Крестева Д Власть и элиты в обществе без гражданского общества // Психология и психоанализ власти. - Самара, 1999.
Кузьменко Б. Політична еліта в пострадянській Україні: яка вона// Право України. - 1998. - № 1.
Кухта Б.Л., Теплоухова Н. Політичні еліти і політичне лідерство. – Львів, 1995.
Кухта Б. Феномен політичного лідера. Історичні силуети на тлі епох. - Львів, 2000.
Куценко О.Д. Общество неравных. – Харьков, 2000.
Липсет С.М. Элиты в Латинской Америке. - М., 1990.
Липинський В. Листи до братів-хліборобів. - Відень, 1926.
Луценко А. Метаморфози української еліти (1569-1649). - К., 2000.
Лупацкий В.С. Теория елит В.Парето// Философская и социологическая мысль. - 1992. - № 1.
Малькова Т. Фролова М. Массы, элита, лидер. – М, 1992.
Малахов В. Інтелігенція та еліта: становлення в сучасній Україні// Політична думка. - 1994. - № 3.
Мейс Д. Блукання лабіринтами або дисфункціональність українських еліт// Сучасність. - 1997. - № 3.
Миллс Р. Властвующая элита. - М., 1959.
Михельс Р. Социология политической партии в условиях демократии// Диалог. - 1990. - № 3, 5,7,9. 11, 13. 1991. № 1,3.
Мойсеїв І. Національна еліта: її культура та політична роль// Розбудова держави. - 1996. - № 6.
Моска Г. Правящий класс// Социс. - 1994. - № 10, 12
Нарта М. Теория элиты и политика. - М., 1978.
Ницше Ф. Сочинения: В 2-х т. - М., 1992.
Ортега-і-Гассет Х. Бунт масс: Вибрані твори. - К., 1994.
Осипова Е.В. Социологическая система Вильфредо Парето: В кн: История буржуазной социологии Х1Х – нач.ХХ вв. - М., 1979.
Острогорский М.Я. Демократия и политические партии. - М., 1927.
Охотский Е. Политическая элита. - М., 1993.
Охотский Е. Политические элиты и российская действительность. - М., 1996.
Пашков М. Перспективи политичної генетики// Філософська і соціологічна думка. - 1992. - №5.
Пахарев А. Політична еліта. Формальна? Справжня?// Віче. 1997. - № 11.
Питер Л.Дж. Принцип Питера или почему дела идут вкривь и вкось: Пер с англ. - М., 1990.
Піховшек В. Стратегічні еліти України напередодні нового етапу оформлення// Політика і культура /ПІК/. - 2000. - № 32. - С. 6-11.
Полохало В. Правляча еліта і контреліти в сучасній Україні// Політична думка. - 1992. - № 1.
Полохало В., Слюсаренко А. Політичний процес і політична еліта// Політична думка. - 1994. - №1.
Политические науки. Элиты в сравнительно-исторической перспективе. Проблемно-тематический сборник. - М, 1998.
Приходько С.М. Політичні аспекти теорії еліти в українській суспільно-політичній думці ХХ ст. - К.,1999.
Панашенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини (друга половина ХУП-ХУШ ст.). - К., 1995.
Самсонова Т.И. Концепция правящего класса Г.Моски// Социологические исследования. - 1994. - № 10.
Савченко В. Блиск та убогість української еліти// ПІК. - 1999. -№34.
Санистебан Л.С. Основы политической науки. - М., 1992.
Скороход В.А. Михельс// Политическая социология. - Ростов-на-Дону, 1997.
Сікора І. Національні інтереси України та лобістські технології бізнесу. – К, 2000.
Скуратівський В. Історична динаміка українських еліт// Політична думка. - 1994. - № 3.
Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992.
Сціборський М. Націократія. – Париж, 1935.
Танчер В. Кучеренко О. Ідеї елітизму в контексті демократичної трансформації суспільства// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - №З.
Титов В.Н. Политические элиты и проблемы политики// Социс. - 1998. - №7.
Україна: лідерство, еліта, влада. Матеріали дискусії відкритого засідання Київського Міжнародного клубу “Політична думка”// Політична думка. - 1994. - №1.
Шморгун О. Політична еліта і організація// Політологічні читання. - 1994. - №1.
Шумпетер Й. Капіталізм. Соціалізм. Демократія. - М., 1998.
Юнг К. Архетип и символ. - М., 1991.
Юнг К. Психологические типы. - СПб., М., 1995.
Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця ХIХ - до середини ХVII ст. Волинь і Центральна Україна. - К., 1993.
Endruweit I. Eliten und Entwicklung: Theorie u. Empirite zum Einfluss von Eliten ouf Entwicklungsprozesse. Frankfurt a.M.etc.: Zang., 1996.
Eldersveld S.J. Political elites in modern societies: Empirical research a. Democratic theory. Ann Arbor: Univ. Of Michigan press. 1989.
Sweat elite polityznei. - W-wa, 1995.

Дайте визначення понять “еліта”, національна еліта, політична еліта, правляча еліта, контреліта, елітизм.
Яка структура, характерні риси та функції правлячої еліти?
Розкрийте зміст класичних та новітніх концепцій політичної еліти.
Як можна поєднати у політичномуу житті засади елітизмк та принципи демократії?
Назвіть відомі типології політичної еліти.
Які основні відмінності між відкритою і закритою елітами?
Яка історична доля українських політичних еліт?
З якими проблемами зустрілось українське суспільство при формуванні сучасних національних політичних еліт?
Ч.Сноу про дві еліти і дві культури в політиці.
Чим є сучасна політична еліта. Які існують системи відбору в еліту?
Назвіть переваги і недоліки існуючих систем відбору в еліту.
Що таке номенклатура і які причини її формування?
Що означає поняття політичного класу?
Якою є сучасна політична еліта в Україні? Який її тип: леви чи лисиці?
Чим зумовлена особлива роль політичної еліти в розвитку суспільства?
Чим політична еліта відрізняється від економічної, військової, інтелектуальної?
Як обгрунтовував потребу в елітах В.Парето?
Як визначав еліту Г.Моска?
Чим обумовлений поділ на керівників і підлеглих в концепціях Р.Міхельса?
Як змінились джерела політичної нерівності в сучасних умовах?
Як обгрунтовують місце і роль політичної еліти сучасні вчені?
Як Ви думаєте, чи відбулась заміна номенклатурної еліти в Росії, Україні, інших країніх СНД?
Що означає “повстання масс”?
Обгрунтуйте роль і значення аристократії для життя суспільства.
“Нові українці”. Чи можна їх назвати представниками нової еліти?
Що таке коефіцієнт еліти за М.Бердяєвим?
Чим відрізняється моністичні і плюралістичні концепції еліт?
Чи можна політичну еліту умовно розділяти на номеклатурну. Ідеологічну, технократичну, підприємницьку, бізнесову?
Чи могла національно-демократична еліта провести реформи, якщо б вдалось їй прийти до влади на початку 1990-х років в Україні?
Чи відрізняються політичні еліти у Росії й Україні на сучасному етапі розвитку, якщо так, то чим?
Яке ваше бачення подальшого елітотворення в Україні?