Всеукраїнське об’єднання „Політична партія „Батьківщина”

Львівська обласна організація партії „Всеукраїнське об’єднання „Батьківщина” зареєстрована у січні 2000 року.

Станом на 01.11.2005 року чисельність обласної партійної організації становила 15,5 тис. осіб.

Адреса обласного офісу - м. Львів, вул. І.Франка, 16/4

Тел. 299-26-98, 72-86-04, 242-00-23.

Керівництво:

Голова Львівської обласної партійної організації - Денькович Іван Васильович, керує обласною організацією з березня 2003 р.

Заступники: Семен Василь Миколайович та Козак Людмила Володимирівна.

В апарат обласної організації входить відділ організаційно- партійної роботи, аналітичний та юридичний відділи.

Представництво обласної політичної організації в представницьких органах та органах виконавчої влади. Голова обласної парторганізації є депутатом Львівської міської ради. 1 представник „Батьківщини” (Василь Паховчишин) є головою Самбірської РДА. 4 голови районних парторганізацій (Бузької, Жовківської, Сколівської та Яворівської) є заступниками голів райдержадміністрацій.

Мережа обласної партійної організації. Наявність молодіжних організацій, друкованих органів та інше. Львівська обласна партійна організація структурно складається з 9 міських, 20 районних та 6 районних в м. Львові територіальних партійних організацій, які в свою чергу складаються з первинних партійних організацій. Всього в органах юстиції зареєстровано 786 первинних партійних організацій. Створені організації в Бориславі, Дрогобичі, Самборі, Трускавці, Стрию, Моршині, Червонограді, Новому Роздолі. В кожному районному центрі існує своя партійна організація: Бродівська, Бузька, Городоцька, Жидачівська, Жовківська, Золочівська, Кам’янко-бузька, Миколаївська, Мостиська, Перемишлянська, Пустомитівська, Радехівська, Самбірська, Сколівська, Сокальська, Старосамбірська, Стрийська, Турківська, Яворівська. Кожна районна організація налічує від 200 до 500 членів партії.

З квітня 2003 року на теренах Львівщини діє громадська молодіжна організація „Батьківщина молода", яка налічує понад 500 членів та 25 районних осередків.

З серпня 2005 року почав виходити тижневик „Наша Батьківщина". Головний редактор - Семен В.М.

Заяви, звернення, ініціативи обласної партійної організації протягом 2005 року. Протягом 2005 року Львівська обласна організація виступила з 16 заявами та зверненнями з приводу актуальних політичних питань.

Навчання членів обласної партійної організації, активістів, потенційних працівників виборчої комісії. Члени виборчих комісій беруть активну участь у різних семінарах, зокрема в тих, що організовує Інститут політичних технологій та інші організації. Окрім того, планується створення власної програми навчання по підготовці працівників виборчих комісій, активістів та членів партій.

Публікації в ЗМІ про діяльність обласного партійного осередку. Заяви в ЗМІ є реакцією на політичні події. Остання заява стосувалась негативних публікацій в пресі з приводу виключення з партії Канівця, Гайдучка у зв’язку з поширенням ними недостовірної та неправдивої інформації.

Шпальти газет та сторінки Інтернету в останні місяці були заповнені дискусійними матеріалами, які стосувалися конфліктів, що виникли у зв’язку з виключенням з ВО „Батьківщина” Емілії Подляшецької та Олега Канівця.

Підготовка до виборів (кадровий потенціал для кандидатів, членів виборчої комісії). Підготовка до виборів проходить згідно затвердженого плану, створюються робочі партійні групи на виборчі дільниці. Опрацьовуються списки пропозицій районних організацій, створено резерв керівних кадрів.

На конференції звучало, що партія спроможна при нормальній агітаційній роботі набрати 50+1% голосів на Львівщині. Але передвиборна компанія ще не почалась. Оскільки „Батьківщина” не влаштовує багатьох не лише на Львівщині, то можливим є застосування „чорного піару”. З свого боку „Батьківщина” обіцяє провести чесні вибори без застосування адмінресурсу, а лише з проведенням пояснюючої роботи штабу.

Актуальний стан та перспективи співпраці із осередками інших партій. Можливі коаліції або блоки із осередками інших партій на місцевому, обласному рівнях під час виборів 2006. Конфігурації блоку ще нема. Ймовірним є блокування з ПРП, але через те, що Пинзеник залишився в уряді, блок цих двох партій може не скластися. Подібна ситуація складається з партією „Собор”. „Батьківщина” буде вести переговори з партією, проте блокування з Матвієнком на вибори відкидається.

„Батьківщина” на обласному рівні готова співпрацювати з усіма, крім комуністів та СДПУ(о).

На місцевому рівні блокування буде відрізнятися від блокування національного рівня.

„Батьківщина” тісно співпрацює з об’єднанням підприємців „Крок”, які є членами партії і водночас мають відношення до бізнесових структур, які їм допомагають.

Оцінка представниками обласної партійної організації основних колізій політичного життя всеукраїнського масштабу: звинувачення оточення Ющенка у корупції, відставка уряду Тимошенко, оцінка нового уряду Єханурова тощо. Ставлення до відставки уряду Юлії Тимошенко: гірше ніж негативно. Її звільнили не через дії уряду, а через надання переваги П. Порошенку. Однак „Батьківщина” не критикує Президента. На Майдані було обрано Президента і Юлія Володимирівна підтримала його. Але вибори-2006 – будуть виборами не Президента, а глави уряду.

Ставлення до звинувачень оточення президента: Піскуна зняли за справу проти Порошенка, але цю проблему має вирішити суд. Юлія Володимирівна і Зінченко сказали, що оточення Ющенка корупційне, але гірше за все те, що Президент подав руку Януковичу. Це дуже ганебне явище, це найбільша помилка і якщо Юлія Володимирівна стане прем’єром, то їй слід знову повернутися до ідеалів Майдану. Ющенко ж відійшов на 180 градусів від ідей Майдану.

Оцінка діяльності нового уряду: уряд перехідний, технічний, „Батьківщина” сподівається на продовження курсу Юлії Володимирівни. Результати буде видно із виплати зарплати вчителям. „Батьківщина” прогнозує, що уряд буде працювати до виборів.

Діяльність обласної організації партії у 2005 році у дзеркалі медіа

За досліджуваний нами період з вересня 2004 року по листопад 2005 року місцевий осередок Всеукраїнського об’єднання „Батьківщина" характеризується перш за все розбудовою партійної структури в області та створенням фракцій у радах різних рівнів. Станом на березень було створено фракції „Батьківщини” в обласній та львівській міській радах, крім того з’явились депутатські групи та фракції партії у районних та міських радах Львівщини. Взагалі, посилення своїх позицій у місцевих радах „Батьківщина” визначила як одне з пріоритетних завдань.

У 2004 році львівські організації „Батьківщини” взяли активну участь у виборчій кампанії Віктора Ющенка в рамках коаліції „Сила народу”.  Найбільш резонансними стали пікетування Генерального консульства Російської Федерації у Львові. У звернені до генерального консула активісти партії вимагали припинити кримінальне переслідування Юлії Тимошенко, оскільки, на їх думку, таким чином російська влада втручається у виборчий процес в Україні.

Після закінчення помаранчевої революції, в умовах невизначеності з кандидатурою Прем’єр-міністра, ЛОО партії прийняло заяву в якій пропонує Президенту Ющенку призначити на цю посаду Юлію Тимошенко. Головним питанням, яке постало перед місцевою „Батьківщиною” виявився розподіл кадрових портфелів у виконавчих органах влади Львівщини. Згідно існуючої угоди між учасниками коаліції „Сила народу” ВО „Батьківщина” претендувала на посаду першого заступника голови ОДА та 5 голів РДА. Однак, вимоги партії були задоволені лише частково, що заклало міну сповільненої дії у майбутні відносини партії з головою ОДА та НСНУ.

Фактично, до початку літа вималювалась більшість ознак характерних для іміджу обласної організації ВО „Батьківщина” як партії, що постійно перебуває у стані внутрішньої та зовнішньої конфронтації. Про це свідчить, по-перше, конфлікт з обласною виконавчою владою в особі губернатора Петра Олійника. Причиною цього конфлікту стало незадоволення кадрових амбіцій партії, яка звинуватила Олійника у порушенні партійно-квотного принципу поділу посад. Збільшили напругу у відносинах між „Батьківщиною” і обласним чільником і намагання, на думку членів ВО, губернатора завадити процесу розбудови партії на Львівщині. Ще однією точкою конфлікту сторін є факт керівництва Петром Олійником обласною організацією  партії НСНУ. В цих умовах „Батьківщина” оприлюднила своє занепокоєння можливістю використання адмінресурсу з боку свого головного конкурента на виборах, про що, власне, в одній із своїх заяв говорив голова ЛОО Іван Денькович.

Ще більш важливою як з точки зору створення інформаційних приводів, так і формування сприйняття виборцем місцевого осередку партії, стала внутрішньопартійна боротьба. В умовах, коли ріс рейтинг на той час Прем’єр-міністра Тимошенко, зміцнювалась структура партії, „Батьківщина” стала привабливою, з точки зору проходження у ради різних рівнів для потенційних фінансових донорів. Відповідно, в партію почали приходити люди, що не мали жодного відношення ні до помаранчевої революції, ні до тих принципів, які відстоювала „Батьківщина”, перебуваючи в опозиції.

Проте, варто зазначити, що такий процес був взаємовигідним і певною мірою закономірним, оскільки партія з одного боку потребувала підтримки у фінансуванні виборчої кампанії 2006 року, з іншого – бізнес різного калібру прагнув політичними засобами захистити свої економічні інтереси. Однак, такий процес викликав різке несприйняття старої партійної номенклатури, що вилилося у конфронтацію всередині партії.

Першим виявом такої конфронтації стало висловлення недовіри голові ЛОО „Батьківщина” 25 з 35 голів районних осередків партії на Львівщині. Однак, жодних партійно-правових наслідків такий „заколот” для Івана Деньковича не мав. Наступною спробою зупинити процес „есдепізації” партії, так його назвали експерти, стала акція частини членів „Батьківщини” під стінами кабміну 22 червня. Характерно, що присутніми на ній були представники не тільки Львівщини, а й Одещини та кількох інших областей. Це свідчить, що процеси подібні до львівських мають не регіональний характер, а є загальноукраїнською тенденцією у ВО „Батьківщина”. Результатом цієї акції стало усунення з посади голови ЛМО Емілії Подляшецької та виключення її з лав партії. Ця подія є знаковою для львівської „Батьківщини”, оскільки каталізувала серію протистоянь всередині партії. Недругорядною є також оцінка цих подій лідерами партії та парламентської фракції. Так, зокрема Андрій Шкіль зазначив, що це протистояння – лише зміна команди партійних менеджерів з менш ефективних, що вміють працювати тільки в опозиції, на більш ефективних («Поступ»). Апогею внутрішньопартійна боротьба досягла у першій половині осені.

Взагалі, якщо оцінювати вплив тих чи інших факторів на кон'юнктуру сил всередині партії, то не можна не назвати кілька груп впливу в організації та навколо неї, що намагаються формувати партійну лінію. Експерти виділяють кілька таких груп: перша – це асоціація підприємців Львівщини „Крок”, яку очолює Михайло Мужилівський. Неформальними лідерами цієї організації називають бізнесменів братів Дубневичів. Про вплив цієї групи на партію говорять чимало факторів. Перш за все, Михайло Мужилівський був обраний головою ЛМО „Батьківщина”, змінивши двох в.о. Василя Лозинського (обійняв цю посаду після звільнення Емілії Подляшецької) та Ярину Галичич, що замінила на короткий час останнього. Другий факт: депутат облради Олег Канівець неодноразово заявляв про перемовини між партією та „Кроком” щодо фінансування виборчої кампанії „Батьківщини” в обмін на певну квоту місць у партійному списку до місцевих рад. Третій факт, голова ЛОО Іван Денькович заявив, що до 90% членів „Кроку” входять у лави партії „Батьківщина”, відповідно, за його словами, це громадське об’єднання не може не впливати на партію.

На даний момент можна говорити, що вплив „Кроку” на львівську „Батьківщину” є домінуючим. Під вплив кроківців повернулась львівська міська організація, контроль над якою об’єднання втратило з відставкою Емілії Подляшецької, котру експерти одностайно називали креатурою братів Дубневичів. Однак за іншою інформацією в межах ширшого політичного утворення - Блоку Юлії Тимошенко суттєвим зберігається і зацікавленість цією структурою з боку Петра Димінського.

Інтереси останнього стали очевидні, коли його діловий партнер Богдан Федоришин вступив в ряди „Батьківщини”. Враховуючи, що на момент вступу Федоришина, який публічно заявив про свої мерські амбіції, місцева „Батьківщина” не визначилась із своїм кандидатом, багато хто з аналітиків заговорив про можливу співпрацю Димінського та „Батьківщини” як на виборах міського голови, так і на виборах до місцевих рад. Однак, публічне відмежування голови ЛОО партії від заяв Богдана Федоришина під час ініційованого останнім касетного скандалу, виявило, що вплив групи нардепа Димінського на той час був ослабленим. Не вдалось цій групі впливу закріпити свої позиції всередині партії, програвши боротьбу за крісла голів ЛМО та ЛОО „Батьківщини”.

Попри те, певний ренесанс впливу цієї групи можна також відстежити і по тому, що в "Батьківщину" після певної паузи вступив голова облради Михайло Сендак, якого також вважають наближеним до Петра Димінського.

Останньою за порядком, але не за значенням, на думку спостерігачів, є група впливу голови ЛОО Івана Деньковича, якого чимало опонентів називають лідером есдеківського крила „Батьківщини”. Саме Івану Деньковичу закидають прихід у партію бізнесменів та чиновників, що тісно співпрацювали з минулим режимом. Взагалі, Іван Денькович свідомо чи несвідомо створив собі імідж безкомпромісного партійного лідера. Його ім’я чи не найчастіше згадується  в негативному інформаційному контексті серед інших партійних та політичних лідерів Львівщини. Однак, феномен Деньковича полягає у тому що, незважаючи на різноманітність та різновекторність інтересів у середовищі львівської „Батьківщини”, він зумів зберегти власну посаду та примножити особисту партійну владу.

Головну роль голові ЛОО відводять і у скандалах з молодіжною громадською організацією „Батьківщина молода” та виключенню з партії депутатів обласної ради Романа Гайдучка та Олега Канівця, а також розпуску фракції партії в обласні раді. Перший конфлікт був запрограмований звільненням Емілії Подляшецької, а саме її прихильники складали основу „Батьківщини молодої” Арсена Василіва. Він не приніс жодних негативних дивідендів, крім закріплення за місцевою „Батьківщиною” певного скандального іміджу, то другий скандал, особливо перед наступними місцевими виборами, очевидно, може серйозно вплинути на передвиборчу кон'юнктуру.    

Формальним приводом для виключення екс-голови фракції в облраді став підпис Канівця під декларацією про створення пропрезидентської більшості у вищому представницькому органі Львівщині. Однак, пізніше голова ЛОО звинуватив Канівця і у фінансових махінаціях з партійними грошима. Цей скандал призвів до формування уявлення про те, що в ЛОО під керівництвом І.Деньковича дійсно існують проблеми з „фінансовими компенсаціями” за місця у партійних списках.

Станом на кінець жовтня в обласній раді була створена нова фракція „Батьківщини”, але питання про її легітимність залишається відкритим. Оскільки за словами юристів ради, фракція була створена з порушенням регламенту. Не визнають легітимним рішення бюро ЛОО партії про розпуск фракції і депутати під проводом Олега Канівця. Фактично, склалась ситуація, коли в обласній раді існують дві фракції „Батьківщини”: одна – формальна, інша – неформальна. Це остання точка протистояння всередині партії, оскільки всі інші описані нами конфлікти розв’язані. Тому можна говорити, що львівська міська, обласна організації входять у виборчу кампанію достатньо централізованими жорсткою рукою І.Деньковича. Що не додає позитивного уявлення про партійну організацію.

Піар-кампанія львівської „Батьківщини” не була досить потужною, але на фоні інших осередків партій Львівщини виглядала найпомітнішою, можливо за винятком УНП. Піар-акції партії носили форму масових заходів і здебільшого не були присвячені певним подіям чи датам. Партійні активісти проводили заходи щодо висадки дерев, озеленення та прибирання території, зокрема в Стрийському парку, дарували подарунки та медикаменти дітям однієї з дитячих лікарень. Своєрідним ноу-хау стала акція „Дні Батьківщини”, що проходила протягом кількох місяців територією Львівської області. Під час цих акцій відбувались зустрічі народних депутатів та представників партії з місцевими жителями.

Ще однією неординарною подією стала ініціатива Сихівського відділення партії щодо відновлення робіт на сихівському мості. Появу такої ініціативи слід пов’язувати з протекторатом члена партії, заступника міського голови Василя Лозинського, в чиїй компетенції знаходиться це питання.

Діяльність львівської „Батьківщини” за досліджуваний нами період характеризується також цілою серією скандалів як всередині партії, так і з органами та посадовцями виконавчої влади Львівщини. Це зокрема стосувалося призначення на посаду в.о. міської організації заступника міського голови В.Лозинського, якого активно звинувачували у різноманітних діях, на межі закону. Скандальний характер носила і діяльність партійної фракції у львівській міські раді. Депутати під особистим контролем І.Деньковича послідовно захищали позицію та особисто Л.Буняка на посаді міського голови. Дивним це було і в ситуації, коли назрівала відставка останнього. На той момент було оприлюднено результати ряду соціологічних опитувань різних фірм, які солідарно свідчили, що рівень недовіри до Л.Буняка складав понад 70 %. Сприйняття позиції партійної фракції громадськістю можна охарактеризувати як неадекватне. Незважаючи на невисоку активність партії у роботі з виборцями, їй вдалося кількісно збільшити свої ряди та остаточно сформувати керівництво партійних структур, але це збільшення явно носило кон’юнктурний характер.

Призначення на посаду керівника штабу Блоку Юлії Тимошенко (як виборчої версії партії „Батьківщина”, розширеної іншими політичними силами) шеф-редактора газети „Високий Замок” Степана Курпіля дозволило, загалом суперечливий і конфліктний імідж обласної та міської партійних організацій та особисто Івана Деньковича „розпаралелити”. Внаслідок чого імідж майбутнього виборчого блоку почав розглядатися в позитивному контексті, а імідж партійної організації залишився як неадекватний позитивному іміджу Ю.Тимошенко та партії в Україні в цілому.

Опубліковано у:

Політичні партії на Львівщині напередодні виборів-2006: Довідник-посібник//Укладачі: Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2005. - С.31-36.